Чи покладе Рада край ері тютюну в Україні

Щороку Україна передчасно втрачає більше 6о тисяч людей через хвороби, спричинені курінням.

Більшість смертей можна попередити, якщо посилювати заходи з контролю над тютюном.

За час роботи восьмого скликання Верховної Ради України не було прийнято жодного антитютюнового законопроекту, навіть більше, вони блокуються і вважаються не пріоритетними, хоча мають надзвичайно важливе для держави значення зі збереження життя та здоров’я її громадян.

Європейський конгрес Асоціації боротьби з інсультом, який 14-16 травня проходив у місті Прага показав, що у 50-70% інсульти мають причинний зв’язок з тютюнокурінням. Рак легень та верхніх дихальних шляхів переважно – у 85-90% – виникає у зв’язку з тютюном.

Я як голова коаліції громадських організацій "За вільну від тютюнового диму Україну" не можу спокійно дивитись, як такі життєво важливі питання ігноруються політиками.

[L]У 2005 році Україна досягла піку за поширеністю куріння, тоді вживали тютюнові вироби 62,3% чоловіків та 16,7% жінок.

Саме того ж року вдалось зробити справжній прорив – після багатьох спроб у Верховній Раді проголосували за закон "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів шкідливого впливу на здоров'я населення", яким вперше заборонили куріння тютюнових виробів на робочих та в громадських місцях. Я був автором цього закону, який дав поштовх для подальшої вдалої боротьби проти тютюнової епідемії в Україні.

Наступного 2006 року Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну, узявши на себе міжнародні зобов’язання щодо зменшення  привабливості та доступності сигарет.

Згодом заборонили курити в закладах ресторанного господарства, прибрали рекламу сигарет із вулиць та ЗМІ, у рази підвищили акцизи на тютюнові вироби, почали друкувати попередження про шкоду куріння на пачках сигарет і таким чином змінили соціальне сприйняття тютюну – курити стало не модно.

Законодавчі обмеження принесли свої плоди: Україна за поширеністю куріння із ганебного 4-го місця в світі у 2006 році перемістилась у третій десяток у 2015 році.

Кількість курців, за даними Держстату, зменшилась із 10,1 млн осіб у 2008 році до 6,2 млн осіб у 2015 році.

Мені як лікарю особливо важливо, що зменшення поширеності куріння супроводжувалося скороченням захворюваності й смертності, зокрема, від емфіземи, астми, інсульту, інфарктів, туберкульозу, синдрому раптової смерті немовляти та деяких інших хвороб.

Проте останні антитютюнові нецінові заходи були прийняті ще у 2012 році.

За п’ять років з’явились нові виклики, а законодавство лишилось застарілим. Саме тому у 2016 році поширеність куріння в Україні вперше за останні 11 років не знизилась, а зросла: із 18,4% у 2015 році до 19,3% у 2016 році, за даними Держстату. Це вже тривожний сигнал.

Тому якщо найближчим часом не прийняти нові, більш ефективні, закони із контролю над тютюном, то поширеність куріння в Україні може знову зрости й досягти ганебних показників 11-річної давності.

Особливу небезпеку поширеність куріння викликає серед дітей, так як це сприяє не тільки поширенню захворюваності, але й наркоманії і переходу дітей до більш тяжких наркотиків.

Дуже важливо, щоб парламент проголосував за проект закону №2820 "Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров'я населення від шкідливого впливу тютюну" та проект закону №4030а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту громадського здоров'я від шкідливого впливу тютюнового диму)".

Законопроекти розроблені на основі Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, європейської Директиви №2014/40/ЄС з контролю над тютюном, ґрунтуються на науково доведених фактах та успішному іноземному досвіді щодо подолання тютюнової епідемії.

Законопроекти, у першу чергу, передбачають зменшення привабливості куріння серед молоді та дітей. 

Так, законопроект №2820 пропонує заборонити сигарети з ароматизаторами, збільшити графічні попередження про шкоду куріння на пачках сигарет та друкувати їх на обох боках пачки у верхній частині, зобов’язати виробників тютюнових виробів звітуватись про склад продукції та її вплив на здоров’я людини, заборонити продавати електронні сигарети неповнолітнім та встановити чіткі вимоги до вмісту й маркування цих пристроїв, заборонити рекламу тютюну в Інтернеті. Всі ці норми вже рік як діють у державах-членах ЄС.

Водночас законопроект №4030а забороняє розміщувати сигарети на відкритих вітринах магазинів, покращує умови для захисту людей від тютюнового диму в громадських місцях.

Законопроекти рекомендовані профільним Комітетом ВРУ з питань охорони здоров’я до першого читання, а також підтримані багатьма міжнародними та українськими організаціями.

Хочу наголосити, що тютюнова індустрія намагається маніпулювати, не допускаючи прийняття законопроекту №2820: під час розгляду цього законопроекту (ймовірно 25 травня) будуть розглядати ще й законопроект №2430-1.

Але це різні філософії.

Проект закону №2820 відображає інтереси громадського здоров’я й зможе комплексно захистити українську молодь від згубної тютюнової залежності.

А законопроект №2430-1 радше відповідає інтересам тютюнової індустрії і є слабким у питанні боротьби проти тютюну. Адже його автори виключають можливість збільшення ілюстрованих попереджень про шкоду куріння та розміщення їх із обох боків пачки. А саме упаковку тютюнова індустрія розглядає як маркетинговий інструмент залучення дітей до куріння.

31 травня увесь світ буде відзначати День без тютюну.

Звертаюся до спікера парламенту Андрія Парубія та депутатів Верховної Ради, дуже хочу вірити, що у вас буде достатньо політичної волі, щоб до цього дня проголосувати у першому читанні за життєво важливі законопроекти №2820 та №4030а.

Це буде внеском у розвиток здорового майбутнього України без тютюну, а також стане точкою відліку для змін, які покладуть край ері тютюну в Україні.

Кожна передчасна смерть, спровокована курінням, може і повинна бути попереджена!

Микола Поліщук, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри нейрохірургії НМАПО імені П.Л.Шупика