Реформа правничої освіти: як виконуються завдання з євроінтеграції?
У травні цього року Уряд схвалив Дорожню карту з верховенства права. У ній є і завдання з реформування правничої освіти. Але більшість із них або зависли в повітрі, або виконуються з великим скрипом.
Загалом у дорожній карті 7 завдань у цій сфері. Три з них мали бути зроблені ще у 2-3 кварталі 2025 року. Дедлайни спливли, а результатів немає. По інших завданням суттєвого прогресу також поки не видно.
Розберемось детально.
Завдання на 2025 рік
1. Закон про академічну доброчесність та вдосконалення механізмів відповідальності за її порушення.
Дедлайн: ІІ квартал 2025 року
Законопроєкт "Про академічну доброчесність" ухвалили в першому читанні ще у червні 2024 року. У червні 2025-го комітет рекомендував ухвалити його в другому читанні, а вже 7 липня до парламенту внесли порівняльну таблицю. Але коли закон дійде до сесійної зали – невідомо.
Оцінка прогресу виконання: 50%
2. Уніфікація стандартів та перегляд програми Єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) з акцентом на викладання права ЄС, етику та професійну відповідальність правників.
Дедлайн: ІІ квартал 2025 року
Тут поки немає ніякого прогресу. Стандарти для спеціальностей "Право" і "Міжнародне право" мали б уніфікувати. Натомість відбулося закріплення поділу: новий перелік освітніх спеціальностей закріпив наявність і D8 Право, і D9 Міжнародне право.
Нових стандартів за цими спеціальностями немає. Комісії, які б мали цим займатися, спершу об’єднали, але через місяць роз’єднали – тож замість уніфікації ми отримаємо різні підходи. Щобільше, уряд у своїй програмі діяльності передбачає лише схвалення "описів предметних областей" замість повноцінних стандартів. Вони ж також навряд чи будуть уніфіковані. Як наслідок, і програма ЄДКІ, яку востаннє оновлювали ще у квітні 2024 року, поки не зміниться.
Оцінка прогресу виконання: 0%
3. Рекомендації МОН щодо підвищення рівня прозорості та доброчесності у діяльності закладів вищої освіти з подальшим проведенням тренінгів.
Дедлайн: ІІІ квартал 2025 року
Це єдине на сьогодні завдання, яке має суттєвий прогрес. У квітні 2025 року МОН разом із НАЗК розробили й затвердили Рекомендації з доброчесності, і розповсюдили їх серед закладів вищої освіти. Тренінгів для вищих юридичних закладів вищої освіти ще не було.
Оцінка прогресу виконання: 60%
4. Вимога складання ЄДКІ з права, правоохоронної діяльності та міжнародного права для випускників всіх категорій без виключень (внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2019 № 497).
Дедлайн: IV квартал 2025 року
26 вересня 2025 року з'явився проєкт постанови про внесення змін до постанови №497, проте норма про єдині вимоги для складання ЄДКІ для усіх там відсутні. Схоже, МОН не має наміру поки цю норму змінювати. Нагадаємо, що нинішня норма дозволяє "поліцейським" вишам уникати ЄДКІ на час воєнного стану і ще рік після нього. Це створює нерівні умови для студентів.
Оцінка прогресу виконання: 0%
Завдання на 2026 рік
1. Розроблення та прийняття законів, спрямованих на: визначення правових основ підготовки правників та первинного доступу до правничої професії; інституційне розмежування освіти правників та підготовки фахівців органів правопорядку; перегляд та посилення системи акредитації програм юридичної освіти.
Дедлайн: І квартал 2026 року
Це одне з ключових завдань, що є у Дорожній карті і передбачає прийняття щонайменше одного закону – Про вищу юридичну (правничу) освіту та первинний доступ до правничої професії.
Законопроєкт фактично готовий: ще у лютому 2025 року комітет схвалив концепцію. Навесні робоча група завершила розробку законопроєкту та передала його комітету. Текст передбачає чітке розмежування підготовки правників і органів правопорядку, трансформацію заочної форми підготовки правників, посилені вимоги до ліцензування, акредитації, організації практики та структури освітніх програм з права.
Станом на зараз цей законопроєкт лежить без руху.
Оцінка прогресу виконання: 25%
2. Розроблення та прийняття законів, спрямованих на: модернізацію мережі закладів вищої освіти, зокрема тих, у яких здійснюється підготовка правників; впровадження прозорих та обґрунтованих критеріїв фінансування вищої освіти та надання державної адресної підтримки її здобувачам
Дедлайн: ІV квартал 2026 року
Це завдання передбачає прийняття двох окремих законів.
Перший – про модернізацію мережі закладів вищої освіти. Його фахівці МОН готують уже кілька років: різні варіанти проходили громадське обговорення, надсилалися на погодження органам влади, а в червні 2025 року Державна регуляторна служба зрештою дала "зелене світло".
Але документ містить серйозні ризики для реформи правничої освіти:
а) фактично знищується ідея чіткого розмежування підготовки правників та органів правопорядку. Це відбудеться "завдяки" доповненню ст. 9 ЗУ "Про вищу освіту" положеннями:
"5. Підготовка здобувачів вищої освіти в галузі безпеки та оборони здійснюється вищими військовими навчальними закладами, закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання та військовими навчальними підрозділами закладів вищої освіти.
6. Підготовка здобувачів вищої освіти зі спеціальностей, які дозволяють обіймати посади або провадити види діяльності, кваліфікаційні вимоги до яких передбачають наявність вищої юридичної освіти, у вищих військових навчальних закладах, закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти здійснюється за кошти фізичних та юридичних осіб лише за тими освітніми програмами, з яких здійснюється підготовка на умовах державного замовлення".
Як наслідок, "не силові" університети мають припинити підготовку фахівців за спеціальністю "Правоохоронна діяльність", але натомість "силові" університети (університети системи МВС, СБУ, Міноборони, Мін'юсту) й надалі готуватимуть юристів – і за державні кошти, і за приватні.
б) відновлюється так званий "перехресний вступ" на правничу магістратуру і пропонується доповнити ст. 5 ЗУ "Про вищу освіту" таким абзацом:
"Ступінь магістра юридичного, медичного та фармацевтичного спрямування може здобуватись на основі раніше здобутого ступеня бакалавра з спеціальностей (міждисциплінарних освітніх програм) інших галузей знань, можливий перелік яких визначається стандартом вищої освіти. У такому випадку такий ступінь присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС".
"Перехресний вступ" на правничу магістратуру був фактично заборонений з 2020 року. Чинні стандарти вищої освіти з права та міжнародного права не дозволяють магістратуру без відповідного бакалаврського диплома. Відмова від цієї заборони явно не сприятиме якості підготовки юристів.
Другий законопроєкт у цьому блоці – про критерії фінансування вищої освіти та систему державної адресної підтримки студентів. Він уже розроблений, але поки не прийнятий остаточно: законопроєкт №10399 ухвалили у першому читанні ще в березні 2024 року, а в травні того ж року з’явилася порівняльна таблиця. У квітні цього року профільний комітет навіть створив окрему робочу групу для його доопрацювання. Наразі робота триває.
Оцінка прогресу: 25%
3. Затвердження порядку надання держпідтримки студентів. Затвердження інших постанов Кабінету Міністрів України з метою імплементації зазначених вище законів, прийнятих у 2025 році.
Дедлайн: ІV квартал 2026 року
Це завдання безпосередньо залежить від ухвалення попередніх законів. Поки що уряд тестує надання державних грантів на здобуття вищої освіти оскільки законопроєкт №10399 не був прийнятий у 2024 році.
Окрім цього, після ухвалення всіх необхідних законів, потрібно буде прийняти окремі постанови.
Оцінка прогресу виконання: 0%
Попри те, що більшість завдань у Дорожній карті були "напівготові" ще на момент її ухвалення, від травня до осені 2025 року прогрес – мінімальний. Особливо тривожно виглядає ситуація з розмежуванням підготовки правників і органів правопорядку та створенням однакових умов для складання ЄДКІ.
Часу залишилось небагато. Якщо відповідальні органи не почнуть працювати інтенсивніше, Україна ризикує знову "провалити дедлайн" із завдань євроінтеграції.
Найближчий і критично важливий крок – відновити роботу над законопроєктом про вищу юридичну (правничу) освіту та первинний доступ до правничої професії, провести його широке обговорення і внести до парламенту. Без цього реформа правничої освіти так і залишиться на папері.
Іван Шемелинець, експерт з питань правничої освіти Фундації DEJURE, Катерина Шевчук, комунікаційна менеджерка Фундації DEJURE, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.