Графік Павло Маков покаже Києву "Сади і парки..."

18
15 травня 2008

Член Королівського товариства живописців та графіків Великої Британії і член-кореспондент Академії мистецтв України, Павло Маков сьогодні один із найвідоміших українських митців на Заході.

Його персональні виставки відбувалися в Естонії, Чехії, Норвегії, Данії, а роботи художника входять до складу публічних колекцій найкращих музеїв світу - Музею Вікторії й Альберта в Лондоні, Коркоранської художньої галереї у Вашингтоні, Метрополітен-музею в Нью-Йорку, Третьяковської галереї в Москві, а також Державного музею українського мистецтва в Києві.

Павло Маков відомий передусім як майстер офорту - технологічно дуже непростої, специфічної художньої техніки, різновиду гравюри, яку свого часу активно використовував Рембрандт.

 Саме суть людських мрій становить один із головних об'єктів уваги Павла Макова. Фото прес-служби "Я галереї"

Павла Макова цікавлять не знаки престижу, а культура низова, побутова, аутсайдерська. Об'єктом вивчення Павла Макова є ландшафт міста та документи тих мрійників, які будували Харків.

Свідченням цих зацікавлень автора є те, що в основі "Садів і парків..." - прихована, надана харківськими інженерами схема телефонних комунікацій, що залягли під харківською площею Свободи. Ця схема лягла в основу представлених робіт.

"Сади і парки..." складаються виключно з нових робіт митця, створених у 2007-му і 2008-му роках. Сам художник вважає серії робіт, починаючи з 2006-го року, новим етапом своєї творчості.

Хоча Маков не відмовляється від виплеканої теми садів, він, принаймні на деякий час, позбавляє їх колишньої метафоричності. Змінюється не предмет, а погляд: на перший план виходить нічим і ніким не прикрашена реальність.

 На перший план у "Садах і парках..." виходить нічим і ніким не прикрашена реальність. Фото прес-служби "Я галереї"

Саме суть людських мрій становить один із головних об'єктів уваги Павла Макова. На думку художника, люди не припинили мріяти. Але змінилося те, про що вони мріють, змінився характер, сутність, масштаби, сенс і шляхи втілення їхніх мрій.

За допомогою "Садів і парків..." Маков ставить досить простий, але суворий діагноз: мрії людей якось непомітно стали схожі на випорожнення.

До речі, на запрошеннях на виставку зображено таких собі "Der pissende Mann" і "Die pissende Frau". Та ці експерименти з екскрементами - не загравання з ілюзорною вседозволеністю сьогодення. Це, як каже сам Маков: "не привід думати, що в мене розвинулася манія величі, через яку я недвозначно порівнюю себе з Рембрандтом, якому власне й належать використані мною персонажі".

Виставка "Сади і парки..." є своєрідним концептуальним продовженням соціально-мистецького акту громадянської і творчої непокори під робочою назвою "Пам'ятники сміттю", якій передував даній виставці.

powered by lun.ua