Київ у книжній збройній облозі

25
26 травня 2008
Маленькі учасники форуму теж "озброєні". Тут і далі фото Євгена Южного
Не тільки "диявол носить Prada", але й український еротичний письменник Юрко Покальчук
Саунд-продюсер Володимир Бебешко прийшов з донькою. Вона на дійстві у буквальному розумінні слова "блищала": футболкана ній з камінцями, а волосся було посипане блискітками
Вибирати на Форумі є з чого. А щоб почитати книжку...
... можна ось так "усамітнитись"
По-діловому серйозно за всім спостерігав письменник Богдан-Олег Горобчук
Сергій Жадан спочатку повеселився з дамами... Тут і далі всі фото Ірини Славінської
... а потім полюбувався директором агенції "Арт-Вертеп" Тимофієм Хом'яком
Юрко Іздрик відривався по повній: він і співавав, і танцював, і грав...
Співак Василь Васильців - теж
Костянтин Родик зізнався "Життю", що він не дуже прихильно ставиться до мілітаристської лексики на кшталт "книга - це зброя!"
А Сергій Жадан минулого тижня прикупив "ліві книги" і одягнув політичну футболку. За те, що Черновецький теж косить під лівого?
Хтось уважно стежив за музикою та дійством у галереї "Лавра"...
Але навіть через годину після початку події, народу було небагато...
Трохи більше книголюбителів прийшло ближче до вечора. А от українські політики та зірки шоу-бізнесу, які (якщо вірити організаторам дійства) мали відвідати Форум, подію проігнорували
А от вітчизняні письменники Павло Коробчук (на фото справа) та Ілля Стронґовський (на фото зліва) пропустити перший Форум книговидавців у столиці не могли

Справді, Київ, хоч і є столицею адміністративною, до рівня столиці літературних подій не дотягує - тут цілком заслужено ковдру на себе тягне Львів. Тому-то й часто повторюють тезу про трудомісткість бажання "перетворити Київ на Львів".

Чого ж бракує київським книжковим подіям? Організатори підкреслюються головну ваду - брак громадської уваги до подібних акцій. Амбітні плани здійснити подію, співвідносну зі столичними культурними запитами, стверджуються навіть у виборі часу проведення Форуму - вихідні Дня Києва.

Поки офіційні особи тільки відкривали київське книжкове свято, на великій сцені у дворі галереї повним ходом ішов концерт гурту мандрівних дяків "Вертеп" за участю Сергія Жадана та Юрка Покальчука.

Щоправда, до 18 години глядачів було малувато - за рідкісними винятками концерт "Вертепу" слухали самі літератори та необтяжене роботою студентство.

Програма була доволі насичена - було з чого вибрати. Цього року організатори передбачили не тільки літературні заходи, а й концерти, фотовиставки, круглі столи - часто-густо вони відбуваються одночасно, але в різних приміщеннях.

Сергій Жадан поскаржився на неможливість встигнути на всі цікаві заходи, але рекомендував відвідати концерт art-off виконавця Василя Васильцева, Павло Коробчук - стьобний концерт гурту "Адєжда Бабкіна", українські фантасти - власні "Фантастичні читання" і так далі - залежно від особистих вподобань.

"Територія книжки", тобто місця проведення заходів програми, зосередилася в центрі міста, зокрема у галереї "Лавра", Музеї книги і друкарства, Музеї Івана Гончара та на частині Хрещатика від Прорізної до Київради.

До речі, про Київраду. На Форумі не обійшлося без політики... Вочевидь, одночасне проведення Форуму та виборів міського голови дуже вплинуло на свідомість вітчизняних літераторів. Так, Сергій Жадан одягнув футболку з провокативними написами: "Краще космос, ніж гальмо" та "Космос жжот".

Відкриття Форуму відбулося в галереї "Лавра", якраз напроти "Мистецького Арсеналу".

Це - місце символічне, особливо в контексті гасла "Книга - це зброя". Форумчани пояснюють, що ця теза наголошує на нагальності "переобліку" культурного та економічного потенціалу книги - мовляв, час полишити оборонні позиції та вирушити у наступ на масову свідомість.

Але це - думка організаторів, чиєю метою є не створення, а продаж книги. Чи поділяють ідею книги-зброї українські письменники та безпосередні учасники українського мистецького процесу?

Анатолій Борсюк (телеведучий, режисер документального кіно):

Як можна не погодитися з тим, що книга - це зброя? Принаймні, як зброю її використовують у цивілізованому суспільстві. Україна в цьому сенсі - не цивілізоване суспільство, тому наш інтелектуальний та культурний простір був завойований іншими країнами... тобто однією країною, яка це розуміє.

Але і цей урок нам не пішов на користь. Тому відбуваються лише поодинокі акції - Форум, наприклад - і немає загального плану з "переозброєння" України.

Щодо моїх вподобань - щойно я придбав "Жінка в пісках" Кобо Абе, а прочитав двотомник "Магазин Жванецкого". Хоча взагалі я товстих книжок намагаюся не читати, тільки мемуарну літературу і книжки, потрібні по роботі.

Майже "Робітник і колгоспниця" від Олеся Донія та Юрія Покальчука. Фото Євгена Южного
Юрій Іздрик (головний редактор часопису "Четвер"):

Книжка - це зброя? Як на метафору - сумнівно, як на ідеологічну програму - ризиковано, як на ідіому - заслабо.

Якщо йдеться про книгу, то для мене особисто книга зараз є зайвий вантаж. Останнім часом книги чомусь важко мені даються - і в плані написання, і в плані читання. Та і книжок я не купую - мені їх або дарують, або ж я читаю їх у рукописах, в силу редакційних обов'язків.

На власні кошти я придбав і прочитав від початку до кінця книгу Жадана "Марадона". Це одна з найкращих книжок останніх років, це такий поетичний вчинок, через який Жадан вийшов у простір, де ще немає адекватного читача.

Павло Коробчук (поет):

Я згоден з гаслом фестивалю. Справді, книжка є зброя - нею можна добряче вдарити опонента по голові. А якщо без жартів - то і текст може бути зброєю. Останню книжку, що я собі купив - це "Бензин" Дмитра Лазуткіна, але я її ще не прочитав... А що я прочитав нещодавно? Не пам'ятаю... Зараз я більше пишу, ніж читаю.

Сергій Жадан (поет, прозаїк):

З гаслом Форуму я не згоден, воно якесь занадто агресивне. Я би запропонував альтернативу - "Книга - це обеззброєння". Це симпатичніше звучить. Минулого тижня я був у Москві, купив там торбу книжок по політології, марксизму... одним словом - ліві книги.

Ілля Стронґовський (поет):

Гасло фестивалю влучне. Я думаю, що можна було б десь зібрати 60-70% осіб, дотичних до літератури, і їхніми ж книжками повбивати нафіг. Тому що інші методи на них уже не діють...

Тому єдине, що я можу сказати - купуйте побільше книжок і використовуйте їх за прямим призначенням. Хоча, наприклад, я рік був у декреті і не мав можливості регулярно купувати українські літературні новинки.

Тут, на Форумі, я купив розмальовку від Назара Гончара "Суперравлик". Така література не просто не продається, її навіть треба шукати - бо це справжня альтернатива сучасному літературному процесу.

Костянтин Родик (директор всеукраїнського рейтингу "Книжка року"):

Я не дуже прихильно ставлюся до мілітаристської лексики... Свого часу я був нею перегодований за довгий час юності та молодості. Проте на зброю можна перетворити будь-що, книжку в тому числі.

Наприклад, на зброю політичну - така зброя вже давно використовується, наприклад, у Польщі. Тепер там стан книговидання набагато кращий, ніж в Україні.

Зараз я читаю книжку Гарольда Блума "Канон західної літератури". А книжок я не купую вже давно - видавці самі приносять.

Юрко Покальчук (письменник):

Я не згоден з цим гаслом, тому що поняття "зброя" означає "агресивний". А література, навпаки, має передбачати відсутність агресії, тиску, примусу. Зброєю має бути слово - як у Лесі Українки "слово, чому ти не твердая криця". Тобто сила - у силі слова, яке може сколихнути якісь почуття у людей.

Як бачите, думки розділилися... В кожному разі, незалежно від літературних уподобань - пацифістських чи міліарних - читайте!

powered by lun.ua