Творити, щоб одужати: як мистецтво допомагає перемогти хворобу

"Чому я? Коли все закінчиться? Як це витерпіти?"

Я працюю з дітьми, які лікуються в Інституті раку з 1995 року. Щоразу як заходжу у відділення лікарні, читаю ці питання на розгублених обличчях маленьких пацієнтів.

Кожен день на них чекають ліки, аналізи, крапельниці, консультації лікарів та діагностика.

У такий складний період батьки, психологи, волонтери роблять усе, щоб дитині стало легше морально.

Очевидно, у тих, хто бореться з раком, високий ризик розвитку депресії. Проте, згідно з останніми дослідженнями американських науковців, шанс на одужання в онкохворих без депресії більший на 39%.

Коли є сили, щоб боротися з роздратуванням, не ховатися від оточуючих, спілкуватися з близькими та просто радіти сонячній погоді, шансів на хороші результати, особливо у дітей, набагато більше.

Популярним методом боротьби з моральним пригніченням є арт-терапія.

Хворим дітям завжди важко підібрати слова, аби описати свій відчай, біль, тугу. Натомість вони люблять малювати, вигадувати історії, фантазувати, співати, танцювати. Малеча здатна підібрати колір, пісню, рух, що зможе відтворити їхній емоційний стан. Такі творчі завдання захоплюють та надають більше сил.

Термін арт-терапія – лікування мистецтвом – виник у Британії.  Під час лікування від туберкульозу в санаторії Мідхарст в 1938 році пацієнт Адріан Хілл просто так малював довколишні об’єкти.

Лікарі виявили, що це допомагає відволіктися від хвороби та сприяє його одужанню.

Наступного року арт-терапія у цьому закладі була введена як обов’язкова. Відтоді ось уже 80 років ця методика розповсюджується по всьому світу.

У 2015 році ми разом із благодійним фондом "Запорука" та художницями Євгенією Рудюк і Ксенією Редько, розуміючи ефективність арт-терапії, створили спеціальну книжку для дітей і підлітків, які лікуються в Інституті раку. Вона називається "Коли ти хворієш" і більше схожа на робочий зошит із красивими малюнками.

Книга допомагає зрозуміти, що складні емоційні стани під час хвороби – розгубленість, тривога, страх, роздратованість, злість, сором, провина – це нормально.

Ми пропонуємо дитині проявити свої емоції за допомогою кольору, малюнку, колажу, голосу, пісні, руху, танцю, розказаної історії. Можливість виплеснути свій стан допомагає їй позбутися тягаря неприємних переживань, знайти спосіб поділитися з іншими.

Діти починають помічати, що навколо є багато чудового та радісного, знаходять у своєму житті місце для веселощів. Відтак енергія, яка з’являється в організмі, направляється не на відчай та розчарування, а на боротьбу з хворобою.

Одна з частин книжки присвячена розлуці з рідними та проживанням не вдома: "Ти сумуєш за близькими, за своїми друзями, улюбленими домашніми тваринами. Ти сумуєш, що зараз не живеш звичним життям: не ходиш у гості, не граєш в улюблені ігри, не дивишся телепередачі, не можеш поніжитися у своєму ліжку. Всі сумують, якщо не можуть робити те, до чого звикли, що приносить задоволення. Тварини також сумують за своїми господарями. Природа восени сумує за літнім сонечком. А як сумуєш ти? На що схожий твій сум? Якби це була пісня, то яка саме? Заспівай її. Навіть якщо це найпростіша мелодія – відтвори її. Якби це був танець, то який? А якби це був фільм, то про що? Якби це був ліс, то який? Хочеш – намалюй його!".

Для сотень підопічних "Запоруки" та їхніх родин, що мешкають у центрі "Дача", книжка "Коли ти хворієш" стала підказкою, як знайти душевний комфорт.

Її читають та розмальовують і діти, і дорослі. Це не займає багато часу, проте дає відчутний результат та розкладає по полицях будь-яку ситуацію. У посібнику також можна описати чи намалювати свій дім.

[L]Цікаво, що діти часто згадують тут саме "Дачу", адже для них на період лікування вона перетворилася на другу домівку.

За 8 років понад 1000 онкохворих дітей жили тут разом із батьками та братиками-сестричками і відважно боролися зі своєю хворобою.

Кожен охочий може отримати книжку "Коли ти хворієш" у дитячому відділенні Інституту раку або у центрі "Дача". Звертайтесь до нас на Facebook-сторінці.

Якщо ви хочете підтримати проект "Дача", зверніться, будь ласка, на сайт zaporuka.org.ua та поділіться цією публікацією у соціальних мережах.

Наталія Заболотна, психолог благодійного фонду "Запорука" у Національному інституті раку та Клініці нейрохірургії дитячого віку, спеціально для УП.Життя