Їжу Забужко готує чоловік, а вона – "татова доця"

2683
15 квітня 2008

Оксана Забужко - найвідоміша українська письменниця сучасності. Її твори перекладаються десятками мов світу, а книги регулярно перевидаються. Тож не дивно, що, тримаючи в руках книжку Забужко про Лесю Українку ("Notre Dame D'Ukraine"), в якій 638 сторінок, слухач радіо ВВС здивовано запитав письменницю: "Коли ви пишете ці томи, хто вам готує їсти"?

"Чоловік", - відповіла авторка "Польових досліджень з українського сексу".

"Він дуже талановито готує... Традиційно вважається, що кухня - це місце жіноче. Я вважаю, що чоловіки готують з іншою установкою. Вони готують з більшою увагою до гурманської естетики насолоди. Це певною мірою ремесло", - підкреслила Забужко.

В ефірі ВВС вона розповіла про своє щасливе дитинство, таємничу "кав'ярню Забужко" та цікаві розмови в підземних переходах.

"Пам'ять - це одна з необхідних професійних рис письменника"

"Письменник не повинен знижуватися до певного побутового рівня. Письменник повинен іти попереду читача і вести його за собою", - вважає Забужко.  

"Треба просто мати гарну освіту і тоді ці слова (значення яких не всі знають) швидко запам'ятовуються і не обов'язково читати словники. Література - це те, що базується на нашій здатності пам'ятати", - каже письменниця.

 Фото з сайту lib.aldebaran.ru
Вона зізналась, що любить "грінченківський словник, де зібрано багато діалектизмів з різних куточків України".

"Я знаю, що і далі можна почути багато слів на Сумщині, на Черкащині...Та навіть якщо пройтися київським підземним переходом і послухати, як баби, які там щось продають, між собою говорять, можна почути багато цікавого", - додала вона.

"Мені з дитинством пощастило. Постукаю по дереву. Дитинство лишається як базова структура особистості, яка донині залишається живлющим джерелом яскравих вражень про світ. Я процитую «Польові дослідження з українського сексу»: «Тільки в дитинстві є правда, тільки ним і варт міряти своє життя.» У дитинстві чуттєвість загострена, а суспільство ще не встигло навтикати правил про те, як треба", - сказала Забужко.

Поділилася Забужко і стосунками з батьком: "Безперечно, я татова доця. Це синдром не тільки за численними літературознавчими, соціологічними, культурологічними дослідженнями".

"Це американці проводили дослідження і дійшли висновку, що всі успішні жінки, ким би вони не були, бізнесменами, кінозірками, письменницями чи художницями, але всі успішні жінки є татовими доцями", - підкреслила вона.

А от про місце знаходження загадкової "кав'ярні Забужко" не розказала, лише підтвердила сам факт існування.

"Є таке місце, але я не можу оголосити так про це місце, це швидше навіть журналістський клуб, який не має навіть надвірної вивіски. Спеціально для того, щоб не приваблювати в обмежений простір широкий загал".

Найбільше шкодує  письменниця з приводу того, що в Україні немає хороших, "резонансних" літературних премій:

"В Україні немає виробленого механізму, де премії могли б виступати критерієм і ринку, і запиту, і читацького смаку, і критичної оцінки, і інших речей, які повинні існувати", - переконана Забужко.

Ким даруються друзі і які обіцянки треба виконувати

Розповіла Оксани Забужко і про те, звідки черпає ідеї для своїх книг. Певну роль у цьому відіграють друзі.

 "Друзі нам даються так само, як кохані. Друзів не вибирають. Друзі даруються долею", - вважає письменниця.

А "Обіцянки мертвим друзям треба виконувати", - саме так Забужко відповіла на питання, як з'явився задум створити "Notre Dame D'Ukraine".

Фото з сайту old.vip-ua.com.

"Я пообіцяла їй (Соломії Павличко) її написати. Ми щодня вели годинами розмови про наших попередників, про нашу спадщину. Це була висока температура культурного розгону. Ми могли пліткувати про Кобилянську так само, як про своїх колєжанок", - поділилася спогадами письменниця.

Під кінець інтерв'ю Забужко розказала про гостинність країн, у якій їй довелося бувати:

"Найближчі до нас поляки і саме в Польщі інтерес до української культури і літератури найбільший. Це вдячна аудиторія. Близька історична доля, розуміння реалій і заангажованість в українські справи.

Найнесподіванішу критику я мала у Швеції, бо це одна із найкультурніших країн Європи, через свій периферійний стан по відношенню до решти Європи".

А розповідь про батьківщину  Забужко почала б з того, що "спочатку показала б Україну на мапі."

За матеріалами ВВС.

powered by lun.ua