Покоління Pokemon Go проти покоління Вконтакте

Вітаємо, ваш світ переходить до епохи форми!

Щойно популярність Pokemon Go почала спадати, як мережу заполонила аналітика з її приводу.

Про що головним чином пишуть?

З одного боку, підозрюють розробників у зв'язках з американськими спецслужбами: мовляв, гра дозволяє ЦРУ стежити за всім світом. Кілька таких висловів цитує у своїй статті Георгій Почепцов.

Інші ж пишуть про те, що світ божеволіє. Що люди зовсім відриваються від реальності, плутають її з віртуальним світом.

Особливо популярним став блог Езри Кляйна, засновника журналу Vox. За його словами, Pokemon Go – тільки початок, і скоро доповнена, а згодом – і віртуальна реальність стане зовсім буденним явищем. Люди житимуть усередині своїх VR-панелей, відмовляючись від сірого буденного світу.

Не сприймайте ці тексти як пророцтва, це радше симптоми.

Ми вас попереджали

Насправді, це починають збуватися прогнози, які було опубліковано ще два роки тому.

Якщо коротко: періоди форми постійно змінюється періодами контенту, і навпаки. Зараз кожен такий період триває приблизно 10 років. Прочитайте, будь ласка, цей текст, щоб краще зрозуміти, про що йтиметься далі.

Тоді, одразу після Революції гідності, в Україні був апогей періоду контенту: "Замість скарг на анонімність та вседозволеність у мережі, як це було на початку 2000-х, зараз користувачі, аналітики та філософи дедалі більше розводяться про тотальну відкритість ваших особистих даних і небезпеку їх контролю з боку адміністраторів соцмереж".

Текст Езри Кляйна – одне із численних свідчень того, що тодішній період контенту завершується: люди знову починають боятися не "контрольованого", а "беззмістовного" майбутнього.

Адже сили, які формують цикли людської культури – не якісь міфічні або езотеричні. Тут справа у звичайних соціальних процесах: коли людина втомлюється від небезпеки тотального контролю, на її запит створюються технології, які дозволяють спілкуватися анонімно, формалістично і безглуздо.

А звичних до старого формату спілкування членів суспільства така манера обурює.

Чи є інші свідчення того, що зараз настає новий період?

Другим підтвердженням є сама поява Pokemon Go.

Ось іще пара цитат зі статті дворічної давнини: "Технології збагаченої реальності зараз зосереджені на контенті: вони повідомляють користувачу додаткову інформацію про об’єкти, які він бачить".

"За 2-3 роки життя знову почне потроху ставати формалістичним, зосередженим на процесі та зовнішньому, емоційному ефекті… Метою збагачення реальності буде прикрашання її, а не тільки інформування користувача. Картинка світу в окулярах або за вікном автомобіля набуватиме яскравих відтінків, стімпанкового стилю чи барокової пишності. Друзів можна буде змусити говорити з інтонаціями воганів або Термінатора".

Наразі реальність прикрашається за допомогою покемонів – але це тільки початок.

Інші пункти прогнозу також потроху втілюються у життя: наприклад, у мережі вже доступно декілька версій інтерактивної карти Арди за Толкієном.

Розуміючи закони розвитку людської культури, можна чітко уявити майбутнє.

Що насправді буде далі

Отож, світ не зануриться повністю у віртуальне неробство. На якийсь час технології прикрашання дійсності справді захоплять увагу людей, як і інші формалістичні розваги.

Але не назавжди.

Адже років за 10 маятник полетить у протилежний бік.

У мешканців Землі є надто багато мотивацій, які допоможуть використати доповнену реальність в інших – не лише розважальних – цілях. Це війна – підготовка солдатів, визначення супротивника і ще багато чого; це бізнес – адже часто треба узгодити реальність клієнта та реальність продавця; це космічні польоти; релігія; екологія; здоров'я; психологічна реабілітація та ще багато чого...

Так само, приблизно з 2008 року, нинішня епоха контенту прийшла на зміну "веселим двохтисячним" – добі флуду в "Живому журналі", етнічних фестивалів, святкової "Помаранчевої революції".

Якби ми й далі залишилися "рабами інтернет-розваг", як дехто тоді прогнозував – "Революція гідності" не перемогла би.

От тільки проскочити, оминути "етап пікачу" і одразу перейти до конструктиву – не вийде. Саме завдяки креативним епохам форми в суспільстві з'являються нові можливості та інструменти: епоха контенту лише починає використовувати їх утилітарно.

У 2000-х людство опанувало горизонтальну самоорганізацію, щоб уже в 2010-х на зміну неефективним вертикальним Аль-Каїді, УНСО або благодійним грантоїдським конторам – прийшли горизонтальні ІДІЛ, "Правий сектор" чи волонтерські фонди з допомоги хворим, армії, свободі слова.

Viber замість Вконтакте

А тим часом готуйтеся до веселого десятиліття. І головну роль у ньому відіграватимуть ті, хто скоро стане підлітками.

Цікаво, що їхні батьки так само вперше "показали себе" в епоху форми – це були так звані "двохтисячні". Раніше таке траплялося рідко, адже цикли людської культури були повільнішими.

Чи буде між нами через це менше конфліктів?..

Уже зараз помітно, як сильно відрізняються мої діти і їх однокласники від моїх студентів – так званих "Народжених вільними". Серед друзів моїх дітей мало хто користується ВК – вони постворювали групи у Viber, інколи у Skype, і вже опанували беззмістовні потоки інформації.

Вони слабко мотивовані на результат – порівняно з поколінням-2010, що бульдогом чіпляється за будь-яку можливість. Процес їх цілком задовольняє.

Вони люблять творчий безлад: вчителька зарубіжної цілий рік марно намагалася привчити їх писати тексти за шаблоном.

Здавалось би, це не те, що зараз потрібно Україні: адже в нас стільки проблем, які треба терміново вирішити!

Саме так. Це – саме те, що буде потрібно нашій державі за кілька років.

Артем Захарченко, спеціально для УП.Життя