Хто керівники в Донеччині після Майдану?

Донбас до сьогоднішніх подій був "Terra incognita" для Києва в питанні управління. Вся влада концентрувалася в руках остаточно сформованого в кінці 90-х кримінально-політичного кола, що включало місцевих силовиків, представників криміналу, бізнесменів і колишню номенклатуру компартії та називалося Партією регіонів.

Сьогодні ж ситуація кардинально змінилася і Київ, в межах своїх повноважень центральної влади, є повністю незалежний у власних кадрових рішеннях. Особливо тоді, коли регіон потребує дійсно якісної внутрішньої політики на противагу терористичним угрупованням. Та чи відбувається вона на сьогодні?

Влада досить довго затягувала призначення голів місцевих районних адміністрацій. На Донеччині майже 2 місяці рішення про призначення потрібних керівників не приймалося, за наявності поданих губернатором документів. В умовах ведення війни та відсутності надійного місцевого депутатського корпусу, який в більшості складається з колишніх регіоналів та практично не пручався захопленню влади сепаратистами, такі дії можна назвати не тільки недбальством, але і злочином. Та це були не останні проблеми.

Призначення голів районних адміністрацій в Донецькій області відбулось 29 грудня, коли президент Порошенко призначив 6 кандидатур.

В списку опинилися керівники з досвідом управління при президентові Януковичу та особистості дотичні до колишньої ПР. Володимир Богуславський займав посаду заступника Красноармійської РДА, а Дмитро Черниця очолював смт. Ялта і разом з цим активно брав участь у спільних акціях з Партією регіонів.

[L]Та основна проблема навіть не у минулому у вигляді долучення до партії колишнього президента, або до влади при ньому. Адже будь-яка людина, що має досвід у правління, не зробила злочинів та не перейшла на сторону сепаратистів, потенційно може стати союзником України на Донбасі.

Увагу ж провернув інша людина, яка була призначена головою Мар’їнської РДА: Мороз Володимир Вікторович. До цього він був заступником з питань ЖКГ одіозного мера Курахова Сергія Сажка, який брав учать у сепаратистському мітингу в місті весною 2014 року, потім викрадений Правим Сектором, а далі обрався у народні депутати у 59-му окрузі і долучився до фракції Опозиційного Блоку. До речі, Сажка викрадали разом з майбутнім головою адміністрації Морозом. На посаді заступника мера Курахова Мороз робив речі, які можна кваліфікувати злочинними.

Перед черговими парламентськими виборами 2012 року об’єднана опозиція проводила низку мітингів та акцій в процесі передвиборчої боротьби. Вже тоді влада почала використовувати спортсменів та місцевий напівкримінальний елемент для боротьби з опозицією, який в 2013 році назвався тітушками.

Особливо це стосувалося Донецької області, де втрата монопольного права на проведення політики розцінювалася регіоналами неприпустимою, а отже і протидія була відповідною.

22 серпня об’єднана опозиція проводила в місті Курахово свій мітинг разом з Олександрою Кужель та мажоритарним кандидатом від цього округу Віктором Прилепським. Для запобігання проведення акції були використані ресурси місцевої влади. На першому відео видно, як ресурси ЖКГ міста, якими розпоряджався майбутній голова РДА Мороз, були використані для створення незручностей опозиційним силам.

Активна робота бензопилою та пиляння дерев відбувалося саме коло проведення акції. Але це було не все. Мітингу активно заважали особи з доброю фізичною формою та особисто мер міста Курахова та його заступник Володимир Мороз.

Також Володимир Мороз, будучи заступником голови м. Курахово, був залучений до підприємства ТОВ "Променергобуд" як один з його засновників. В 2011 році воно виграло великий тендер у ДП "Досліднецьке господарство Забойщик" Інституту олійних культур НААН України на 170 млн. грн. Знаходилося воно поблизу Курахово у селі Розлив Великоновосілківському районі та стосувалося  будівництва критого току. Про це повідомляв сайт "Наші гроші".

Виходячи з вищевикладеного, говорити про якісну політику з боку центральної влади на Донеччині не доводиться, дивлячись на кадрові призначення.

Одна справа, коли виборці самі обирають кандидата у ВР, який сповідував всі "цінності" колишньої влади, як депутат Сергій Сажко. Інше, коли він назначається владою, що прийшла до управління державою за допомогою Майдану.