Хто збудує український Лувр?

75
10 квітня 2008

Як зазначено на величезному плакаті, що висить на будівлі старого Арсеналу у Києві - цей найбільший музейний комплекс країни створюється за ініціативи Президента України.

До 2009 року, як пообіцяв Віктор Ющенко, на толоці по облаштуванню подвір'я Арсеналу, має відкритися найбільший в країні культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал". Для розуміння масштабності задумки - український Лувр.

 

Розпорядженням Кабміну (№ 906-р від 24.10.2007) затверджено фінансування об'єкту. Загальна кошторисна вартість проекту створення музейного комплексу становить 1,319 мільярдів гривень (у цінах за станом на 1 березня 2006 року), у тому числі 752,634 мільйонів будуть коштувати будівельно-монтажні роботи. Протягом 2005-2006 років на створення музею вже витрачено понад 90 мільйонів гривень, у 2007 - 75 мільйонів.

 
Указ президента, з якого почалася історія перетворення колишнього царського Арсеналу Київської фортеці, а потім радянського військово-ремонтного заводу у музейний комплекс, був підписаний наприкінці 2000 року. І називався він про заходи щодо відзначення вступу України у третє тисячоліття.

Після приходу до влади Віктора Ющенка в короткі терміни було створено Експертну раду, куди ввійшли кращі з кращих: українські музейники, науковці, митці, архітектори, чиновники. Цей колективний розум випродукував "Програму створення Мистецького арсеналу", яку президент урочисто презентував в Українському домі.

І завертілося: розпорядженням Київради про передачу майнового комплексу колишнього військового містечка №5 (територія 9,8 га, разом з Арсеналом) від Міністерства культури на баланс КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт", проведення археологічних досліджень, відкриття рахунку у банку "Хрещатик" для залучення благодійних внесків для фінансування виконання робіт...

Для проведення першочергових заходів по збереженню будівлі Арсеналу, що після років нещадної експлуатації була суттєво поруйнована, обрали корпорацію "Укрреставрація", що працює і над створенням заповідника "Гетьманська столиця" в Батурині.

Швидкими темпами почалося проектування і, паралельно, роботи по розчистці території в майбутньому мегамузеї під старовинними (збудованими в 1783-1803 роках) склепіннями колишнього військового об'єкту. Для громадськості це подавалося як конче необхідна справа, таїнство, куди стороннім краще не втручатися.

Звичайно і громадські обговорення з цього приводу не проводилися - адже що чекати від нефахівців, громадських радників, крім гальмування процесів освоєння бюджетних коштів?

Окремі зауваження з'явилися після презентації проекту нового українського музею на містобудівній раді столиці. Тоді метри від архітектури засумнівалися в доцільності трьох підземних поверхів у дворі Арсеналу, поряд з лаврськими печерами на зсувонебезпечній території дніпровських схилів.

 Фото з сайту www.arhunion.com.ua

Справа в тому, що у програмі створення Мистецького арсеналу було зазначено безліч культурних об'єктів, потрібних місту і країні.

Приміром, "залів сучасного мистецтва, художньо-виставкових залів, галереї народного декоративно-ужиткового мистецтва, театрально-концертного залу, залів для концертів органної та камерної музики, кіно- і відеозалів, приміщення Президентської бібліотеки імені Ярослава Мудрого та культурно-інформаційного центру "Шевченківський дім" з архівом рукописів класиків української літератури, інших об'єктів, необхідних для його функціонування".

 

Але ж площа Арсеналу приблизно - 20 тисяч квадратних метрів при потребі в 100 тисяч. Тому проектувальники - "УкрНДІпроектреставрація" (структурний підрозділ "Укрреставрації") вирішили заглибитися під землю.

Для розширення вестибулю та експозиційних площ було запропоновано ще одну "знахідку" - прозоре покриття над внутрішнім двором Арсеналу. Але, оскільки розміри скляного даху становили 112х78 метрів, і спиратися ця конструкція мала на стіни старої будівлі, то і цей проект був підданий критиці через дороговизну та складність у експлуатації.

Раптово, майже як грім серед ясного неба, з'явилися інформація про численні порушення з боку КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" в ході використання бюджетних коштів, кажуть - зникло кілька мільйонів гривень.

За повідомленнями ЗМІ виявилося, що з понад 90 мільйонів гривень фактичними роботами і документами вдалось підтвердити використання лише 70 мільйонів. Так, були проведені роботи з укріплення фундаменту Арсеналу, спорудження колон на другому поверсі східного крила будівлі, проведені роботи по розчистці території, забудованої будівлями для потреб радянського військового заводу.

Факт безслідного зникнення 20 мільйонів гривень зумовив відсторонення КП "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт", а заразом і підрядника робіт - "Укрреставрації" від справ.

Місце "штрафника" посіло державне підприємство "Мистецький арсенал", що вже раніше автономно працювало над музейною концепцією з залученням коштів меценатів. Нові і майже молоді обличчя у керівництві обіцяли зробити з Арсеналу справжній сучасний культурно-мистецький і музейний комплекс.

Відкрився навіть шанс для небайдужих - їх радо запрошували до участі в обговоренні створення майбутнього музею. Адже питання з експонатами для музейної колекції досі залишилося відкритим...

Для створення музеологічної моделі було запрошено досвідчених фахівців з-за кордону. На замовлення ДП "Мистецький арсенал" австрійськими спеціалістами "Bogner culture consulting" (Відень) була розроблена нова концепція музейного комплексу, що передбачала не тільки експонування на стінах, але й створення відкритих музейних фондів - для більш глибокого вивчення експонатів.

(Утім, чіткої відповіді про кількість і джерела надходжень експонатів так і не було озвучено).

 

 Фото І. Гайдая з сайту artarsenal.jungle.in.ua
З міркувань демонстрації прозорості робіт, пов'язаних із будівництвом музейного комплексу був створений сайт "Мистецького Арсеналу". Там, до речі, фігурувала інформація про майбутній архітектурний конкурс на забудову території Арсеналу новими об'єктами, необхідними для його функціонування (як зазначалося в президентській Програмі).

Згідно вищезгаданої Програми, окрім об'єктів безпосередньо пов'язаних з музейним комплексом, планувалося будівництво і "інших об'єктів, необхідних для функціонування мистецького комплексу".

 

 Фото І. Гайдая з сайту artarsenal.jungle.in.ua
За версією ДП "Мистецький арсенал", йшлося про готель, мистецькі апартаменти, офіси мистецьких фірм. Саме на створення цих об'єктів, а також всіх, зазначених у президентській програмі, за винятком Арсеналу, і мав бути проголошений міжнародний архітектурний конкурс (вимога чинного законодавства стосовно об'єктів та територій, що мають виключне культурно-історичне значення).

Тендер на реконструкцію безпосередньо будівлі Арсеналу виграло ТОВ "Штрабаг" українське представництво австрійської фірми "Strabag".

Але ж треба було статися такій прикрості - раптово і зовсім недоречно будівельне підприємство ПП "Інап і К", що було найняте ДП "Мистецький арсенал" для інженерної підготовки території, при знесенні ковальського цеху зачепило і частину валу насипаного за часів гетьмана Мазепи.

За поясненнями ДП "Мистецький арсенал", будівля, що її зносили, була розташована впритул до валу, демонтувати її без його ушкоджень не було технічної можливості.

Очевидно президент Ющенко дотримувався іншої думки, бо доручив генпрокурору Медведьку "дати урок" руйнівникам "Київської фортеці".

Резонансу події додав директор музею "Київська фортеця" В'ячеслав Кулініч. Згідно травневого 2007 року указу президента щодо питань історико-архітектурної пам'ятки - музею "Київська фортеця", територія фортеці мала перейти у розпорядження музею.

Так виглядав вал у вересні 2007року. Сьогодні ушкоджений вал «відтворений» за допомогою екскаватора.
Та замість вирішення цієї майнової колізії (вали на території колишнього військового містечка №5 перебували на балансі ДП "Мистецький арсенал") відбулося руйнування одного з валів. Це і стало приводом для розслідування прокуратури.

У серпні 2007 року виходить ще один указ президента, за яким держпідприємство "Мистецький арсенал" переходить у підпорядкування від Мінкульту до Державного управління справами. Утім, без помітних кадрових змін, незважаючи на допущенні руйнування київської старовини.

Як заявив начальник Головного управління охорони культурної спадщини Руслан Кухаренко, "за незаконне знищення частини оборонного комплексу "Київська фортеця", держпідприємство "Мистецький арсенал" було оштрафоване на 170 тисяч гривень.

Крім того, було повернуто до роботи над проектом реставрації будівлі Арсеналу УкрНДІпроектреставрацію.

Після повної зупинки робіт навесні та влітку 2007, восени на об'єкті знову почався "будівельний бум" - треба було освоїти 75 мільйонів гривень передбачених у бюджеті-2007року. Знову на арсенальську територію потягнулася будівельна техніка.

На початку цьогорічної весни, точніше 20 березня, у пресі з'явилося повідомлення про оголошення архітектурного конкурсу на створення культурно-мистецького і музейного комплексу "Мистецький арсенал".

Йдеться власне про архітектурне "змагання" щодо будівель, необхідних для функціонування музейного комплексу. (На безпосередньо будівлю Арсеналу, вали і музейні об'єкти конкурс не поширюється).

Старт конкурсу вже анонсувався ДП "Мистецький арсенал" спочатку навесні, а потім у вересні 2007 року, але відомі події з руйнуванням валу завадили його проведенню.

 

Реєстрація учасників завершилася у Берліні 22 березня 2008 року. Зазначимо, постанова уряду про порядок проведення архітектурних та містобудівних конкурсів (№2137 від 25.11.1999) зобов'язує організаторів оголошувати міжнародний конкурс в друкованих ЗМІ за місяць до початку процедури.

Чим зумовлені така таємничість та поспіх? Як виявилося, процедура відбору учасників почалася ще 14 лютого 2008. Цю інформацію автор знайшов на сайті "Фазе айнс"  - офіційному порталі міжнародного архітектурного конкурсу. А от інформація до вітчизняних ЗМІ потрапила лише наприкінці березня.

Як випливає з листа Київської організації спілки архітекторів України до керівників "Мистецького арсеналу" - у столичних архітекторів були претензії до умов конкурсу.

Українських архітекторів непокоїть те, що перелік майбутніх об'єктів (центри музики, кіномистецтв, музей сучасного мистецтва, чотиризірковий готель, житлові апартаменти площею 200 м2 кожен, з трьома спальнями та санвузлами, офіси мистецьких фірм та паркінги) аж надто широкий! Кажуть, землі замало, щоб вирішити поєднання такого масиву будівель і інженерних споруд для забезпечення їхнього нормального функціонування.

До того ж увесь цей майбутній "архітектурний комплекс" планується розташувати на території заповідника - Комплексу пам'яток архітектури Старо-Печерької фортеці і Києво-Печерської Лаври в межах оборонних споруд (вали, бастіони, флеші).

За державними будівельними нормами, в заповіднику не можна будувати, та ще й у таких масштабах! Та ще й сусідство з Лаврою - частиною світової культурної спадщини ЮНЕСКО - накладає на нове будівництво суттєві ліміти по висотності.

А як вирішити питання транспорту? Адже з відкриттям музею та усіх супутніх культурно-мистецьких та готельно-туристичних установ буде важко вирішити проблеми паркування транспорту туристів і відвідувачів.

Утім, в особливих випадках, за спеціальним рішенням уряду, можна отримати дозвіл на будівництво в заповіднику. Можливо, указ президента про створення культурно-мистецького та музейного комплексу та постанови Кабміну дають можливість організаторам конкурсу ігнорувати охоронний статус території?

У президентській Програмі, як вже зазначалося вище, є фраза, що на території можуть бути збудовані інші об'єкти, необхідні для функціонування комплексу. Під цими "іншими", очевидно, і слід розуміти готелі і апартаменти з офісами.

За словами Миколи Скиби, керівника департаменту розвитку ДП "Мистецький арсенал", фінансування будівництва комерційних об'єктів буде вестися за рахунок приватних коштів і пожертв.

Паралельно з цим, підписана і постанова Кабінету Міністрів (№277 26.03.2008), яка стосується бюджетного фінансування Мистецького арсеналу на 2008 рік. Там, зокрема, йдеться про виділення бюджетних коштів на проведення архітектурного конкурсу на забудову території культурно-мистецькими та іншими об'єктами, оплату відряджень фахівців та інші цільові витрати.

Отже, культурно-мистецькі та "інші" об'єкти фінансуватимуться за рахунок бюджету і приватників. Це не може не провокувати низку запитань. Як от, хто врешті-решт буде власником комерційних об'єктів, та як розподілятиметься прибуток за умов державно-приватного фінансування?

Нещодавно стало відомо, що організатори затримали на 7 тижнів процедуру міжнародного архітектурного конкурсу через зауваження до надмірної програми забудови новими об'єктами території майбутнього культурно-мистецького і музейного комплексу. Комісія з фахівців повинна в стислі терміни вирішити максимальну потужність, доцільність функціонального призначення нових об'єктів.

Нагадаю, музей повинен бути відкритий в серпні 2009 року. Із загальної суми в 1,319 мільярдів гривень, протягом 2005-2007 років витрачено приблизно 165 мільйонів. Це приблизно 12,5 % від запланованої суми.

До заявленого моменту відкриття залишилося менш двох років, натомість, понад 83% коштів ще не освоєні. На сьогоднішній день створенням Арсеналу, нагадаю, опікується ДУСя. Чи впорається Держуправління справами з поставленим президентом завданням?

 

Олег Гречух

powered by lun.ua