Як зберегти здоров’я і віру в людство на Форумі видавців у Львові

"Відправила на Київ другу порцію книжок", - задоволено повідомила моя подруга, котру я зустріла в епіцентрі книжкових продажів, на Форумі видавців у Львові.

На цій території запрацював зручний сервіс "Нової пошти", і це полегшило життя книголюбів, котрі звикли придивлятися до книжкового асортименту саме під час Форуму та робити великі закупівлі.  "Нова пошта" - збережемо хребти ласих до читання людей".

Цьогорічний Форум видавців працював під новим гаслом: "Форум для читачів".

Саме задля цього збільшили кількість локацій, відкрили нові майданчики: медіатеки, хаби, кав`ярні. Два музеї концептуально-продумано приймали дитячу програму Форуму. Продовжувала працювати програма для літніх людей "Третій вік –задоволення від читання".

Окрема спеціальна програма "Жінка в  темі" запрошувала до дискусій та збурювала обговорення в приміщенні "Копальні кави", начебто не дуже придатному для серйозних  розмов. Бо важко запрошувати до бесіди на тему "Насильство в родині" або ж "Відображення жінки в  медіа" випадкових людей, котрі вирішили відпочити за філіжанкою кави чи випити пива.

Але як показала практика, все вдається, коли теми дійсно важливі для суспільства. Люди на очах включаються, втім, це не виключає того, що хтось йде геть, а хтось поводиться так, наче нічого не відбувається - вживається  ще більше алкоголю, підвищується голос, "є тільки я і пиво". Все це в комплексі також є маркером суспільства.

Однозначно виправданим експериментом і прекрасною програмою стали "Мандри" під диригуванням Богдана Логвиненка. В ній українці відкривають Україну для іноземців, а різні країни – для себе. В ній ідеться про людяність, вміння змінюватися, усміхатися та започатковувати нові соціальні арт-проекти.

Обмін досвідом мандрівок виявився веселим, практичним, цікавим і крутим. Імовірно, він дасть старт для нових проектів, подорожей та для когось відкриє можливість нових поглядів на життя.

Масово-відвідуваними є заходи в рамках форумної програми "Кулінарія". І на мій погляд, це свідчить про те, що програму треба виокремити і зробити Літературно-Кулінарним Фестивалем, приправити спеціями у вигляді телевізійних форматів і майстер-класів від кухарів, і запустити в народ.

Власне, таких фестивалів у світі існує чимало, навіть в невеликому індустріальному Бірмінгемі такий фестиваль - надзвичайно популярний.

Великою форумною проблемою лишається вибір. Подій надзвичайно багато. Хоча вперше запустилася спеціальна програма для гаджетів, котра допомагає відстежити бажані події та "зірок".

Чи випадково, чи ні, формування Програми переорієнтувалось, зокрема, й на читацькі пріоритети. Наприклад, якщо в Програмі був концерт Ірени Карпи,  на той самий час не припадав авторський вечір Сергія Жадана. Поезія частіше за все панувала вночі, предметні дискусії відбувалися в першій половині дня.

Ще дуже вдалим, з моєї точки зору, були майданчики фестивалю "Meridian Czernowitz" та журналу "ШО" - постійна локація, продумані читання та дискусії, автори, котрі зустрічаються на сторінках журналу.

Утім, накладок уникнути не вдалося. Згадую жарт Вахтанга Кіпіані: "Презентація книги Фреймут, авторська зустріч з Фаріон, як тут не розірватися?" 

До речі, не знаю, що відбувалося на зустрічі з пані Фаріон, але за свідченнями очевидців, кількість селфі дівчаток з книгою "ресторанної еринії" була зашкальною. І, можна це схвалювати або ж ні, але мені здається, кожний і кожна погодиться із тим, що зірки беззаперечно привертають увагу до читання, нехай навіть крізь призму уваги до власної персони.

Це, зокрема, засвідчила й подія "Парламентські читання", де без потужного медійного привертання уваги 5 парламентарок країни читали уривки з прози сучасних українських письменниць.

Трохи про вуличну естетику. Цього літа я була в місті Нові Сад, у Сербії. Місто готувалося до рок-фестивалю. Задля цього повсюдно встановили вуличні намети для пива та продажів, вуличні сцени абсолютно в однакових кольорах: бежеве та чорне. Дерево, метал та тканина. Екологічно, монохромно та акуратно. Це гарний приклад для наслідування, щоб очі не виїдали наметики кислотного кольору, котрі подекуди нагадують жахливі виносні туалети.

Але що мене особисто давно і сильно пригнічує -це  локація книжкового ярмарку. Ця тема мусується здавна: куди переносити, як розташувати, що обрати? І варіант, котрий міг би влаштувати всіх, не знаходиться.

Але, якщо говорити про концепцію "Форум для читачів" - локацію необхідно змінювати.

Мені як авторці нестерпно знаходитися в приміщенні Палацу мистецтв, де і досі проводиться Форум, на автограф-сесії більше, ніж півгодини. Мені важко уявити, як витримують задуху, тисняву і залюдненість марафонці автограф-сесій - Марія Матіос або ж Юрій Винничук.

Як читачці – ще важче. Я не знаю, як люди примудряються в такому натовпі дістатися до книжок, і не втратити рукав, черевик, віру в людство та притомність. Мабуть, книжкова магія та форумна екзальтація, не інакше.

Форум давно потребує іншої локації для книжкового ярмарку. І це не має бути виключно ребусом для Форуму, а, насамперед, викликом для місцевих рад та органів виконавчої влади.

Форум видавців є візитівкою Львова.

Місто, що читає, місто, що п`є каву, місто, що запрошує до культурного діалогу. І це зобов`язує його очільників та очільниць до розуміння саме такого концепту міста.

Місто, сповнене майданчиків для розвитку інтелекту, культурної поліфонії, не може виглядати як галасливий базар.

Зрештою, навіть площа Ринок має вишуканий вигляд і запрошує до відпочинку та споглядання, а не до метушні та торгів.