Чому державі важливо підтримати постраждалих від сексуального насильства: що передбачає законопроєкт

19 червня 2024 року Верховна Рада України ухвалила у першому читанні законопроєкт №10132 "Про статус осіб, постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України, та невідкладні проміжні репарації".

Наразі цей законопроєкт опрацьовується до другого читання, а ми з колегами продовжуємо його адвокацію.

Чому державі важливо підтримати постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з війною, пропоную розібратися у цьому тексті.

За даними Офісу Генпрокурора, від початку повномасштабної військової агресії РФ прокурори зафіксували 310 фактів сексуального насильства, пов’язаного з війною. Серед постраждалих – 113 чоловіків та 197 жінок, з них 15 неповнолітні. Найбільше випадків зафіксовано в Херсонській, Київській та Донецькій областях.

Наведу приклад лише однієї зі справ, котру наразі розслідує Офіс Генпрокурора.

"Під час досудового розслідування кримінального провадження за фактом захоплення військовослужбовцями рф адміністративної будівлі управління Нацполіції в Херсонській області встановлено мешканку міста Херсон, яку піддавали катуванню, а також сексуальному насиллю у вигляді погрози та спроби зґвалтування", – інформація за даними Офісу Генерального прокурора станом на серпень 2024 року.

Ця статистика не відображає повної картини та масштабів злочинів росіян, адже не усі постраждалі готові свідчити. Є декілька причин: людина може боятися суспільного осуду, переживати за безпеку близьких, котрі перебувають в окупації, або ж не мати внутрішнього ресурсу для взаємодії з правоохоронною системою.

З досвіду Албанії, Боснії та Герцеговини, Колумбії, Косово, Перу, Хорватії та інших країн, які пройшли жахи збройних конфліктів, стає зрозуміло, що для розслідування в кримінальному провадженні справ про вчинення сексуального насильства під час конфлікту можуть знадобитися роки або навіть десятиліття, щоб постраждалі дочекались правосуддя над їхніми кривдниками та отримали репарації.

Саме тому важливо підтримати постраждалих та надати їм першочергову допомогу – невідкладні проміжні репарації, зокрема можливість пройти реабілітацію та отримати фінансову підтримку чимскоріше.

Такий підхід – щодо забезпечення постраждалих "адекватним, ефективним та швидким відшкодуванням за заподіяну шкоду", закріплений у Резолюція ГА ООН 60/147 від 16 грудня 2005 року "Основні принципи та керівні положення, що стосуються права на правовий захист та репарації для жертв грубих порушень міжнародних норм у галузі прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права".

Що таке сексуальне насильство, пов’язане зі збройною агресією Російської Федерації проти України?

Це будь-яка форма сексуального насильства, скоєна проти жінки чи чоловіка, дорослого чи дитини, у звʼязку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, починаючи з 20 лютого 2014 року. Тобто від початку агресії РФ проти нашої держави, коли був анексований Крим та окуповані окремі райони Донецької та Луганської областей.

Мова йде про зґвалтування, примусову вагітність, примусову стерилізацію, примусовий аборт, примус до проституції, примус до статевого акту з третьою особою, примус до споглядання статевого акту, сексуальне рабство, каліцтво статевих органів, примусове оголення тощо.

Відповідно до міжнародного права, сексуальне насильство, повʼязане зі збройною агресією РФ проти України, кваліфікується як воєнний злочин, злочин проти людяності та катування. Водночас це так званий "тихий злочин", який призводить до серйозних та тривалих фізичних, психологічних та соціально-економічних наслідків для постраждалої особи, її сімʼї, громади та суспільства. Перелік діянь, котрі підпадають під це визначення, взято за основу з Римського Статуту Міжнародного кримінального суду, який 21 серпня 2024 р. був ратифікований Верховною Радою України.

Хто може бути визнаний постраждалою особою?

За текстом законопроєкту постраждалою особою можуть бути визнані:

• людина, яка зазнала сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України;
• дитина, народжена внаслідок сексуального насильства, пов’язаного зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Не зможе отримати таку допомогу людина, котра є винною у вчиненні злочинів проти національної безпеки України, проти миру або ж інших кримінальних правопорушень, вчинених під час збройної агресії на тимчасово окупованих територіях України або пов’язаних зі збройною агресією проти України.

Як отримати допомогу постраждалим?

Щоб отримати фінансову допомогу та пройти реабілітацію, необхідно буде звернутися із заявою про визнання постраждалою особою до Комісії з розгляду питань, пов’язаних з визнанням постраждалими особами. Ця Комісія діятиме на базі Міністерства соціальної політики, а її персональний склад затверджуватиме Кабмін.

Ми пропонуємо, щоб до її складу увійшли окрім представників держорганів, ще й громадські об'єднання, благодійні та міжнародні організації, які мають досвід у сфері захисту прав та надання допомоги постраждалим або ж які представляють постраждалих від воєнних злочинів.

Тож заявник матиме заповнити спеціальний опитувальник та пройти так звану співбесіду. Якщо така людина уже визнана постраждалою у кримінальному проваджені щодо порушення законів та звичаїв війни, вона може бути визнана постраждалою за спрощеною процедурою, без співбесіди. Окрім цього, заяви від людей, які мають розлад психічної діяльності, та дітей віком до 14 років будуть розглядатися без співбесіди, на підставі інших даних. За бажанням людини співбесіда буде проводитися в присутності її адвоката чи законного представника.

До речі, використання саме опитувальника та співбесіди-інтерв’ю є загальновизнаною практикою, яка застосовувалася й в інших країнах для фіксації воєнних злочинів та присвоєння статусу особам, постраждалим від пов’язаного з конфліктом сексуального насильства.

Далі Комісія протягом 45 днів розглядатиме подані із заявою матеріали, а також додаткові відомості, отримані від правозахисних організацій, та на їх основі прийматиме відповідне рішення. Важливим аспектом у цьому процесі є захист персональних даних та недопущення повторної травматизації людей, які звертаються за допомогою.

Персональні дані постраждалих будуть захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних", а отже за їхнє розголошення чи порушення недоторканості приватного життя постраждалих осіб може наставати адміністративна або кримінальна відповідальність. Людям, котрі звертатимуться за допомогою, гарантується конфіденційність на усіх етапах взаємодії із ними.

З метою уникнення повторної травматизації співбесіда проводитиметься простою та доступною мовою з урахуванням потреб заявників та з урахуванням їхнього віку, фізичного та емоційного станів.

Яку допомогу можна буде отримати?

Реабілітація складатиметься з комплексу медичних, психосоціальних та інших заходів, спрямованих на відновлення фізичного і психологічного стану та соціальних функцій постраждалої людини відповідно до її потреб. Наприклад, людина зможе отримати послуги лікарів, психологів чи юристів, місце тимчасового проживання. Фінансова підтримка полягатиме в одноразовій виплаті невідкладної грошової допомоги, розмір якої визначить Кабмін.

Держава зацікавлена, щоб люди свідчили про воєнні злочини РФ, разом із тим звернення до правоохоронців не є обов’язковою умовою для отримання допомоги. Людина, яка постраждала від сексуального насильства, зможе спершу пройти реабілітацію і лиш після цього, за своїм бажанням, розпочати дії у рамках кримінального провадження.

Вкотре хочу наголосити, у скоєному злочині винен лише злочинець, постраждалі люди мають відчувати нашу суспільну підтримку. Сексуальне насильство на війні – це тактика окупанта, щоб зломити наш дух та ідентичність, це зброя для вчинення геноциду проти українців та українок. Тому ми маємо згуртуватися і підтримати тих, хто пережив цей страшний воєнний злочин. Одним із таких кроків стане ухвалення даного законопроєкту.

Солідарність, розуміння та повага – те, що потрібно, аби свідки та вцілілі спільно з державою розпочали шлях до відновлення справедливості та покарання винних.

Марина Бардіна, народна депутатка України, правозахисниця у сфері гендерної політики, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.