Чому наразі неможливий повноцінний захист дітей від насильства та жорстокого поводження?
Вітчизняні та міжнародні статистичні дані свідчать про загальні тенденції зростання кількості випадків насильства, жорстокого поводження, зокрема булінгу в закладах освіти та поза його межами. Такі тенденції потребують відповідного реагування й змін у державній політиці, зокрема посилення та удосконалення інструментів захисту.
Поняття булінгу та відповідальності за нього, про які всі добре були обізнані, розповсюджувалися лише на сферу освіти. У 2024 році відбулося удосконалення законодавства щодо захисту дітей. Наразі він має діяти в закладах у всіх сферах (освіти, культури, спорту, оздоровлення тощо), молодіжних центрах, дитячих і молодіжних громадських об'єднаннях, в яких у колективах перебувають діти.
Чому не діє цей захист повною мірою, а винних неможливо притягнути до відповідальності? Що ж перешкоджає відновленню справедливості, належному покаранню винних та захисту дитини в таких випадках?
Перш за все хочу звернути увагу на превенцію (попередження), яка має здійснюватися як у сім'ї, так і в закладах освіти. Уміння розв'язувати конфлікти ненасильницьким способом закладається в сім'ї (пам'ятаємо, як конфлікт дітей у закладі освіти переріс у конфлікт дорослих зі стріляниною).
Превенцію насильства мають здійснювати педагоги, класні керівники, психологи, навчаючи та розвиваючи відповідні навички, закладені сім'єю. Ми вже неодноразово звертали увагу на завантаженість педагогів паперовою роботою, зайвими обов'язками, що займає багато робочого часу педагога і не дає змоги повноцінно займатися своїми обов'язками – здійсненням якісного освітнього процесу, роботі безпосередньо з дітьми, а не з паперами.
Опрацьовуючи отримані звернення й аналізуючи випадки насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу, в закладах освіти, які виявляю в соціальних мережах, все ще вбачаю певні проблеми в законодавстві, що обмежують захист дитини.
Ось ключові, на мою думку, причини.
1. Відсутність у Кодексі України про адміністративні правопорушення відповідальності за насильство та жорстоке поводження з дитиною
У законодавстві змінилася термінологія. Поняття "булінг" було вилучене з Закону України "Про освіту", і тепер застосовується поняття насильство та жорстоке поводження з дитиною, а булінг є частиною поняття "насильство". Такі зміни щодо захисту дітей визначаються Законом України "Про охорону дитинства" .
Але узагальнене визначення "насильство" як таке відсутнє в українському законодавстві, водночас наявні поняття домашнє насильство, насильство за ознакою статі та булінг.
Насильство та жорстоке поводження з дитиною може бути кваліфіковане як адміністративне правопорушення або ж як кримінальне правопорушення залежно від ситуації в кожному конкретному випадку.
Відповідальність за насильство та жорстоке поводження з дитиною кримінального характеру передбачена Кримінальним кодексом України. Відповідальність за насильство та жорстоке поводження з дитиною як адміністративне правопорушення відсутня в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Якщо підстави для відкриття кримінального провадження відсутні, постає проблемне питання, яким чином за насильство та жорстоке поводження з дітьми притягти до відповідальності кривдника?
2. Різне визначення поняття булінгу в законодавстві
У законодавчих актах відсутнє єдине поняття булінгу. Так, у КУпАП не було оновлено поняття булінгу після внесення відповідних змін до Закону України "Про освіту" та Закону України "Про охорону дитинства". Визначення булінгу, яке наразі залишається чинним у статті 173-4 КУпАП, передбачає діяння учасників освітнього процесу та поширюється на учасників освітнього процесу. А визначення булінгу в Законі України "Про охорону дитинства" передбачає діяння особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу, що є значно ширшим. Стаття 173-4 КУпАП цього не враховує.
Своєю чергою трактування поняття колективу, яке визначене в Законі України "Про охорону дитинства", в контексті визначення булінгу є неоднозначним, що також ускладнює розуміння, хто може бути притягнутий до відповідальності за такі діяння.
Така неузгодженість законодавства може призвести до того, що без належного механізму захисту від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу (цькування) залишаться і педагоги.
3. Неузгодженість законодавства створює проблеми із захистом дітей від насильства та жорстокого поводження, зокрема булінгу в закладах та колективах, у яких перебувають діти
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми", керівник відповідного закладу (оздоровлення та відпочинку; фізичної культури і спорту; культури), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об'єднання.., в якому в колективах перебувають діти, розглядає усні та письмові заяви про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі, установі чи громадському об'єднанні протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє поліцію та службу у справах дітей.
У КУпАП відсутня відповідальність за насильство та жорстоке поводження, а відповідальність за булінг, яка наразі залишається чинною у статті 173-4 КУпАП, поширюється виключно на учасників освітнього процесу, тобто лише на сферу освіти.
Неможливо притягнути до відповідальності за булінг, вчинений не у закладі освіти, до внесення відповідних змін у законодавство. Тобто за насильство, вчинене у закладі оздоровлення та відпочинку, фізичної культури і спорту, культури тощо кривдника неможливо буде притягнути до відповідальності.
4. Замалий розмір штрафу за булінг
Відповідно до статті 173-4 КУпАП штраф за булінг наразі становить від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 850 до 3400 грн). На мою думку, такий штраф не є достатнім покаранням за це правопорушення. Багатьом батькам і вчителям легше просто сплатити невеликий штраф без реагування та проведення виховних заходів для дитини. Водночас збільшення розміру штрафу (від 10 тис. грн і більше) стане суттєвим покаранням і може стати певною пересторогою для дітей, батьків та педагогів.
5. Недостатні строки накладення адміністративного стягнення
Частина справ про булінг, які розглядаються судами, закриваються через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, оскільки спливає період, упродовж якого правопорушник може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. За даними Судової влади України, у 2024 році 20,4% (27) судових справ про булінг були закриті через закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
6. Повнолітні здобувачі освіти не захищені від насильства
Дія Закону України "Про охорону дитинства", який визначає булінг як діяння щодо дитини або вчинене дитиною, не поширюється на повнолітніх, тому учні та студенти, яким вже виповнилося 18 років, наразі не захищені у правовому полі від насильства.
До мене як до освітнього омбудсмена надходять звернення щодо булінгу від студентів закладів професійної, передвищої та вищої освіти, і їх захист є ускладненим, оскільки більшість випадків цькування з боку педагогічних, науково-педагогічних працівників до студентів не підпадають під ознаки дрібного хуліганства.
Хочу звернути увагу на той момент, що ця проблема набуває нових масштабів. Бо із запровадженням 12-річної освіти, у 12 класі закладів загальної середньої освіти будуть навчатися повнолітні здобувачі освіти, але вони не будуть підпадати під захист.
Щоб усунути ці перешкоди для захисту дітей необхідно змінювати законодавство, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Надія Лещик, освітня омбудсменка, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.