Львів, негостинний до "Майї", або Як стати першою українською дитячою книжкою, через яку переслідують
Ми звертаємося до всіх правозахисних організацій, дипломатичних та державних установ і, як кажуть, людей доброї волі, аби не допустити самосуду зі сторони організацій, які не розуміють основ цивілізованого суспільства та звикли діяти з позиції сили та тваринних інстинктів.
Спочатку ми планували зробити все дуже серйозно і офіційно. Десь отак:
"Ми, видавництво "Видавництво" в особі його засновників Іллі Стронґовського та Лілії Омельяненко, заявляємо про порушення свободи висловлювань та низку погроз від декількох напіванонімних осіб, які начебто виступають від імені декількох регіональних львівських громадських організацій.
Погрози висловлені як нашому "Видавництву", так і особисто адвокату, правозахисниці, письменниці й посланниці доброї волі ООН в Україні Ларисі Денисенко, яка є і нашою авторкою.
Предметом погроз є плановане проведення презентацій книги "Майя та її мами" на Форумі Видавців у Львові. В зв’язку з цим просимо підтримати Видавництво і не допустити, за словами осіб, що погрожують, вживання "самотужки всіх можливих заходів" над працівниками Видавництва та всіма причетними до видання книги".
А потім ми зрозуміли, що, хоча і не сильно здивовані, не можемо заявляти про це у тому самому форматі, як це зазвичай роблять. Бо нам, видавництву, якому щойно виповнився рік, йдеться не тільки про особисту безпеку нашого колективу й авторів, не тільки про бізнес і безпеку клієнтів. Не тільки про наш власний імідж, чи, будьмо пафосними, імідж країни.
Нам ідеться про права людини, які в Україні захищають найрозмаїтішими способами. Ми, відповідно, обрали книговидання.
Ми віримо, що діти, виховані на гідних книжках, які вчать любові, розумінню, взаємопомочі, незасудженню, повазі і миру, спроможні зростити краще українське суспільство.
Це суспільство поважатиме особистий вибір кожної людини на все, що не шкодитиме особистому вибору інших людей і не суперечитиме законам України, наприклад.
Це суспільство не потребуватиме державної релігії і середньовічних настанов як мусять виглядати і поводитися жінки. На цих засадах "Видавництво" і постало.
Ну і, зрозуміло, нам страшно подобається бути першими. Як співзасновники благодійного фонду "Добра листівка" ми побували на найбільших європейських ярмарках і незмінно отримували прекрасний прийом і відгуки.
Коли ми відкрили "Видавництво", ми одразу вирішили працювати на небаченому в Україні рівні якості. Всі наші 4 книжки – дива текстової і додрукарської підготовки та поліграфії.
Виявилося, що працювати всіма своїми скромними особистими ресурсами задля розвитку суспільства у нас безкарно не можна.
В умовах існування і дії Конституції України є охочі загнати країну в гібрид совка і халіфату, що продовжує незмірно дивувати нас, як людей, чиє дитинство на совок і припало, а про ісламський радикалізм багато говорять у новинах. Ні те, ні те не є сумісним з європейським шляхом України (зате має багато спільного з дрейфом Росії й Середньої Азії) і, відповідно, за принципами елементарної логіки, суперечить концепції України, як європейської держави.
Таким чином ми до чималого, як на один рік існування, переліку досягнень видавництва додали ще один вікопомний пункт.
Видана нами книжка Лариси Денисенко "Майя та її мами" про 17 розмаїтих типів родини і те, що, цитую, "Неважливо, чи ти живеш із маленькою сім’єю, чи з великим родом. Неважливо, чи ти рідна дитина, чи не зовсім. Неважливо, скільки в тебе мамусь або татусів. Важливо, щоб у родині панували любов і повага, бо це і є головні цінності." стала ПЕРШОЮ ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЧЕРЕЗ ЯКУ АВТОРЦІ І ВИДАВЦЯМ ПОГРОЖУЮТЬ.
Щиро, кажучи, гран-прі на всесвітньому конкурсі дитячої літератури у Болоньї нас би влаштувало більше, але, як кажуть, чим багаті. Світових новин варті обидві речі, але говоритимуть тільки про першу, сподіваємося – поки.
Хронологія погроз поки така:
На початку вересня організація Форум Видавців, яка організовує щорічний книжковий форум у Львові, отримала лист з погрозами, підписаний 15-ма мало кому відомими організаціями. У ньому вони вимагають скасувати заплановану на форумі презентацію книги.
Паралельно з отриманням цього листа, Лариса Денисенко протягом останніх двох тижнів отримує неофіційні погрози через соціальні мережі. Окрім того, ми всі прекрасно знаємо на прикладі інших презентацій та заходів – згадати б історію з "Розстрільним календарем" Оленки Герасим’юк, що насправді ховається під словами "вжити усіх можливих заходів", коли озброєні люди здійснювали напад на учасників таких заходів з різними негативними наслідками для їхнього здоров’я.
Хочемо наголосити, що погрози адресуються через той факт, що у головної героїні книги – Майї, дві мами, і це на думку агресорів – "прищеплення школярам деструктивних принципів, що суперечать цінностям та традиціям, які споконвіку формувалися в українських родинах".
Ми довго думали як відповідати на такі закиди людям, які далі назви нічого в книжці не читали і вирішили, що найкращим рішенням буде викласти її в електронному вигляді.
Скачуйте, читайте, діліться, а якщо сподобається – купіть паперовий примірник, нам це дуже допоможе.
"Ми часто використовуємо словосполучення "традиційна родина", забуваючи про те, що в кожної дитини своя особлива історія і родина. Чиїсь батьки розлучені, в когось з’явився новий тато або нова мама, когось виховує бабуся, хтось живе з мамою та тіткою, хтось звик жити з однією мамою чи одним татком; в когось два тата або дві мами, а деякі діти чекають на родину і живуть в дитячому будинку. Власне, ця книга про те, що головне, щоб дитина жила в любові і почувалася захищеною безвідносно того, який склад її родини і скільки в неї батьків", – каже сама авторка.
І оскільки загрози перейшли з рівня інформування до рівня агресії та активних дій, у нас є всі побоювання переживати за наше життя та життя учасників процесу. Ці загрози порушують фундаментальні права людини про свободу слова та прирівнюють нашу країну до тоталітарних держав світу, де панують гомофобія, расизм та інші прояви недорозвиненого суспільства.
Поки ми скасували одну з планованих на Форум презентацій:
15 вересня
ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ "МАЙЯ ТА ЇЇ МАМИ" ЛАРИСИ ДЕНИСЕНКО
18:30 - 19:15 вул. Винниченка, 1, м. Львів Львівська обласна бібліотека для дітей, Львівська обласна бібліотека для дітей, читальний зал учнів 5-9 класів
Бо ризикувати безпекою дітей ми не годні. За другу поки боремося:
14 вересня
ЧИ ГОТОВА ШКОЛА ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ НА СКЛАДНІ ТЕМИ?
Дискусія, Тематичний кластер "Жінка в темі"
14:00 - 15:15 пл. Ринок, 10, м. Львів "Копальня кави"
Бо бачимо, що може школа і готова, але не "небайдужі містяни", які різко стають "небайдужими", коли йдеться про агресію стосовно співгромадян.
Приходьте підтримати нас і на Форум Видавців, намети у подвір’ї палацу Потоцьких та палацу мистецтв № 121 та 122.
[L]Додаємо кілька відгуків на "Майю".
Оксана Лущевська, українська дитяча письменниця, поетеса, перекладачка, літературознавець, дослідниця дитячої літератури:
"В англомовних студіях дитячої літератури є широковживана метафора, започаткована дослідницею Рудін Сімс Бішоп, у якій літературу порівнюють із вікнами, дзеркалами та дверима. Прозова книжка Лариси Денисенко "Майя та її мами" добре ілюструє це порівняння. Вона осмислює різноманітні досвіди сімей, указуючи таким чином на багатогранність і глибини форм людського життя.
Деякі з них стають віддзеркаленнями нас, і це свідчить, що ми є унікальними, але й упізнаваними, подібними до інших і водночас різними. І саме ця подібність та відмінність допомагає нам в ідентифікації, пізнанні та подальшому розвитку себе."
Олена Малахова, радниця Міністерства освіти та науки:
"Треба лише 10 хвилин, щоб, прочитати 34 сторінки з текстом у кілька речень на кожній. І відкрити цілий світ дитячих переживань, які часто залишаються непоміченими дорослими і незрозумілими їм.
Для дорослих поняття сім'ї є зредукованим до формули, знайомої з усіх підручників: мама, тато, дитина, а краще - двійко, хлопчик і дівчинка. Реальність же зовсім інакша - варіантів родини, у якій зростають діти, набагато більше (і статистика, до речі, свідчить, що 75 % сімей аж ніяк не відповідають чомусь прийнятій за норму формулі).
Книжка Лариси Денисенко, яку вважаю надзвичайно талановитою, глибокою, чуйною і далекоглядною авторкою, дає шанс дорослим втриматися і не завдати своїми словами й діями болю дітям через своє зредуковане сприйняття світу.
Бо діти не народжуються ні злими, ні байдужими - такими робимо їх ми, дорослі, своїм прикладом...
Дуже раджу мати книжку вдома й прочитати всім - хоч на самоті, хоч з дітьми, хоч з дорослими. І нехай усі родини - які б вони не були - будуть щасливі!"
Ілля Стронґовський, Лілія Омельяненко, видавництво "Видавництво", спеціально для УП.Культура