Врятувати наші річки

Екологія українських річок сьогодні у вкрай складному стані.

Про чистоту їхніх вод говорити не доводиться: щодня в наші водойми потрапляють небезпечні промислові відходи й тонни побутового сміття.

Вони осідають на дні, накопичуються біля берегів, негативно впливають на річкову флору та фауну, завдають непоправної шкоди сільському господарству і – головне – здоров'ю людей.

Ми за крок від екологічної "річкової" катастрофи, і її наслідки можуть бути непередбачуваними.

Забруднення зачепило не одну-дві українські річки, а фактично більшість наших водних артерій, в результаті чого страждають цілі регіони.

Наприклад, у головну водну магістраль України – Дніпро – постійно потрапляють солі важких металів, нафтопродукти, хлориди та інші небезпечні речовини.

А в басейнах Південного Бугу та Дністра фахівці спостерігають підвищений вміст сполук марганцю, міді, хрому, амонійного азоту тощо.

І це – найбільші річки країни!

Що вже казати про стан невеликих водойм. Вони стають жертвами безжальних атак з боку різних горе-підприємств, які економлять на очисних спорудах і безтурботно вважають, що вода змиє всі сліди їхньої недобросовісної діяльності.

Місцеві мешканці намагаються самотужки захистити малі річки й зберегти їх для нащадків, але часто сил активістів недостатньо для ефективного протистояння промисловим порушникам і їхнього покарання.

Так, уже не перший рік небезпечні викиди потрапляють в річки Хомора (Хмельницька область) і Случ (Хмельницька, Житомирська та Рівненська області).

Винуватцем забруднення місцеві мешканці називають ТОВ "Понінківська картонно-паперова фабрика – Україна", розташоване в Хмельницькій області.

Вони готові доводити: дії саме цього підприємства призвели до того, що у водоймах загинула риба, безповоротно постраждало довкілля, вода в річках більше непридатна для використання. До речі, останній факт підтверджують і численні екологічні експертизи.

Більш того, зараз з'явилася цілком реальна загроза здоров'ю місцевого населення, ризик зараження худоби.

Люди обурюються: що ж буде далі?

Адже влада не спроможна їх захистити. За останній час із її боку було багато обіцянок на підтримку вимог місцевого населення, але далі слів справа так і не пішла. Чиновники обмежилися лише накладенням сміховинного штрафу в кілька тисяч гривень. Причому вони мали всі підстави для таких дій.

Річ у тім, що українське законодавство у разі порушення правил охорони вод, яке спричинило забруднення або зміну природних властивостей "джерела життя" і створило небезпеку для здоров'я людини, передбачає штраф у розмірі 1700-3400 грн.

Це абсолютно несерйозний підхід!

Зовсім іншу відповідальність передбачає законодавство цивілізованих країн.

Наприклад, одна з найбільших американських вугільних компаній – Massey Energy Company – булла оштрафована на 20 млн доларів за викид шкідливих речовин у місцеві річки.

А компанію Dystar Dyestuff із китайського міста Нанкіна оштрафували на 2,9 млн доларів за скидання у водойми 2700 тонн кислоти.

То чи потрібне Україні більш жорстке законодавство у цій галузі?

Не просто потрібне, а життєво необхідне!

Це було однією з вимог активістів, які на початку червня вийшли до стін Кабміну, намагаючись привернути увагу центральної влади до проблеми Случі та Хомори.

Частково це вдалося зробити – на ситуацію відреагував профільний міністр Остап Семерак. Але про її вирішення говорити зарано – зважаючи на те, як завзято місцеві чиновники та правоохоронці взялися "заговорювати" лихо (кримінальне провадження у справі вже понад рік не передається до суду), лише подальший тиск громадськості дає надію на те, що винних у забрудненні річок буде покарано.

Тим часом група народних депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроект про посилення відповідальності за забруднення морів, поверхневих, підземних вод та джерел питної води – так званий "закон Случі".

[L]Він передбачає серйозне підвищення штрафів – за промислове забруднення водойм вони мають складати від 51 тис. грн. до 136 тис. грн. При повторному порушенні екологічних норм анулюватимуть дозвільні документи на виробництво.

Не менш серйозні штрафи передбачені й для громадян, які забруднюють водойми. Вони теж можуть сягати 51-136 тис. грн, а для посадових осіб – 85-170 тис. грн.

Така відповідальність змусить задуматися: чи варто ігнорувати екологічні норми?

Не виключено, що в парламенті цей законопроект матиме непростий шлях. Але тим більше необхідно докласти максимум зусиль, щоб його було ухвалено. Як ні, то бізнесмени, котрі прагнуть швидкої наживи, і далі житимуть за принципом "на наш вік вистачить".

Дмитро Йовдій, адвокат, громадський діяч