"1000 годин українського контенту": що планує Мінкульт і чому до проєкту вже є питання
Наприкінці вересня президент Володимир Зеленський анонсував програму "1000 годин українського контенту". Утім, без будь-яких подробиць.
Через два місяці Кабінет Міністрів затвердив держбюджет на 2026 рік, у якому Міністерство культури отримало 16,1 мільярда гривень, серед яких 4 мільярди виділили саме на президентську програму.
Вперше з офіційною комунікацією про новий проєкт віцепрем'єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна вийшла минулого тижня на заході IV Конгресу культури "Зв'язок_Розрив" під час розмови з Коаліцією дієвців культури.
УП.Культура звернулася до експерток Ольги Сагайдак, голови Коаліції дієвців культури, та культурної діячки Вероніки Селеги, щоби обговорити ризики, які вони вбачають у новому проєкті.
Після дискусій серед культурної спільноти Тетяна Бережна разом її заступницею Наталією Мовшович, яка куруватиме проєкт з боку Мінкульта, в інтерв'ю УП.Культура розповіли деталі програми: про робочу назву проєкту, про те, хто його адмініструватиме, як до програми залучений Володимир Зеленський, як розподілятиметься фінансування, проводитиметься відбір заявок та формуватимуть експертні комісії.
Ми зібрали всю інформацію, що наразі відома про "1000 годин контенту".
Під час розмови Тетяна Бережна уточнила, що Мінкульт довго не виходив з комунікацією про проєкт саме через те, що не було ухвалено бюджет, і не було схвалення Кабміну для продовження роботи над ним.
Навіщо нам 1000 годин українського контенту?
Метою нового проєкту є створення великої кількості якісного українського контенту, який допоможе "чітко, вдало та гучно транслювати власну ідентичність, говорити про нашу історію, боротися з відчуттям меншовартості, зміцнювати українську ідентичність, популяризувати українську мову, культуру та мистецтво в Україні та за її межами", а також повертати молодь в Україну. Саме так програму описала Тетяна Бережна під час розмови з Коаліцією дієвців культури. Тоді вона додала, що у межах програми розвінчуватимуть міфи та спростовуватимуть фейки.
Під час нашого інтерв'ю міністерка зазначила, що ця програма є частиною програмної стратегії, яку презентувала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко разом з Тетяною під час її призначення на подвійну посаду. На думку команди Мінкульту, для того щоб культура була впливовою, необхідно в неї також фінансово вкладатися.
У порівнянні з Росією та Польщею, де бюджет на культуру становить 150 та 6,5 мільярдів гривень (відповідно), бюджет на культуру в Україні невеликий. Міністерка зазначає, що новий проєкт за умови хорошої реалізації може претендувати на масштабування у наступному році.
Серед спільноти проєкт викликав критику уже на етапі назви, яку вважають популістською та формальною. На думку Ольги Сагайдак, бюджет проєкту не дозволяє зробити і багато, і якісного контенту, якщо подивитися на вартість продакшену подібних успішних проєктів за кордоном: "1000 годин якісного у нас не складається. Постійні "1 мільйон дерев", "1 000 годин контенту", "3 000 метрів доріг" – ми в цьому вбачаємо популістичні речі. Тобто або якісний контент, або 1 000 годин просто різного контенту".
У Мінкульті кажуть, що робоча назва проєкту – "Національна програма фінансування української культури". За словами Тетяни Бережної, його розробили для бусту індустрії, виготовлення українського культурного продукту та створення робочих місць.
Як пояснює Тетяна Бережна, програма не прив'язуватиметься до годин. Головне завдання – створити максимальну кількість якісного культурного продукту в рамках виділеного бюджету та підтримка культурної індустрії.
"Якщо ми говоримо про види цього культурного продукту, то ми очікуємо великий пул, який стосується кіно: документальні повнометражні фільми, короткометражні, ігрові серіали, анімаційні. Виставкові проєкти: інсталяції та перформанси. Тобто тут немає особливої прив'язки до годин, але це аудіовізуальний перформативний контент. Музичні альбоми, сингли, музичні кліпи, аудіокниги тощо", – пояснює посадовиця.
Щоб розробити програму, у відомстві спиралися на звіти центральних органів виконавчої влади, зокрема на Український культурний фонд і Держкіно. Тобто, скільки культурного продукту в різних напрямках було створено за останні п'ять років, скільки подано заявок, скільки було профінансовано.
Як з'ясувалося, за останні чотири роки аудіовізуальний сектор майже не мав державного фінансування, багато проєктів, які до повномасштабного вторгнення отримали підтвердження від Держкіно, не були оплачені, або були недофінансовані. Мінкульт розраховує, що подаватимуться у тому числі саме ті проєкті, які уже були в розробці, пояснили керівниці.
Кошти використають на створення нових фільмів, серіалів, музичних творів, вистав та аудіокниг, водночас друковані видання проєктом не передбачені. У Мінкульті заявили, що Український інститут книги має бюджет на 2026 рік близько 300 мільйонів гривень на виготовлення книжок, тож вирішили зосередитися саме на аудіокнижках.
На кого розрахований проєкт та чи вистачить часу на його реалізацію
За словами Вероніки Селеги (яку, до слова, розглядали як кандидатуру на посаду міністерки культури в новому уряді), програма є хорошою можливістю підтримати індустрію. Водночас її реалізація потребує дослідження потреб аудиторії, на яку замовлений контент має працювати. "Важливо зрозуміти поведінкові патерни [глядачів], не через конкретні запитання "що ви дивитесь?", а зрозуміти, чим живуть різні аудиторії людей на різних територіях. Обов'язково таке дослідження покласти в основу подальшого руху програми."
За даними Мінкульту, вони спирались на дослідження Gradus Research про “Тенденції медіаспоживання в Україні”, аналітичний звіт, цільовою аудиторією якого є практично все населення України від молоді до людей 60+.
Також проаналували комплексні соціологічні та аналітичні дослідження за 2020–2025 роки, проведені Інститутом соціології НАН України, ГО «Детектор медіа», LingvaLexa, Громадянською мережею ОПОРА, та National Democratic Institute та дані Netflix Ads.
"Ми розглядали, що дивляться українці, чого вони потребують. Зокрема, такі цільові групи як діти, молодь, ВПО, ветерани війни, люди віком 60 плюс, молодь і діти", – каже Бережна.
До того ж, Мінкульт замовив від Gradus Research дослідження на тему "Потреба в локальному контексті для основних цільових аудиторій всередині країни", яке планують завершити перед запуском конкурсу.
Щоб зрозуміти потужності, які нині має Україна для виготовлення контенту, необхідно враховувати, що багато спеціалістів та спеціалісток нині на фронті, тож Мінкульт проводить зустрічі з Держкіно, консультації з дієвцями у різних сферах. Зокрема, Українською кіноакадемією, представниками театрів та музичних лейблів.
Для визначення тематичних напрямів проєкту залучили всі центральні органи виконавчої влади, Координаційну раду з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності, а також платформу IDEM.DAY Міністерства молоді та спорту.
"Ми розуміємо, що напрями, з якими працюють митці та які формують критичне мислення, можуть бути не популярним для широких аудиторій, але такий культурний продукт потрібний", – прокоментувала Мовшович. Не менш важливим, додала заступниця, є потреба у дитячому продукті, оскільки досі російські мультфільми найбільш популярні в Україні. Тому важливо представити альтернативу.
Під час дискусії Тетяна Бережна зазначила, що в Україні немає державного гранд-наративу. Нині у тій же Росії його використовують та просувають ефективно, навіть попри заборони та санкції.
"Це вже проблема, яку мають вирішувати гуманітарії, інтелектуали та дієвці культури. Чи взагалі нам потрібно народжувати державний гранд-наратив у демократичній країні, де ми прагнемо різноманіття", – говорить Ольга Сагайдак і ставить питання, хто буде цей наратив формувати та як.
Вероніка Селега вважає, що один із ризиків в напрямках програми – пункт героїзації, який може спонукати до возвеличення і викривлення історичної правди у проєктах, які підтримуватимуть коштом програми.
"Коли ми говоримо про ту саму героїзацію, то якщо дивитися розшифровку нашої тематичної матриці, то це, наприклад, історії звичайних людей – без возвеличення та героїзації, які беруть на себе відповідальність за покращення життя громади та України. Тобто тут не йдеться про те, що ми маємо зняти 30 фільмів про Мазепу, тому що він наш герой. Ідеться про ширше розуміння того, що українці – це звичайні люди, які роблять незвичайні речі. Тому я б не сказала, що героїзація – це возвеличування людей з минулого. Це дуже широкий сенс, який включає в тому числі й військових, і волонтерів, і жінок, які ведуть бізнес під час війни і створюють робочі місця. Максимально широка рамка", – відповіла Бережна.
Хто увійде до експертної групи та які критерії відбору заявників
Відбір заявників відбуватиметься у три етапи: перший – перевірка ділової репутації, другий – оцінювання поданої документації експертними комісіями відповідно до критеріїв, третій – пітчинг (презентація ідей). Усі три етапи планують провести за пів року. Тобто останній етап – пітчинг ідей відбудеться влітку офлайн в одному з обласних центрів України, але поки подробиці не розголошують. Утім, уточнили, що можна буде також пітчити онлайн.
Як зазначила Наталія Мовшович, на другому етапі уже будуть сформовані комісії для оцінювання.
Критерії оцінювання наразі узгоджуються. Їх усього буде 10. Кожен критерій оцінюватиметься в балах. Головне при відборі буде ідея, концепт, візія митця, команди. Наприклад, соціальна значущість та актуальність проєкту, його потенційний вплив на українську культуру та креативні індустрії (осмислення сучасного контексту України, підняття соціально-важливих питань, внесок у розвиток культури) – оцінюється від 0 до 20 балів; художня та змістовна цінність концепції проєкту, оцінена на підставі поданих матеріалів – від 0 до 15 балів; відповідність проєкту тематиці та напряму конкурсу, оригінальність та інноваційність ідеї – від 0 до 10 балів.
При цьому, до участі у третьому етапі конкурсу допускаються проєкти, які за результатами експертного оцінювання на другому етапі отримали середню оцінку не менше ніж 60 балів із максимально можливих 100.
Також заступниця зауважила, що одну заявку оцінюватимуть різні люди, аби на експертів не можна було чинити тиск.
Окрім того, оцінюватимуть проєкти 11 експертних комісій, до яких входитиме не менше 8 експертів. Їх формуватимуть центральні органи виконавчої влади: Мінкульт, Держкіно і Держмистецтво.
"Мінкульт відповідатиме за комісію збору креативних проєктів: шоу, коротке відео аудіокниги, онлайн-ігри. Держкіно за анімаційні фільми, фільми міжнародної копродукції, телевізійні серіали, ігрові фільми, фільми-дебюти, авторські фільми тощо. Держмистецтво за проєкти у сфері академічного музичного мистецтва, популярної музики, перформативного мистецтва і візуального мистецтва", – пояснила міністерка.
До складу комісії запрошуватимуть незалежних експертів на основі відкритого конкурсу. Тобто до оцінювання проєктів долучитися зможуть експерти з різних сфер мистецтва, представники громадянського суспільства і їхні спільноти.
Їх відбиратимуть за такими критеріями: ділова репутація, освіта, відсутність конфлікту інтересів та досвід у відповідному секторі. Набір відкриють у січні. Загалом основні правила та прийом заявок мають відкрити у лютому. Усе це буде в окремому розділі на сайті Мінкульту.
Також на сайті вже з'явилася чернетка постанови для громадських обговорень. Її опублікували 16 грудня. Зауваження та пропозиції приймаються до 30 грудня.
Деякі з експертів стверджують, що цього часу недостатньо, тим більше у період наприкінці року, і висловлюють побоювання, що такий запит стане профанацією експертних обговорень. У коментарі для УП.Культура міністерство повідомило, що постанова має бути готова до середини січня.
Під час пітчингу ідей запросять також міжнародних представників. За словами Тетяни Бережної, їхня роль у тому, аби віддивитися пітчинги та порекомендувати, які з продуктів можуть мати міжнародний потенціал, також вони можуть стати міжнародними експертами для популяризації українського культурного продукту за кордоном.
"Зараз ми обговорюємо з різними інституціями можливість залучення експертів. Зокрема, з нами працюватиме Манон Дюверже, яка має досвід формування міжнародних експертних команд — зокрема, під час запуску та роботи Європейського фонду солідарності для українських фільмів, – зазначила Мовшович.
Мовшович додала, що нині багато хто переживає, що доведеться готувати заявки англійською, але цього не потрібно навіть під час пітчингів. Для цього Мінкульт запросить перекладачів для іноземців.
Утім, Ольга Сагайдак скептично ставиться до цієї ідеї. Виникають сумніви, чи зможуть міжнародні селебритіс прослухати пітчинг і наскільки це синхронізуватиметься з експертизою української сторони.
За словами Тетяни Бережної, запросити міжнародних представників – ідея Володимира Зеленського, аби гарантувати прозорість, а також вписати проєкт в цілі культурної дипломатії.
Чимало експертів, у тому числі Ольга Сагайдак зазначають, що пів року – дуже мало, щоб якісно підготуватися.
Наталія Мовшович окреслила таймлайн: на початку року вони опублікують усі правила, а через кілька тижнів відкриють конкурс строком подачі на 60 днів. За її словами, два місяці більш ніж достатньо, щоб підготувати заявку. Міністерство спирається на досвід Креативної Європи, Фонду “Eurimages", Держкіно та УКФ, які в середньому мають дедлайни 1,5-2 місяці.
"Ми не говоримо про культурний продукт лише з нуля. Ми розуміємо, що останні, чотири роки культура була дуже недофінансована, зокрема аудіовізуальний сектор. Я знаю, що у продюсерів є проєкти, якісь чекають на фінансування з 2021 року, або є багато напрацювань, які можна переосмислити, перевірити на актуальність і принести на дофінансування.
Також є малі форми. Це музичні кліпи, аудіокниги, також є відео (Youtube, наприклад), наприклад, для соцмереж, виставки, тобто продукт, який займає менше часу, ніж повний цикл виробництва кіно, який триває від трьох років. Тому я переконана, що певна частина вже прийде з готовими ідеями, які треба дофінансувати", – пояснила Мовшович.
Заступниця додала, що проєкти прийматимуть на будь-яких етапах виготовлення.
На що розподілятимуть бюджет та хто його адмініструватиме
Варто зазначити, що 4 мільярди гривень виділили з макрофінансового бюджету, тобто грошей міжнародних партнерів, які не можна використовувати на війну.
Програму адмініструватиме Міністерство культури разом з Держкіно та Держмистецтвом. Спочатку йшлося також про залучення Українського культурного фонду, але наразі вирішили, що УКФ не братиме участь, хоча у драфтовій постанові він все ще вказаний.
"Відповідно до законодавства, відбір комісій, затвердження рішень цих комісій можуть здійснювати тільки центральні органи виконавчої влади. УКФ – це фонд, це державна установа, вона не може бути суб'єктом цього проєкту", – пояснила Бережна.
Тетяна Бережна наголошує, усі 4 мільярди будуть спрямовані виключно на виготовлення контенту. Фінансування отримають ті проєкти, яких оберуть експерти.
Робота експертних груп не підлягає фінансуванню з цього проєкту. Установи (Держкіно та Держмистецтв) мають власні бюджети, які їм виділено з Законом України про державний бюджет 2026 року. Усі додаткові витрати на виготовлення вебсторінки чи організації фестивалю пітчингів, за словами міністерки, шукатимуть через залучення меценатів.
Також ці кошти перехідні. Реалізація проєктів-переможців не будуть обмежуватися одним роком, а у випадку складних культурних продуктів (фільмів, серіалів, онлайн-ігор) триватиме й у наступних роках, уточнила міністерка.
"Але це не виключає того, що в січні 2027 року ми оголошуємо аналогічний конкурс. Якщо реалізація пройде успішно, то наступного разу ми зможемо отримати замість 4 мільярдів, наприклад, 6 мільярдів. Одні роблять, другі починають і так далі. Тобто ми можемо зробити Україну меккою створення культурного продукту, коли все гарно запустимо.", – пояснила Бережна.
Загалом, як зазначили у відомстві, за цим проєктом можна також використовувати співфінансування, але дитячий контент, авторське кіно та дебюти передбачають до 100% фінансування. Оскільки проєкт покликаний стати нагодою повертати таланти, які виїхали за кордон.
Щодо того, скільки орієнтовно проєктів зможуть профінансувати або співфінансувати, також триває дискусія.
"Ми розуміємо, що супер якісний контент може бути лише відсотком від підтриманих проєктів. Але важливо підтримати і надати ресурси, щоб індустрія функціонувала.
Зрештою кількість переходить в якість – якщо постійно щось відбувається, має зрости якісний показник, але для цього треба виробляти багато. І тут дуже важливо, що ми відштовхуємося від якості проєктів, яка буде забезпечуватися ретельним відбором і чіткими процедурами. Ми не відштовхуємося від кількості грошей.
Якщо ми побачимо, що в нас є, наприклад, невикористані кошти, але немає достатньої кількості заявок, ми радше ці кошти перенесемо на наступний рік. Тобто, це, звичайно, комісія вирішуватиме", – підсумувала Бережна.
Президентська прозора (не)популістична програма
Не зрозуміло, чому проєкт називається президентським, якщо кошти на нього виділили іноземні партнери. Як пояснює Сагайдак, цей проєкт – державна програма, яка є в бюджеті.
Ольга звертає увагу на те, що у бюджетному запиті ці 4 мільярди йдуть окремим рядком 38 01 130 під назвою: "Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування".
"Оці формулювання говорять про те, що це цільова програма. І там нема ніякого президента. Там є запит Міністерства культури і є рядок в державному бюджеті. Програма буде йти як президентська, президент захотів, президент ініціював, президент дав нам шанс. У цьому ми вже вбачаємо певну політичну завербованість", – сказала Сагайдак.
Бережна зазначила, що президент Зеленський виступає візіонером проєкту, а Мінкульт відповідає за його втілення. Водночас за словами міністерки, саме він та Офіс президенту буде висвітлювати програми на міжнародну аудиторію.
"Я думаю, що Президент як ніхто розуміє, яка величезна наша потреба у створенні культурного продукту, який працюватиме як ресурс міжнародної дипломатії за кордоном. Коли ми в Мінкульті організували для наших послів перегляд фільму "Куби і Аляски", вони сказали, що цей фільм їм розказав більше про українську війну, силу української особистості, ніж багато офіційних заяв та листів", – сказала Тетяна Бережна.
На думки міністерки, Володимир Зеленський на "100% розуміє цю індустрію та те, як має виглядати культурний продукт" для адвокації за кордоном.
Тим часом Мінкульт взяв на себе задачу опрацювати положення з центральними органами виконавчої влади, формувати політику, а також забрав на себе усю документальну та технічну роботу.
Утім, серед експертів звучить побоювання, що програма виглядає так, ніби Зеленський за донорські гроші створюватиме контент для власних політичних потреб та запиту на пропаганду.
"Це кошти державного бюджету. Коли кошти потрапляють у державний бюджет, це означає, що уряд, парламент в рамках парламентського контролю несе максимальну відповідальність за прозорість використання цих коштів.
Ми маємо забезпечити всі процедури, щоб ці кошти використовувалися ефективно і прозоро та відпрацьовували кожну копійку, тобто щоб вони були як інвестиція, не лише в нашу обороноздатність. Деякий продукт буде комерційним – прекрасно, хай кошти повертаються назад", – відповіла Бережна.
Мовшович зазначила, що положення, якими керуватимуться у цьому проєкті, є максимально прозорим.
"Якщо говорити про політичну програму, якщо проаналізувати всі наші напрямки тематик культурного продукту, положення, яке визначає умови, тут немає місця для такого виду культурного продукту. У нас все буде прозоро, на кожному етапі ми будемо бачити, хто пройшов, які заявки обрали, тобто громадськість зможе за цим слідкувати", – додала Бережна.