День неспішного мистецтва в Україні: здійсніть антимарафон по музейних залах

День неспішного мистецтва або Slow Art Day – міжнародна акція, яка за 10 років завоювала увагу любителів мистецтва на 7-ми континентах, цьогоріч уперше прийшла в Україну.

14 квітня о 12:00 музеї у 13-ти українських регіонах запрошують на одну годину неквапливого споглядання обмеженої кількості мистецьких творів.

За різними статистиками, відвідувач художнього музею проводить перед одним твором мистецтва від 8 до 17 секунд. Виділивши час на відвідини і купивши квиток, нам хочеться охопити якнайбільше з музейної експозиції.

Утім, внутрішня розмова з твором мистецтва не передбачена для поспіху. Тому, провівши кілька годин у музеї, квапливий відвідувач здебільшого виходить стомлений, без тих можливих осяянь, які ми часом відчуваємо при знайомстві з певними творами мистецтва.

10 років тому американець Філ Террі вирішив провести перед єдиним мистецьким твором цілу годину. На собі відчувши внутрішні переваги цього методу, він став ініціатором Дня неспішного мистецтва, який шириться швидкими темпами по цілому світу.

Цього року у всіх країнах він відбудеться 14 квітня. Музеї відбирають від одного до п'яти творів в експозиції, на які пропонують витратити цілу годину.

Таким чином на один твір відвідувач споглядає близько 10 хвилин, а не секунд. А під час чи після оглядання він матиме можливість поділитися з іншими своїми спостереженнями та переживаннями під час акції.

В останні роки у нашому швидкісному світі тенденція зупинитися і зосередитися на моменті здобуває дедалі більшу популярність.

Великі корпорації, такі як Google чи Bank of America, організовують для своїх працівників коштовні тренінги з практики "mindfulness" або осмисленого "буття у моменті".

Цей тренд поширився також на школи у різних куточках світу – вчителі практикують з учнями короткі перерви медитації чи інші практики зосередження на моменті.

Про ефективність цього методу стверджують не лише ті, хто практикує, а й численні дослідження поведінки людини та реакцій мозку – від регулярних, хай навіть досить коротких практик "буття в моменті" знижується дратівливість, підвищується здатність зосереджуватись, здатність чути іншого, саморегулюватися, пізнавати нову інформацію.

Як розповідає Оксана Завойко, досвідчений практик "життя в моменті":

"Традиції, що спонукають жити у моменті, бути щасливим тут і зараз існують тисячі років, особливо вони популярні у країнах південно-східної Азії. У нас вони здобувають поширення з декількох причин:

– технології пришвидшили ритм життя, ми споживаємо в рази більше інформації за день ніж наші предки за рік;

– інформація в доступності кліку "поміщає" нас у захотів-отримав режим, де мозок постійно в ілюзії, фантазіях майбутнього або минулого, але не тут;

– дослідження за останні 30 років підтвердили ефективність медитації та інших технік осмисленості".

Оксана розповідає, що "практикувати "буття в моменті" можна через медитацію, фокус на диханні, здоровий спосіб життя і введення цієї філософії в кожен день.

Можна ходити, робити екібану або вечерю, малювати картину чи слухати своє дихання, головне питання ЯК це робити. Це і є осмисленість, mindfulness".

[L]Тож не дивно, що за останні роки західний світ захоплюється не лише особистісними практиками "буття в моменті", але й запроваджує цілі акції на кшталт Дня неспішного споживання їжі, Дня неквапливості 26 лютого, який походить з Італії, Дня неспішного мистецтва в одну з квітневих субот тощо.

З'явилося розуміння, що "менше – це більше", і варто його осмислено практикувати.

На заклик провести у своїх стінах День неспішного мистецтва відгукнулося 35 музеїв по всій Україні.

І це не лише художні музеї, але й краєзнавчі, історичні, меморіальні і навіть технічні.

У когось є в експозиції твори мистецтва, а хтось запрошує відвідувача ближче познайомитися з певним експонатом. Головне, щоби цей експонат провокував на внутрішні пошуки відповідей, розумінь, самоспоглядань. Бо експонат – лише посередник для того, щоби відкрити щось важливе і неповторне усередині і для себе самого.

Арден Рід написала цілу книгу, присвячену Неквапливому мистецтву, де вона якраз наголошує на індивідуальності кожного переживання: "Ваше Неспішне мистецтво не матиме нічого спільного з моїм Неспішним мистецтвом". Та висловлює справедливу думку, що від неквапливої комунікації з мистецтвом виграють обоє: і відвідувач у своїй практиці "буття в моменті" на одинці з твором і його багатошаровою образністю, і сам твір, бо лише увага глядача оживляє мистецьку роботу, дає їй дихання.

Більшість з музеїв, які цього року беруть участь у Дні неспішного мистецтва, роблять вхід безкоштовним на одну годину неквапливого споглядання.

Варто звернути увагу, що деякі музеї передбачають вхід лише за реєстрацією, а деякі – запрошують відвідувача не о 12:00, а трохи пізніше.

Попри індивідуальний підхід кожного музею до акції, кожен пам'ятає, що "менше – це більше". І закликає відвідувача цей стан попрактикувати.

Софія Рябчук, кураторка дитячих проектів у сфері культури, дослідниця питань розвитку дитини, едукаторка, перекладачк, спеціально для УП.Життя