ІТ-перезавантаження для медреформи: до чого тут бізнес

Якщо коротко, то мета медреформи – декомунізація охорони здоров’я.

Необхідно закласти в систему конкурентні принципи та зробити медзаклади максимально незалежними від "ручного контролю" держави.

Медицина не стає комерційною, проте стає більш ринковою, базованою на виборі пацієнта.

Ми почали з простого, але найважливішого – первинної ланки.

Відтепер сам пацієнт незалежно від місця прописки обирає, до якого сімейного лікаря йти, а Національна служба здоров’я оплачує його послуги за вашим вибором.

Фактично, ви розподіляєте гроші між медзакладами замість чиновників міністерства.

Попереду у планах – покриття послуг спеціалістів, аналізів, госпіталізацій. Усе за вибором людини.

Проте ці плани неможливі без справжнього перезавантаження у сфері ІТ. І бізнес тут має зіграти ключову роль.

Медична інтернет-революція

У селі Дніпровське на Чернігівщині разом з хуторами проживає близько 1300 людей.

Воно розташоване практично на кордоні з Білоруссю, за 58 кілометрів від найближчого райцентру.

Щоб приєднатися до медреформи, тамтешнього лікаря забезпечили комп’ютером, принтером та встановили одну з медичних інформаційних систем (МІС).

Тепер він підписує декларації з пацієнтами, вносячи їх дані до єдиного електронного реєстру.

Попри міфи про відсутність інтернету в селах та неготовність медиків працювати з комп’ютерами, щодня сотні лікарів роблять крок вперед – до сучасної моделі охорони здоров’я.

В селах встановлюють обладнання, лікарі – навіть у віці – вносять декларації в електронну систему, починається впровадження онлайн-сервісів з запису на прийом.

В базі вже майже 13 млн декларацій та 22 тисячі зареєстрованих лікарів.

За правилами медреформи, усі заклади, які хочуть отримувати кошти "за пацієнтом", мають бути підключені до національної електронної системи охорони здоров’я.

Їм необхідно мати комп’ютери, інтернет та обрати один з варіантів сертифікованого програмного забезпечення – медичну інформаційну систему, яка може "спілкуватися" з центральним компонентом національної електронної системи.

Це передбачає реформу ІТ-інфраструктури лікарень, точніше, її створення. Можете уявити масштаби завдання.

З початком реформи щохвилини в Україні з’являються нові інтернет-користувачі, яким потрібні якісні онлайн-сервіси та зручні інтерфейси.

Хто забезпечуватиме такі масштаби послуг? Не держава, а саме бізнес.

Два виміри українського eHealth

Україна бачила не одну спробу створити електронні медичні системи.

Вони переважно закінчувалися "розпилюванням" коштів та сумнівним рішенням на виході.

Ми вирішили все робити інакше та зосередилися на створенні "центрального компоненту" системи, свідомо віддавши бізнесу усе, що стосується програм для кінцевого користувача.

Держава бере на себе "підводну частину айсберга" електронного здоров’я: єдині реєстри, стандарти та, найголовніше, протоколи безпеки.

Особисті дані пацієнтів залишаються захищеними та використовуються лише за призначенням.

Проте держава не робить і не планує робити інтерфейси для користувачів. Програми для лікарів та пацієнтів, додаткові сервіси, додатки для смартфонів, системи для менеджменту закладів, телемедичні рішення та інші продукти будує український бізнес.

Саме від креативності та інноваційності  розробників залежатиме, як пацієнти та лікарі бачитимуть електронні картки, сервіс запису до лікаря, рецепти, лікарняні, страхові виплати, трекінг показників здоров’я та сотні інших корисних функцій.

Зараз до електронної системи долучилися 13 приватних медичних інформаційних систем, це лише початок.

Рішення можуть розробляти не тільки МІСи, але й банки, мобільні оператори, страхові компанії.

Від бізнесу – ідея, від держави – API (апаратний інтерфейс для "спілкування" з центральним компонентом) та правила безпеки.

Від паперу до блокчейну

Ми – на порозі створення нового ринку.

Кількість користувачів у ньому дорівнює кількості громадян нашої держави.

У нас не дуже розвинена ІТ-інфраструктура, але це дає рідкісний шанс не буксувати через технологічний тягар попередніх систем, а відразу зробити все правильно.

За взірець можемо взяти банківську сферу.

Для багатьох навіть європейських країн доступні українцям інструменти онлайн-банкінгу чи безконтактних оплат – ще мрія, а ми вже їх використовуємо.

Так само буде з медициною – уже в недалекому майбутньому.

Користувацькі ІТ-сервіси – лише одна з потенційних ніш для бізнесу.

[L]Нам потрібен стрибок до технологій рівня machine learning та big data. Система електронного здоров’я – це потенційне джерело надзвичайно цінних узагальнених масивів даних.

За їх допомогою ми можемо аналізувати епідеміологічні тренди, оптимізувати лікарняну мережу та робити профілактику захворювань дієвішою.

Це все чекає на нас впродовж найближчих п’яти років, якщо не зменшувати темп.

Останній рік продемонстрував, наскільки швидко можуть лікарі міняти ручку й папір на клавіатуру й мишку.

В нас немає часу і потреби повільно проходити всі кроки, якими йшли розвинуті країни.

Зміни відбуваються тут і зараз: завдяки тому, що держава, бізнес та медики навчилися співпрацювати.

Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров'я України, для УП.Життя

Титульне фото: scanrail/ Depositphotos