Прості стратегії, що рятують життя

Неприємний зовнішній вигляд. Розкидані в під’їздах шприци та голки. Непоодинокі крадіжки. Розповсюдження інфекційних хвороб…

Такі відповіді найчастіше можна почути на питання: "Чим вам заважають наркозалежні?".

Наркотики одночасно лякали та приваблювали людей впродовж всієї історії людства.

Деякі з них стали невід’ємною частиною культур цілих народів, деякі – частиною субкультур, течій і рухів, частіше молодіжних.

Деякі речовини, що впливають на зміну свідомості – доступні, легальні та загальноприйняті.

Деякі – нелегальні, важкодоступні та їх вживання стає приводом загального осуду.

Безглуздо й неефективно боротися з наслідками. Важливіше зосередитися на причинах.

На недолугій системі, яка допускає наслідки у вигляді проблем. Особливо якщо наслідками є здоров’я та життя людей.

Але наше суспільство вже звикло до того, що покарання – це і є вирішення проблеми.

"Є людина – є проблема, немає людини – немає проблеми". Такий принцип не є ноу-хау сучасної наркополітики.

Це вже було в історії, але ці підходи досі актуальні у деяких країнах. І вони не працюють. Жертвами війн із наркотиками стають люди.

Люди, хворі на різні хімічні залежності.

ЗМЕНШЕННЯ ШКОДИ – НЕ ЗБІЛЬШЕННЯ КОРИСТІ

Час усвідомити: наркотики були, є та будуть. Завжди. Частиною суспільства завжди були, є та будуть люди, які їх вживають.

Якщо вживання деяких речовин поза законом та викликає тотальний осуд, ці люди мусять щодня ризикувати та асоціально жити.

Коли подивитися на це прагматично й без моралізаторства, можна по-іншому розглядати ці болючі проблеми:

Якщо проблема у розкиданих у публічних місцях та під’їздах шприцах – потрібні спецмісця, де використані шприци можна обміняти на чисті.

Якщо пошук грошей на придбання нелегальних (вуличних) наркотиків призводить до кримінальних правопорушень та злочинів – потрібно забезпечити наркозалежним доступ до препаратів замісної терапії в рамках програми лікування (метадон чи бупренорфін).

Якщо через брудний інструментарій для ін’єкцій передаються інфекційні захворювання (ВІЛ, вірусні гепатити), то люди, які вживають наркотики ін’єкційно, повинні мати доступ до стерильних шприців та голок у зручному для них місці.

Якщо зовнішній вигляд наркозалежних викликає огиду або просто лякає – потрібно забезпечити їм доступ до якісної медичної та соціальної допомоги, якої вони потребують.

Такі підходи досить давно використовують у світі. Їх називають harm reduction – зменшення шкоди від вживання наркотиків.

СЛОБОЖАНСЬКА МАЙЖЕ ГОЛЛАНДІЯ

Цьогоріч виповниться 18 років, відколи у Сумах з'явилися перші пункти обміну шприців.

Пам'ятаю свою реакцію на новину, що у визначений день та час прямо на вулиці можна підійти до людини, яка дасть тобі чисті шприци в обмін на використані та ще й в комплекті зі спиртовими серветками.

Сприймаючи все пов'язане з наркотиками виключно через власний досвід спілкування з правоохоронними органами, результатом якого стали кілька судимостей за зберігання та виготовлення наркотиків і 5 років примусового лікування від наркозалежності, я вагався перед першим відвідуванням пункту обміну шприців (ПОШ).

Але знайомство з соцпрацівником врешті-решт відбулося, і згодом я став постійним відвідувачем ПОШу, де вперше почув про стратегію зменшення шкоди від вживання наркотиків, а трохи згодом – відчув її позитивний вплив.

ЗАПАХ МЕТАДОНУ

Через 2-3 роки після появи перших ПОШів до нас прийшла ще одна приголомшлива звістка.

Найближчим часом в обласному Центрі СНІДу мав з'явитися метадон.

Цю новину жваво обговорювали серед сумських "торчків" на пунктах обміну шприців, вона обростала чутками та здогадками на "варочних хатах".

Більшість потенційних пацієнтів метадонової програми думали, що метадону не бувати. Мовляв, хіба допустять, щоб наркоманам таке свято влаштували.

Так і сталося: метадон не потрапив у 2003 році в Україну через нормативні бар'єри.

Потім відбулося перше пришестя Глобального фонду в Україну, який перейняв естафету з впровадження проектів зменшення шкоди від Міжнародного фонду "Відродження". Потім – друге, третє і так далі.

Поступово збільшилося кількісне та географічне охоплення споживачів наркотиків програмами, почали тестувати на ВІЛ та вірусні гепатити, з'явилися мобільні амбулаторії, а у 2008 році почалося динамічне впровадження замісної терапії в Сумській області.

Разом з тим з'явилася і впевненість, що так буде завжди.

ТРИВОЖНІ ДЗВІНОЧКИ

З 2014 року частіше та загрозливіше звучать питання подальшої долі програм зменшення шкоди через скорочення фінансування з боку міжнародних донорів.

Найбільше перспектива згортання програм для споживачів наркотиків лякала пацієнтів замісної підтримувальної терапії, які отримували життєво важливе лікування виключно за кошти Глобального фонду.

Саме тоді вперше усвідомив, що без залучення місцевих бюджетів нам не зберегти ефективні стратегії.

Щоб залучити місцеві бюджети, потрібне єдине бачення рішення з боку місцевої влади, медицини, соцслужб та активних неурядових організацій.

Тому останні роки ми спрямували на це свої зусилля.

ВІД ПРЕЦЕДЕНТІВ ДО СТАЛИХ ПРАКТИК

Впродовж 2014-15 років вдалося вперше залучити місцевий бюджет на програму зменшення шкоди серед пацієнтів обласного наркодиспансеру.

Тоді програма охопила 47 диспансерних хворих, споживачів наркотиків Сум.

Нам вдалося змінити підходи у роботі наркослужби на такі, що не ставили за мету лише повну відмову наркозалежних від вживання наркотиків.

У штаті наркології з'явилися перші соцпрацівники, обов'язки медперсоналу доповнилися послугами, вони почали видавати чисті інструменти для ін'єкцій.

Фінансують такі послуги не міжнародні організації – це кошти медзакладу.

СТАЛІСТЬ В РАДІСТЬ

Щоб такі сервіси були постійними, наразі найкращий варіант – щоб держава купувала такі соцпослуги у неурядових організацій.

Ми це зробили – отримали соціальне замовлення на супровід 230 пацієнтів замісної підтримувальної терапії обласного наркодиспансеру.

Таке відбулося вперше в Україні. Це знакова подія перш за все тому, що місцева влада визнала замісну терапію ефективним методом лікування наркозалежності.

Не менш важливою є перша в Україні закупівля соцпослуг через ProZorro.

Це спрощує процедури фінансування соцпослуг, створює умови для здорової конкуренції та сприяє підвищенню якості послуг.

Уже у 2018 році Сумський обласний наркодиспансер через систему PROZORRO закупив соцпослуги для пацієнтів ЗПТ на 287 500 грн.

[L]Завдяки цьому не менш 500 пацієнтів замісної підтримувальної терапії Сумської області отримають соцсупровід у березні-грудні 2018 року.

Сумська область стала першою в Україні, де для всіх пацієнтів впровадження замісної підтримувальної терапії на 100% фінансує бюджет, без жодної міжнародної допомоги.

Нині забезпечення роботи медико-соціальних програм для людей, які вживають наркотики, визначені пріоритетним завданням у сфері громадського здоров'я області.

Для мене стратегія зменшення шкоди від вживання наркотиків – більше, ніж прагматичний підхід на користь громадського здоров'я у роботі з людьми, які вживають наркотики.

Насамперед, це філософія, життєва позиція, майже релігія.

Я – продукт цієї стратегії. Пройшовши шлях від клієнта програми обміну шприців до керівника найпотужнішої у регіоні неурядової організації, на власному досвіді знаю, що зменшення шкоди – це ще й мобілізація спільноти та відстоювання програм, що зберігають здоров'я та змінюють життя багатьох людей на краще.

Олексій Загребельний, громадський активіст, керівник ГО "Клуб Шанс", Суми

Титульне фото: VadimVasenin/Depositphotos