Ґабріель Ґарсія Маркес написав новий роман

118
12 травня 2008

Останній роман Маркеса був опублікований ще у 2004 році ("Спогади моїх сумних повій"). А в 2006 році в коментарі іспанському виданню La Vanguardia письменник заявив: "За минулий рік я вперше в своєму житті не написав жодного рядка. З моїм досвідом я без проблем міг би написати роман, але читачі зрозуміли б, що у ньому немає мого серця".

Але тепер усе інакше. Як зазначає Guardian, Маркес коректує п'ятий варіант тексту.

За словами журналіста і друга письменника Даріо Арісменді, слова якого цитує видання, у нового твору письменника ще немає назви. Відомо, що це буде "роман про любов", він матиме 250 сторінок і буде виданий до кінця цього року.

Маркеса часто називають батьком "магічного реалізму".

Зараз письменнику 81 рік. Він здобув світову славу та Нобелівську премію за роман "Сто років самотності" (у 1982 році). Щоб придбати конверти і послати рукопис у видавництво, молодша на п'ять років дружина письменника Мерседес змушена була закласти у ломбарді свій фен та електричний кип'ятильник.

Рівно через 15 років, письменник отримав за свій роман Нобелівську премію. Однак гроші (цього року лауреати отримали по $1 млн 412 тис.) пролежали у швейцарському банку 16 років. Маркес забув про них.

"Присягаюсь, це правда", - переконував пізніше журналістів письменник.

Коли дружина згадала про премію, Маркес забрав її та почав видавати тижневик "Камбіо".

Ґабріель Ґарсія Маркес з сином Гонзаліо та дружиною Мерседес. 1982 рік, Париж. Фото з сайту themodernword.com

Як зазначає видання The New Yorker, день письменника починався дуже рано.

Він прокидався о п'ятій ранку, до сьомої години читав книжку, одягався, читав газети, відповідав на листи, які надходили електронною поштою, і о десятій ранку "хоч би там що", а письменник сідав за стіл і писав.

До пів на третю годину Маркес писав, а потім приєднувався до сім'ї. Після обіду він більше не намагався працювати над новими творами, а проводив час з друзями та сім'єю.

Ґабрієль Ґарсія вважає себе журналістом. До того, як він прославився своїм романом "Сто років самотності", Маркес працював журналістом. Все змінилось з отриманням Нобелівської премії.

"Ніхто б мене тепер не взяв на роботу, бо це було б дуже дорого", - жартував тоді вже відомий письменник. Тож Маркес реалізовував своє бажання працювати журналістом у власному виданні.

"Я хочу відчувати цю атмосферу, бути журналістом. Але моя присутність призводить до того, що інші журналісти сприймають мене не як колегу, а як ньюсмейкера. Тож мені довелось попросити їх поважати моє право займатись нашою професійною діяльністю", - розповідав письменник.

Колись Маркес так пояснив успіх своїх літературних прийомів: "Якщо повідомити, що слони летять по небу, то люди вам точно не повірять. А ось якщо сказати, що летять 425 слонів, то вони напевно піднімуть голови".

У житті потрібно дотримуватися 13 принципів, вважає Ґабріель Маркес. Перші п'ять із них такі:

Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я з тобою.

Жодна людина не варта твоїх сліз, а ті, хто варті, не примушують тебе плакати.

Ніколи не припиняй усміхатися, навіть коли тобі сумно, - хтось може закохатися в твою усмішку.

Не плач через те, що це закінчилося. Усміхнися, бо це було.

Не докладай аж стільки зусиль - усе найкраще стається несподівано.

За матеріалами Guardian, The New Yorker, "Газети по-українськи"

powered by lun.ua