Чому вам варто долучитися до Години Землі

24 березня о 20:30 в Україні 10 рік поспіль відзначатиметься Година Землі.

Ініціатива Всесвітнього фонду природи WWF започаткована ще у 2007 році, об’єднавши з того часу 187 країн та територій, та покликана символічним вимкненням непотрібного обладнання привернути увагу людства до нагальних екологічних викликів планети.

Година Землі у 2018 році закликає "зловити зв'язок з Землею" (Connect2Earth) та присвячена шануванню біорізноманіття.

ЩО Ж ТАКЕ БІОРІЗНОМАНІТТЯ?

Земля – це домівка для мільярдів організмів – від мікроскопічних вірусів та бактерій до гігантських дерев та китів чи слонів.

Всі вони разом зі своїми генами, популяціями та екосистемами, у яких мешкають, формують таке явище, як біологічне різноманіття.

Біорізноманіття – це найцінніший природний ресурс, що є основою тих послуг та благ, якими широко користуються люди – їжі, ліків, матеріалів та навіть місць відпочинку.

Підрахувати біорізноманіття кількісно досить складно, тому часто для його оцінки використовується ряд екологічних показників, наприклад, кількість видів на певній площі.

Вид – це група організмів, що схожі між собою, ведуть подібний спосіб життя, можуть схрещуватися та давати плідне потомство.

Наприклад, окремими видами є ведмідь бурий (Ursus arctos) та ведмідь білий (Ursus maritimus) або ж сипуха звичайна (Tyto alba). Водночас інші види, як вовк (Canis lupus), охоплюють і нижчі категорії – підвиди – наприклад, собаку свійського (Canis lupus familiaris), з яким може схрещуватися і давати плідних нащадків.

Сьогодні нам відомі близько 1,6 млн видів, проте це лише частка того різноманіття, що є на планеті і яке поки що не досліджено вченими.

ЧОМУ ЦЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ?

Всі організми пов’язані між собою харчовими (трофічними) ланцюгами, в яких речовини та енергія постійно замінюються та перетворюються один в одного.

Тому втрата хоча б однієї ланки у цих мережах призводить до порушення рівноваги та часто до непередбачуваних результатів.

Наприклад, при використанні інсектицидів часто гинуть бджоли, що не запилюють квіти фруктових дерев, внаслідок чого зменшується їх врожай.

У Китаї наслідки цього особливо відчутні, у країні вже існує професія квітко-запилювачів, і людям доводиться самим за допомогою щіточки запилювати цвіт.

Інший приклад – сови, які полюють на різних гризунів, регулюючи їх кількість і не даючи поширюватися різним інфекціям, небезпечним і для людини.

Тож біорізноманіття складно вловити оком, але воно суттєво впливає на безліч сфер як господарської діяльності людини, так і взагалі на життя планети у цілому. Тому є найважливішим ресурсом, який необхідно охороняти.

Проте, крім виключно теоретичної, є цінність біорізноманіття економічно обґрунтована.

Так, Річард Примак, один з найвідоміших американських діячів охорони природи, пропонує розрізняти чотири основні варіанти цінності:

• Пряма економічна цінність біорізноманіття
• Непряма економічна цінність біорізноманіття
• Наукова та освітня цінність
• Опційна цінність біорізноманіття

Пряма економічна цінність біорізноманіття визначається тими продуктами, які отримуються у результаті використання різних видів організмів.

Наприклад, деревина, що використовується для будівництва, виготовлення меблів, музичних інструментів тощо.

Морські організми, що формують 25% харчів для населення планети.

Прямі економічні цінності зокрема діляться на споживчі (використання біоресурсів на місці) та ринкові (визначаються при продажеві продуктів на внутрішніх та зовнішніх комерційних ринках).

Непряма економічна цінність пов'язана з природними екосистемними процесами і приносить економічну вигоду без вилучення продукту і порушення екосистем. Природні екосистеми сприяють запобіганню повеней і ерозії ґрунтів, природному очищенню води. Вони можуть використовуватися у рекреаційних цілях. Екосистеми з високим рівнем біорізноманіття володіють великою непрямою економічною цінністю.

За даними початку XXI століття загальний щорічний обсяг екосистемних послуг планети становить 33 трлн доларів.

Наукова та освітня цінність біорізноманіття включає багато варіантів.

Один з них, це окремі групи організмів, що можуть служити індикатором стану навколишнього середовища.

Наприклад, лишайники широко використовуються для визначення чистоти повітря – так звана ліхеноіндикація. Перевага такого аналізу полягає в тому, що він відображає результат тривалого впливу на організм різних екологічних факторів без значних фінансових затрат.

Остання – опціонна цінність біорізноманіття – відображає потенційну користь (ліки, харчі, новітні технології), яка може бути отримана від організмів – рослин, тварин, грибів, бактерій, які ще не мають практичного застосування.

Наприклад, у 60-х роках ХХ ст. у гарячих джерелах Єллоустонського парку вченими Броком та Фрізом була відкрита бактерія Thermus aquaticus.

Ця бактерія могла витримувати надвисокі температури, тому її властивості та ферменти були покладені в основу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Ця реакція є основою сучасних молекулярної біології та біотехнології, допомагає завчасно виявити захворювання, встановити батьківство, а також зрозуміти родинні та еволюційні відносини між всім живим на планеті.

До середини минулого століття ніхто і не уявляв важливість цієї бактерії, тому тут проявилась як раз опційна цінність біорізноманіття.

ЯК ЗБЕРЕГТИ ТЕ, ЩО Є ЗАРАЗ?

Щоб максимально отримати всі вигоди біорізноманіття, його потрібно максимально зберегти.

Для збереження біорізноманіття і підтримки гармонії у житті людини та природи потрібно працювати у напрямках охорони та збереження лісів, прісноводних систем та рідкісних видів.

Завдяки збереженню видового різноманіття, ліси надають людині безліч природних послуг – чисте повітря та воду, природні матеріали, захист від паводків, утримання вуглецю, є прекрасним місцем для відпочинку.

Ліси в Україні вкривають 16% території і сформовані понад 30 видами деревних рослин, серед яких переважають сосна, дуб, бук, ялина.

[L]Найбільш цінними лісами нашої країни є букові праліси, які є взірцем недоторканих природних систем, тому внесені до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Робота з охорони лісів України має системний характер і мету – забезпечити збереження унікальних природних регіонів з урахуванням інтересів місцевих громад та суспільства на довгі роки.

Річки, озера, болота та інші прісноводні водойми також грають надзвичайно важливу роль. Крім накопичення та очищення прісної води, вони також є місцем проживання багатьох видів, стабілізують клімат, формують рельєф, накопичують вуглець та повертають в атмосферу кисень.

Ми отримуємо від річок безліч природних послуг – воду для пиття та зрошення, захист від повеней, рибу та інші природні ресурси, естетичну насолоду. Тому важливо зберегти та відновити річки і водно-болотні угіддя до природного стану, щоб вони могли надавати воду та свої послуги людям та природі.

Для збереження різноманіття, в першу чергу, потрібно зберігати і окремі види організмів.

Зараз ми спостерігаємо небувалий темп їх зникнення, що в сотні разів перевищує природний темп вимирання. Вже навіть заговорили про шосте вимирання, де причиною є людина. Тому метою є захистити та відновити в дикій природі найбільш знакові та вимираючі види рослин і тварин.

WWF в Україні зосереджує свою увагу на двох групах видів – великих хижаках та осетрових рибах.

До великих хижаків відносять ведмедя, рись, вовка, що є видами-індикаторами здоров'я природних систем. Кількість цих звірів внаслідок конфлікту з людиною та знищення оселищ критично скоротилася.

Друга група – це осетрові риби, одні з найстаріших риб, що існують вже 70 млн років. Проте через цінність їх ікри та деградацію рік вони тепер знаходяться на межі вимирання.

Важливо оберігати всі живі організми, бо вони є частиною природного біологічного циклу, від якого залежить все життя на планеті і наше, в першу чергу. Тому ми закликаємо приєднатися до всесвітнього руху Години Землі.

ЯК ДОЛУЧИТИСЯ ДО ГОДИНИ ЗЕМЛІ?

Година Землі заохочує сотні мільйонів людей та організацій по всьому світу бути більш дружніми до Планети у своєму повсякденному житті.

Станом на сьогодні в Україні вже 32 міста висловили готовність підтримати всесвітню кампанію.

За заходами та списком міст-учасників можна слідкувати на офіційному сайті події.

• Долучитися до Години Землі 2018 в Україні
• Отримати матеріали Години Землі 2018
• Слідкувати за новинами Години Землі 2018

Тетяна Карпюк, координатора з екоосвіти WWF в Україні, спеціально для УП.Життя