РФ має відповісти та виплатити компенсацію Україні за злочини проти довкілля

Військова агресія Росії несе колосальну шкоду довкіллю, зокрема шкода завдана атмосферному повітрю, земельним та водним ресурсам, лісам, природоохоронним територіям та біорізноманіттю. На окремих територіях країни ситуація наближається до екологічної катастрофи.

Вплив війни матиме негативні довгострокові наслідки не лише для екології України, а й для довкілля усієї Європи.

Саме тому депутатами Верховної Ради України була зареєстрована Постанова про Звернення Верховної Ради України до ООН, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ тощо щодо засудження злочинів проти довкілля, скоєних РФ на території України, сприяння подоланню їх наслідків і відновленню екосистем України під час війни та у післявоєнний час, забезпечення компенсації шкоди довкіллю та втрати екосистемних послуг, а також створення глобальної платформи для оцінки збитків, завданих клімату та довкіллю унаслідок військових дій (№ 8338 від 06 січня 2023 року).

Наскільки великі масштаби нанесеної шкоди?

Точно визначити розміри завданої шкоди в результаті агресії Росії зараз, на жаль, неможливо через окупацію та активні бойові дії. Поки ворог не зупиниться, ці цифри невпинно зростатимуть. Проте навіть ті неповні дані, які зараз є, вражають своєю масштабністю.

Знищено понад 2 мільйони гектарів лісу. Під питанням залишається доля 450 тисяч гектарів лісів, які перебувають на окупованій території або в зоні бойових дій.

Порушення екологічного статусу 16 водно-болотних угідь міжнародного значення та наявність потенційної шкоди для інших 15 Рамсарських угідь в Україні, визнано резолюцією 14-ї Конференції Договірних сторін Конвенції про водно-болотні угіддя (Рамсарська конвенція). Під загрозою знищення перебувають 160 об’єктів Смарагдової мережі, що становить 2,9 мільйони гектарів природоохоронної мережі Європи. Близько 29,7% від усіх національних природоохоронних територій України уражені війною.

Війна призвела до викиду близько 33 мільйонів тонн парникових газів, що впливає на збільшення температури Землі та може призвести до кліматичної катастрофи.

За даними Міжнародного координаційного центру гуманітарного розмінування ДСНС, з 24 лютого 2022 року по 21 лютого 2023 року в Україні знешкоджено понад 324 тисячі вибухонебезпечних предметів, зокрема 2 185 авіаційних бомб. На наявність вибухівки обстежено територію площею 797 квадратних кілометрів. Залишилося ще 174 тисячі квадратних кілометрів потенційно небезпечних територій, що становить 30% загальної площі країни.

Окрім цього, агресор вдається до ядерного шантажу, обмежує доступ до безпечної питної води мільйонам людей, які відчувають брак води для задоволення санітарних і гігієнічних потреб. Через дії окупантів на Каховській ГЕС Україна щодня втрачає тисячі кубометрів води Дніпра. Ми закликаємо міжнародних партнерів до політичного тиску, щоб змусити росію відремонтувати та закрити ворота Каховської ГЕС чи дозволити українським фахівцям зробити це.

Чи стосується звернення питання екоциду?

Під час 27-ї Конференції ООН зі зміни клімату в Шарм-еш-Шейху у своєму виступі президент Володимир Зеленський наголосив, що Росія ставить під загрозу ефективність всієї світової кліматичної політики та запропонував створити глобальну платформу для оцінки збитків, завданих клімату та навколишньому середовищу внаслідок військових дій. 

У межах "Формули миру", запропонованої Україною, окремим восьмим викликом зазначено екоцид та потребу негайного захисту природи.

В Україні вже зареєстровано понад 1000 фактів атак країни-агресора, які безпосередньо завдали шкоди довкіллю, і ця цифра кожен день зростає. Органами прокуратури здійснюється процесуальне керівництво у 11 кримінальних провадженнях за статтею 441 Кримінального кодексу України (екоцид).

Екоцидом вважається масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу. 

Чи зможе Україна отримати репарації за завдані Росією збитки довкіллю?

25 січня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про негативний вплив війни на довкілля, в якій чітко визначено злочин "екоцид". Члени ПАРЄ підкреслили важливість визначення поняття екоциду як у національному законодавстві, так і у міжнародному праві.

Резолюція визнає необхідність внесення змін до Римського статуту Міжнародного кримінального суду, та додання екоциду, як нового виду злочину. Якщо ці зміни будуть введені, Україна зможе позиватись до МКС проти росії за злочини проти довкілля — знищені екосистеми, забруднені ґрунти, спалені ліси тощо.

При цьому важливо, щоб здійснення фіксації та документування вчинених злочинів проти довкілля відбувалось за участі незалежних міжнародних організацій, за сучасними методиками незалежної фіксації та розрахунку заподіяних збитків з метою забезпечення верифікації відповідних даних та належного обрахування збитків.

Фіксація та розрахунок заподіяних збитків дасть змогу притягнути РФ до відповідальності за вчинені нею екологічні злочини та забезпечити компенсацію шкоди довкіллю та втрат екосистемних послуг, з використанням усіх форм матеріальної відповідальності за завдану Україні екологічну шкоду, зокрема через механізми репарацій.

На якому етапі наразі постанова у парламенті?

Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу розглянув на своєму засіданні від 18 січня 2023 року проєкт Постанови і вирішив підтримати її та рекомендувати Головному комітету внести його на розгляд Верховної Ради України для прийняття за основу та в цілому.

Варто зауважити, що Міндовкілля листом від 17 січня 2023 року поінформувало Комітет з питань екологічної політики та природокористування про відсутність зауважень та пропозицій до даного проекту постанови.

2 січня 2023 року Комітет з питань екологічної політики та природокористування вирішив рекомендувати Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття постанови в першому читанні та за основу і в цілому.

Наразі постанова очікує на розгляд Комітетом Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва та винесення до зали ВР для ухвалення депутатами.

Юлія Овчинникова, народний депутат України, член делегації в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Читайте також: Реве та стогне: як річка Дніпро потерпає від окупантів