Штрафи не покращують ситуацію: на протипожежну безпеку в школах виділили гроші вперше за 30 років
1,5 млрд гривень з бюджету України піде на покращення протипожежних заходів у закладах освіти наступного року.
Безпека наших дітей за замовчуванням має бути пріоритетом для держави. Але багато років ми спостерігаємо, як влада змінюється, а кількість пожеж у школах, садочках, університетах і студентських гуртожитках – лише збільшується. Таким є наслідок багаторічного нехтування на державному рівні питанням протипожежної безпеки. І це треба змінити.
Хто крайній? Директор
Роками держава перекладала усю відповідальність за протипожежну безпеку в закладах освіти на місцеву владу і на керівників шкіл.
Цього року ситуація досягла "точки кипіння", коли Державна служба надзвичайних ситуацій почала масово штрафувати директорів шкіл за невиконання заходів з покращення протипожежної безпеки.
Від керівників шкіл почали вимагати здійснення чималого переліку заходів: система протипожежного захисту (пожежна сигналізація, оповіщення про пожежу), з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях шкіл, захист будівель від попадань блискавки тощо. Усе це потребує значних коштів.
Приміром, лише протипожежна сигналізація для школи коштує в середньому 300-400 тисяч гривень.
Директори у громадах не мають коштів на здійснення перелічених заходів, тому отримують адміністративну відповідальність у вигляді штрафів від 1700 гривень.
Штраф не покращить протипожежну безпеку і не захистить дітей
Насправді штрафування директорів за порушення протипожежної безпеки є необґрунтованим. Адже чинне законодавство передбачає, що відповідальність за протипожежну безпеку в закладах освіти покладається як на керівників цих закладів, так і на їхніх засновників (стаття 37 Закону України "Про повну загальну середню освіту").
Тому питання більше до місцевих відділів освіти. І директори звертаються до місцевої влади, але отримують відповідь, що коштів на протипожежну безпеку немає.
Крім того, штраф, сплачений директором, не допоможе змінити ситуацію з протипожежною безпекою в школі. Відповідно, не захистить учнів і педагогічних працівників. Тому держава має не штрафувати, а допомагати громадам покращувати протипожежну безпеку в закладах освіти.
Безпека дітей і освітян – спільна відповідальність держави та місцевої влади
Влітку, коли директори до мене звернулися, я ініціювала створення спеціальної програми співфінансування протипожежної безпеки у закладах освіти. Мою пропозицію було підтримано освітнім Комітетом та Міністерством освіти.
І вперше за 30 років у проєкті Державного бюджету-2022 з’явилася нова субвенція – на заходи з покращення протипожежної безпеки в закладах освіти виділено 1,5 мільярди гривень. Ці кошти будуть поділені на всі області України, кожна область отримає орієнтовно 60 мільйонів гривень.
Тож тепер не лише місцева влада нестиме увесь фінансовий тягар по протипожежних заходах, а буде справедливе співфінансування: 50% коштів виділить держава, 50% – місцеві бюджети.
На покращення протипожежної безпеки піде кілька років
За даними Міносвіти, щоб покращити протипожежну безпеку у всіх закладах освіти принаймні протягом найближчих кількох років, держава повинна витратити чимало коштів: у 2022 році потрібно 6,5 мільярдів гривень, у 2023 – 5,5 млрд грн, у 2024 – 4,5 млрд грн.
Наразі ці 1,5 мільярди стануть "пілотними". Адже існують такі моменти, як порядок надходження субвенцій, різні спроможності громад, підготовка проєктно-кошторисної документації, тендерні процедури тощо. Усе це вплине на ефективність використання цієї субвенції і дасть розуміння – скільки коштів закладати в наступний бюджет.
Зокрема, порядку використання субвенції варто очікувати від Міносвіти навесні наступного року. А вже зараз варто думати про об’єкти, які найбільше потребують такої субвенції – мають найгірший стан протипожежної безпеки. І заздалегідь готувати проектно-кошторисну документацію на ці об’єкти.
На сьогодні перемогою є вже те, що держава припинила тікати від відповідальності за протипожежну безпеку в закладах освіти і готова допомагати громадам її покращувати. Адже життя і здоров’я – це найважливіше, що ми маємо!
Наталія Піпа, депутатка фракції "Голосу" у Верховній раді, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.