Де працює молодь? Настав час дізнатися

В Україні давно є розрив між освітою та реальним ринком праці.

Цифри вражають – 51% молоді працює не за фахом. Такими є дані 2017 року від Державної служби зайнятості України.

Під час вступної кампанії 2018 року найбільшу кількість заяв абітурієнти подали на філологію, право і менеджмент.

Найбільш "рейтинговими" ж стали стоматологія, міжнародне право, міжнародні відносини, міжнародні економічні відносини та журналістика.

На ринку праці ситуація дещо інша.

За статистикою Держслужби зайнятості, станом на 1 грудня 2018 року до топ-10 вакансій з найвищою платнею входять головний консультант (держслужбовець), спортсмен-інструктор, головний хормейстер, технік-технолог зі зварювання.

Найвищі зарплати за видами економічної діяльності спостерігаємо у сферах фінансів та страхової діяльності, а також інформації та телекомунікації.

Проте кількісно роботодавці найбільше потребують швачок, вантажників та слюсарів-сантехніків.

Брак людей робочих спеціальностей, якісно підготовлених випускників середньої професійно-технічної освіти – не новинка. Із 301 тисячі безробітних 48% мають вищу освіту.

І хоч рівень безробіття падає, ситуація все ще потребує виправлення: кількість вакансій зараз – 81,2 тисячі за даними Держслужби зайнятості, ще 46 тисяч – пропозиції роботи в інших джерелах.

Обсяги держзамовлення до вишів – це також гаряча тема.

Вступники прагнуть більше місць на популярних напрямках, однак чи працюють потім за профілем?

Як держава може зрозуміти, чи популярні спеціальності – місця, де дійсно дають ефективні знання, які потім використають у професії?

А не для того, щоб принести диплом додому і покласти на полицю?

Ще однією проблемою є зайнятість у тіньовому секторі економіки. Відстежити працевлаштування молодих фахівців нерідко важко, а держава втрачає податки.

Дані про працевлаштування допомогли б показати ефективність української вищої школи в цілому.

Втеча інтелектуальних кадрів з України – це державна проблема. Нерідко молодь їде після першої освіти за наступною – до більш розвинених країн. А потім, не знаходячи реалізації вдома, залишається жити та працювати за кордоном.

Якби реально було дізнатися, випускники яких вишів найчастіше успішно будують кар'єру в Україні за фахом після закінчення навчання, стають затребуваними спеціалістами на нашому ринку, то це б допомогло спрямувати кошти на більш ефективні навчальні заклади та програми.

А ті в свою чергу подарували б нашим роботодавцям та ринку нових професіоналів, економіці - прибутки.

БАЗА ВІДПОВІДНОСТІ ПОКАЖЕ "БІЛІ ПЛЯМИ"

Жодних адекватних даних про те, як працевлаштовуються молоді фахівці, ми не збирали.

Донедавна.

Зараз Міносвіти створює Національний електронний ресурс зайнятості (НЕІРЗ), тобто базу даних про випускників вишів.

Основна її мета – дізнатися, який зв'язок існує між отриманими знаннями та працевлаштуванням молоді.

Такий масив інформації допоможе не лише відстежити кореляцію між спеціальністю та професією, а й побачити, як взагалі складається професійна біографія випускників вишів.

Зокрема, хто з них продовжив навчання, хто створив власний бізнес, хто ж належить до безробітних.

Така база також вирішить питання застарілого класифікатора професій. Світ динамічно змінюється, нові посади та професії виникають постійно, однак класифікатор оновлювався у 2010 році.

Багато молоді, яка працює на фрілансі, реєструється як фізичні особи-підприємці (ФОПи). Однак паралелей між КВЕДами ФОПів та освітніми напрямами теж ніхто не проводив.

Таким чином ми викреслюємо цілу когорту молодих успішних фахівців із нашої статистики. Вони ж можуть якраз працювати за фахом, використовуючи здобуті у вишах знання для самозайнятої праці.

Університети та навчальні напрямки, що підготували таких випускників можна (і потрібно!) оцінити належним чином.

ЩО БУДЕ В НЕІРЗ?

Національний електронний ресурс передбачає появу бази відповідності між освітою та професіями на ринку праці.

У ній будуть відзначені зв'язки між освітніми напрямками та професіями за ДК або КВЕДами для ФОПів.

Основним питанням для початку визначаємо долю випускників за три роки по завершенню навчання. Це достатній термін, щоб робити висновки, чи розпочав нещодавній студент свій кар'єрний шлях та у якій галузі.

НЕІРЗ міститиме дані з  Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) та дані Реєстру застрахованих осіб (РЗО) Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Тож з ЄДЕБО підтягнуться дані про освіту, а РЗО вкаже на трудовий шлях – початок трудової діяльності, професію, факт її зміни, ресєтрацію з безробіття, непрацездатності чи декретної відпустки.

Також ЄДЕБО дасть відомості про тих, хто продовжив навчання. Завдяки зібраним та відсортованим даним можна буде відстежити зв’язки між дипломом та реальним робочим життям молоді.

З’ясуємо, як практично застосовують знання випускники вишів у бізнесі.

База розкриє відповідь на питання, які спеціальності та університети дають ґрунтовну освіту в затребуваних для економіки галузях.

Дізнаємося, на які професії є попит ринку.

Така інформація стане в нагоді і абітурієнтам та їх батькам. Адже вони не лише обиратимуть спеціальність за "престижністю корочки", а побачать наочні шляхи реалізації отриманих знань після здобуття освітнього ступеню.

У вступників з’явиться можливість обирати на перспективу, спираючись на реальні шанси працевлаштування, а не на красиву назву.

Створення Національного електронного ресурсу зайнятості поки що у розробці. Тим не менш він дозволяє сподіватися не лише на більш якісну статистику про зайнятість населення. Передусім ресурс внесе корективи та спровокує дискусії щодо якості вищої освіти в Україні.

Ситуація, в якій новоспеченому випускнику вишу на першому місці роботи кажуть, що потрібно забути все вивчене в університеті, має залишитися у минулому. Виші мають готувати до реального життя та роботи.

[L]НЕІРЗ в свою чергу покаже нам, куди ми маємо спрямувати свій фокус уваги.

Завдяки базі відповідності ми дізнаємося, яким університетам та навчальним програмам вдається відповідати на запити ринку та готувати кваліфікованих кадрів, за якими готові полювати HR-спеціалісти.

А відтак у нас з’явиться шанс стимулювати якісні програми та поглянути на "ціну" диплому з практичної точки зору.

Адже в ідеалі документ про вищу освіту має не бути красивим папірцем у рамці, а фактичним підтвердженням знань, можливостей та придатності на ринку молодого фахівця у межах своєї спеціальності.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина GaudiLab/Depositphotos