Якість чи кількість: що насправді гендерна рівність дає суспільству

Якось принц Гаррі сказав: "Коли жінки отримують рівні права з чоловіками, вони радикально покращують життя всіх, хто їх оточує – своїх сімей, громад і країн".

Можливо, для когось тема гендерної рівності виглядає лише як загравання з модою.

Але ми маємо розуміти, що це не просто новоспечений тренд, а один з невід’ємних інструментів побудови безпечного і толерантного суспільства.

Суспільства, яке базується на взаємній повазі, рівних правах та можливостях.

Суспільства, де головну роль грає не твоя стать, а рівень твого професіоналізму.

Як аргумент, говорячи про гендерну рівність, ми любимо говорити про статистику: "Скільки жінок служать в поліції та армії, працюють в школах і лікарнях, скількох жінок-керівників ви знаєте?"

Але часто забуваємо запитати себе, а навіщо, власне, вести цей підрахунок і чому рівне представництво жінок у суспільному, політичному та економічному житті, насправді, так важливо?

Тому для себе я вирішила розібратися і знайти додаткові, окрім очевидних, аргументи на користь гендерної рівності.

Насправді, гендерна рівність – це не про квоти. Це про переваги, які ми отримуємо

Експерти Всесвітнього економічного форуму у звіті щодо глобального гендерного розриву у 2016 році підрахували, що економічний гендерний паритет може принести додаткові 240 мільярдів доларів економіці Сполученого Королівства, 1201 мільярдів доларів для США, 526 мільярдів доларів для Японії та 285 мільярдів доларів для Німеччини.

Погодьтеся, це – колосальні суми.

Позитивні результати скорочення гендерного розриву в сфері зайнятості наводить і Світовий банк. Так, за його даними, це стало рушійною силою економічного зростання в Європі за останнє десятиріччя і має неабиякий потенціал.

І навпаки, обмеження доступу жінок до ринків праці дорого коштує глобальній економіці. За деякими оцінками, регіон Східної Азії та АТР втрачають від 42 до 47 мільярдів доларів щорічно через обмежений доступ жінок до можливостей працевлаштування.

Що нам дає посилення гендерного паритету?

Як мінімум те, що питання, які традиційно відстоює жінка в політиці, мають широкі соціальні наслідки, адже переважно стосуються таких важливих сфер як сім’я, освіта та здоров'я.

Ми маємо багато доказів того, що присутність жінок у суспільному житті суттєво підвищує рівень довіри людей як до державних установ, так і до системи влади в цілому.

Впевнена, на даному етапі Україні це ой як не завадить.

Гендерна рівність як запорука безпеки

Економіка, освіта, політика – присутність жінок у цих сферах відкриває нові можливості для розвитку.

А ще присутність жінок позитивно впливає на традиційно чоловічі сфери діяльності. Так, розширення участі жінок у правоохоронній та миротворчої діяльності не лише допомагає запобігати ескалації конфліктів і насильства, а є запорукою прозорості силового сектору.

Особливо відчутно це в поліції. Доведено, що жінки-поліцейські підвищують довіру до правоохоронної системи, а також дозволяють зробити її менш корумпованою.

Наприклад, жінка-поліцейська частіше відмовляється брати хабар ніж чоловік. Аргумент? Аргумент.

За даними Національного центру США у справах жінок та поліцейської діяльності, жінки фігурували тільки в 5% скарг громадян на зловживання силою і у 2% доведених випадків перевищення повноважень (при цьому, вони становлять 13% персоналу таких установ).

Показовим є те, що в Афганістані після 2001 року та формального падіння режиму Талібан, інвестиції в розвиток правоохоронної системи стали головним пріоритетом для міжнародної спільноти.

Афганські жінки і дівчатка, які часто стикалися з високим рівнем насильства (часто на щоденній основі), боялися відкрито говорити про свої проблеми з чоловіками-поліцейськими. Тому належну безпеку та допомогу таким постраждалим могли гарантувати тільки жінки-поліцейські.

Згодом виявилося, що більше представництво жінок в поліції позитивно впливає на загальний рівень безпеки населення в цілому.

Всі ці аргументи зіграли не останню роль, коли почалася реформа поліції в Україні.  

Сьогодні ці аргументи визначають один з основних напрямів моєї роботи в МВС.

Про роль жіночого лідерства

Присутність жінок в системі МВС є цілком логічним та природним явищем.

Однак, я переконана, що одним з ключових факторів, який сприяв різкому зростанню кількості жінок в поліцейській системі України (з 5% до 22%),  став особистий приклад Еки Згуладзе і Хатії Деканоїдзе.

Вони завжди відкрито та впевнено говорили, що поліція – це не просто професія, це майбутнє, яке і чоловік, і жінка можуть будувати власноруч, і для цього потрібно якісно виконувати свою роботу.

Саме тоді, при першому наборі патрульної поліції, сформувалися нові правила гри: відкритий конкурс, прозора система просування по службі та етика нульової дискримінації. І сьогодні ми робимо все можливе, аби ці стандарти працювали.

11% жінок, які служать в патрульній поліції, сьогодні займають керівні посади.

Я б питала не про те, багато це чи мало, а про те, що дає це жіноче лідерство?

По-перше, воно мотивує жінок як у відомчих структурах, так і зовні.

По-друге, формує інститут менторства, коли старша за званням жінка-офіцер підтримує і консультує рядовий склад.

По-третє, таке лідерство показує чоловікам-колегам, що жінки справляються із завданнями не гірше, а в деяких ситуаціях навіть краще, і є повноцінними напарниками.

Я бачила, як тренуються ці дівчата і знаю, як вони працюють. Сказати, що вони роблять це не гірше за своїх колег-чоловіків – це не сказати нічого.

Так, багато хто скептично ставиться до активної діяльності МВС у питаннях гендеру, а словосполучення "гендерна рівність" часто сприймають з посмішкою і докором з розряду "вам немає чим зайнятися?".

Що ви, у нас роботи – неоране поле. Але я переконана, що працювати над змінами в правоохоронній системі без урахування гендерної перспективи сьогодні – означає відкочуватись назад до того "міліцейського середньовіччя", з якого ми так довго намагалися вибратися. Тому залишається лише слідувати настановам Франка і лупати сю скалу.

Анастасія Дєєва, заступник міністра внутрішніх справ з питань євроінтеграції