Від любові до ненависті один фак

Учорашній концерт Земфіри був довгоочікуваним для українців – до цьогорічного туру Київ вона не включила. Адже після останнього концерту в українській столиці у квітні 2013 року – було зірвано багато концертів у Росії.

Відтак зовсім не дивно, що велика кількість українців приїхали в одну з найбільш проукраїнських країн ЄС – Литву.

Я вдяглася у свішот з тризубом, на голові український віночок, у руках прапор, яким починала Революцію Гідності та з яким була не на одному концерті ОЕ, – і пішла здійснювати свою дитячу мрію.

...Знати б тоді мені десятирічній, яка просила у батьків купити касету з альбомом "Ромашки", що через 20 років, коли я вперше приїду на її концерт в іншу країну – вона покаже фак і "ввічливо" попросить мене прибрати прапор словами "Я прошу вас, я прошу вас, бл#дь".

Українців в залі було досить багато, усі жваво вітали співачку прапорами України. Мовляв, "ми тут, ти не приїхала до нас, але ми приїхали до тебе".

Пару раз вона жестами "просила" прибрати прапори, у тому числі й нас з друзями. Ми стояли в другому ряду фан-зони – тому наші прапори їй було особливо гарно видно.

Розгортати прапор нам допомагали і самі литовці. Люди поруч раділи, коли бачили наш синьо-жовтий. Кажуть: "Буду всем рассказывать, что на концерте Земфиры стояли с украинским флагом".

"Я прошу вас, я прошу вас, бл#дь", – звертається до нас співачка зі сцени й тикає фак.

"Вы любите не меня, а какую-то свою идею", – додає співачка і робить жест коло виска.

...Я категорично не погоджуюся, що в мистецтві немає місця політиці.

Слід сказати, що моя любов до творчості Земфіри – комплексна. Перш за все, виконавець – це людина з позицією і світоглядом.

Не можна на одному зі своїх концертів говорити "В России больше возможностей, а в Украине больше души", а далі заспівувати "Відпусти" Вакарчука, не можна брати український прапор на сцену на концерті в Тбілісі – і не очікувати наших стягів на інших своїх концертах.

Я знайшла для себе тисячі прохань про "прибрати прапор", які б мене, як українку, не образили.

Я знайшла тисячі способів, як зробити так, щоб прапорів просто не було в залі.

Знаю, що на інших концертних шоу присутніх не пускають з символікою.

Зрештою, у самому оголошенні про концерт можна було попередити приходити без будь-чого, що могло б "підставити" Земфіру.

Але вона обрала свій спосіб.

Серед українців у холі концертного залу була особлива атмосфера. Це як на революції, коли помічають, що ти – свій: обіймаються та братаються з тобою.

Багато погодилися, що концерт був останнім, принаймні для нас.

І, може, й добре, що вона відмовилася від ідеї їздити в тури.

Земфірі треба мати силу заявляти про свою чітку позицію, а не намагатися подобатися всім. І тоді прапорів було б або ще більше, або не було б зовсім.

Це як з гідністю: вона або є – або її немає.