Що можна вдіяти з тяганиною в держустановах

Ви стикалися із тяганиною у держустановах?

Колись читали у відповіді на звернення незрозумілі підстави для відмови у задоволенні ваших прав?

А на скаргу отримували відписку? Тоді розумієте, наскільки важливо врегулювати взаємодію приватних осіб (фізичних та юридичних) з органами державної влади та місцевого самоврядування.

***

Вирішити ці проблеми та встановити зрозумілі правила гри під час отримання послуг від держави має закон "Про адміністративну процедуру".

Його проект багато років намагаються розробити і впровадити у дію.

У внормуванні цих процедур має бути зацікавлена найперше держава. Натомість майже 20 років закон "Про адміністративну процедуру" парламент не може ухвалити.

Бо посадовцю зручніше працювати за відомчими інструкціями, доступ до яких для звичайних громадян обмежений. Тому і не робили ці процедури прозорими.

Настав час виправити ситуацію, радянська традиція зневаги до законодавчого регулювання процедур діяльності органів публічної адміністрації має зникнути.

Законопроект значно оновили експерти робочої групи, яка створена за ініціативою Мін'юсту. Мін'юст сподівається, що робоча група завершить підготовку цього документу у третьому кварталі цього року.

ЯКІ ПРОБЛЕМИ МАЄ ВИРІШИТИ ДОКУМЕНТ

Наразі в Україні у цій сфері існує багато проблем. Громадян, права та законні інтереси яких зачіпають (адже у них "відбирають" дитячі майданчики, зони відпочинку, гаражі тощо), не залучають до розгляду справ.

В українському адміністративному законодавстві навіть немає такої правової категорії як "заінтересовані особи" для таких справ.

Наприклад, Пенсійний фонд зменшив людині розмір пенсії, або вимушено переміщеній особі припинив виплати, навіть не інформуючи про рішення і підстави для цього.

Якщо ухвалять закон, який ми уже згадували, посадовець, який ухвалює рішення, обов’язково має запросити людину, ознайомити із наявними аргументами та дізнатися, чи має вона аргументи на свою користь.

Інакше після оскарження таке рішення може бути скасоване.

Постійними є скандали при великих будівництвах на етапах виділення земельної ділянки і надання дозволу на будівельні роботи на ділянках, які частково належать до прибудинкової території вже наявного будинку.

При цьому думку мешканців будинку не питають. Після вступу в силу закону позиція мешканців будинку має бути врахована.

Посадовці також муситимуть запросити людину, якій мають відмовити у призначенні соціальної допомоги чи субсидії, для надання пояснень чи додаткових документів.

Існує низка інших прогалин включно з порядком перегляду, скасування чи відкликання адмінрішень, відсутністю довіри до досудового оскарження, недостатністю інструментів примусового виконання таких рішень.

Головними наразі є такі проблеми:

• процедури розгляду питань в різних держаних органах відрізняються
• не завжди вислуховують заявників
• процедура оскарження прописана не чітко і сам розгляд скарг не врегульований
• не врегульоване питання представництва без нотаріальної довіреності.

Нормативний акт, який розробляють, має вирішити ці та інші проблеми, щоб усі держоргани будували відносини з фізичними та юридичними особами за єдиними, прозорими принципами.

Проект також має на меті розвантажити українські суди – з’явиться зрозуміла процедура оскарження рішень посадовців до керівництва.

Тобто людина зможе отримати бажане і без звернення до суду.

В той же час виконання адмінрішень стане ефективнішим – в законопроекті передбачили механізм примусового виконання рішень тим органом, який його прийняв.

Наприклад, держорган вирішив припинити роботу незаконно встановленого кіоску.

Якщо його власник добровільно не виконає рішення, орган влади, відповідно до проекту закону, має право самостійно демонтувати кіоск і відшкодувати витрати з цього власника.

На затвердженні зрозумілих правил стосунків держави з людьми наполягають і закордонні партнери, інвестори.

Коли це відбудеться, інвестиційний клімат в Україні стане привабливішим.

Якщо правила гри держорганів зрозумілі і прозорі, можна передбачити результат розгляду звернення та взяти участь в його ухваленні, розраховувати на доброчесний розгляд скарги вищою інстанцією.

ЗАКОРДОННИЙ ДОСВІД

В багатьох розвинених країнах (США, Німеччині, Австрії, Польщі, країнах Балтії, Кавказу, Азії) успішно застосовують унормовану адміністративну процедуру.

Подібний закон та процедура існують і в багатьох країнах пострадянського простору.

Для України найбільш прийнятним визначили досвід Німеччини, норми цієї країни взяли за основу під час розробки українського законопроекту.

Там закон про адмінпроцедуру поширюється саме на відносини держоргану та людини.

ЗАПРОПОНОВАНІ МЕХАНІЗМИ

Щоб не було тяганини під час розгляду адмінсправ, законопроект пропонує запровадити принцип своєчасності: адміністративний орган розглядає та вирішує справу, вчиняє процедурні дії у найкоротший строк, достатній для здійснення адмінровадження без невиправданих зволікань.

При цьому у законопроекті наведені і граничні терміни розгляду справ (від 15 до 45 днів).

При цьому важлива новація стосується інституту "мовчазної згоди".

Ти подав до органу влади весь пакет документів, який вимагається для отримання ліцензії.

У встановлений термін тебе не повідомили про відмову або про продовження терміну розгляду заяви.

В такому випадку вважається, що заява задоволена, і не потрібно умовляти посадовця прийняти рішення!

Наразі основні новації законопроекту на цьому етапі його розробки –безпосередня участь і право особи висловитися і бути почутим до прийняття відповідного адмінрішення.

Законопроект пропонує зобов'язати владні органи в рішенні по конкретній справі зазначати повну аргументацію та роз'яснювати процедуру його оскарження.

Це має унеможливити корупцію та пришвидшити адмінпровадження в тій чи іншій справі.

Новий закон має стати основним документом у діяльності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час відносин із фізичними та юридичними особами, які до них звертаються.

ДУМКИ ЕКСПЕРТІВ

"Відсутність належного процесу в адміністративній процедурі – широкі можливості для корупції. Часто органи публічної адміністрації приймають рішення щодо прав та обов’язків громадян і бізнесу.

Це може бути інспекційна перевірка, видача паспорту, видача будівельних дозволів на проекти вартістю мільйони доларів США тощо.

Сторони повинні мати право звернутися до вищої адміністративної інстанції та домагатися судової перевірки адміністративних дій.

ЄС рішуче підтримує прийняття закону про адміністративну процедуру та включив його до індикаторів для бюджетної підтримки реформи державного управління", – вважає Грегор Вірант, екс-міністр державного управління Словенії та ключовий експерт проекту "Підтримка комплексної реформи державного управління в Україні (EU4PAR)".

"Традиція демократичних країн Європи полягає в тому, що має бути один закон, він масово і на всіх рівнях вивчається і популяризується, врегульовує основні положення процедури в усіх випадках, коли громадянин має щось вирішити з органом влади і місцевого самоврядування", – зазначає Голова правління Центру політико-правових реформ та член робочої групи при Мін’юсті з розробки законопроекту про адмінпроцедуру Ігор Коліушко.

Редакція законопроекту 2014-2015 років, яку зараз вдосконалюють експерти Мінюсту та громадського сектору, отримала позитивний висновок Програми SIGMA, метою якої є надання допомоги країнам Центральної та Східної Європи з модернізації їх систем держуправління.

В цьому документі найперше наголошується, що принципи законності, встановлення істинних фактів, право на одержання письмового рішення з чітким зазначенням підстав для його прийняття, право на несудове оскарження – є невід’ємними для функціонування сучасної системи держуправління.

При цьому адміністративний орган має застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Коли новий закон ухвалять і він запрацює, людям та бізнесу стане простіше і зрозуміліше вирішення своїх справ – буде один процедурний документ для усіх органів влади, буде менше сюрпризів, особливо негативних.

Адже про розгляд питання мають повідомити і дати можливість подати свої аргументи, з’являться реальні гарантії захисту прав від свавілля органів влади та ефективна процедура адміністративного оскарження.

А також буде менше необґрунтованих скасувань раніше прийнятих рішень і стане простішим представництво інтересів перед посадовцем (не обов’язково через нотаріальну довіреність).

Дмитро Кузін