Застигла музика Пола МакКартні

11
16 червня 2008
За словами Пітера Дорошенка, відбираючи картини для виставки, вони хотіли якомога ширше представити творчість МакКартні-художника. За спиною арт-директора PinchukArtCentre - робота МакКартні "Кінь та наїзник"
"Давні зв'язки" та "Несказані слова" Пола МакКартні
Обидві картини мають назву "Чорна подряпина",ІІ і ІІІ відповідно
"А це - картина "Лемент," - показує журналістам Пітер Дорошенко
А їх зацікавило "Велике серце" Пола МакКартні
"Гарбузи"
"Жовта Лінда з піаніно"
"Пластикова сукня Тари"
"Незавершена симфонія"
"Обличчя великої гори"
"Кентерберійське оповідання"
"Райський дім"
"Робот та зірка"
"Джеймс і капуста"
"Секс гітара"
"Енді у саду"
"Велике жовте обличчя"
Подивитись картини сера Пола можна до 13 липня

На виставці презентовано 41 живописну роботу МакКартні. Це мізерна частина його картин, оскільки за останні двадцять років сер Пол написав близько п'яти сотен полотен. Такі цифри навіюють аналогії із Сальвадором Далі, який окрім свого прямого зайняття ще написав безліч книжок, ставив вистави, знімав фільми тощо.

Однак, на відміну від Далі, МакКартні свої твори не продає, і наразі невідомо, чи дарує він їх друзям. Як стверджує арт-директор "PinchukArtCentre" Пітер Дорошенко, ікона рок-музики пише картини просто заради власного задоволення і зберігає їх у своїй майстерні.

Писати сер Пол почав приблизно у сорок років. Це сталося після одного випадку, коли він відвідував студію відомого художника Віллема де Кунінга в Нью-Йорку. За словами самого МакКартні, все відбувалося так: "Ми дивилися на одну з його робіт у стилі абстрактного експресіонізму і, нарешті, я набрався хоробрості та запитав, що зображено на картині. Він відповів: "Я не знаю. Виглядає як кушетка, гм? "

Ця відповідь продемонструвала такий невимушений підхід до значення картини, що моя свідомість раптом звільнилася від чогось, а я відчув свободу купити полотно та фарби і негайно почати писати", - розповідає МакКартні.

На виставці представлено декілька "програмних", як для самого художника, творів. Втім, усі роботи МакКартні - це суміш абстракціонізму, експресіонізму та французького сюрреалізму. Головне в них - відчуття кольору, який все ж таки домінує над формою. Очевидно, експерименти Beatles в музиці, де форма домінувала над змістом (наприклад, Come Together), не залишили в МакКартні позитивних спогадів, і як художник він пішов іншим шляхом.

Кольорова гамма картин здебільшого тепла, із домінування блакитного і жовтого. Це, наприклад, "пляжна" серія картин МакКартні, особливо ж - "Пляжні рушники". Усі вони виконані у жовто-блакитних кольорах (верх блакитний, а низ - жовтий).

"Пляжні рушники" Пола МакКартні
Такі ж самі кольори домінують у серії з мушлями. МакКартні, як виявилося, дуже подобається малювати мушлі, і подібних картин він зробив більше сімдесяти п'яти (у Києві можна побачити лише дві з них). Очевидно, за взірець він вибрав відомого китайського митця Ци Бай-Ші, який концентрувався на написанні креветок.

"Літаючі мушлі"
Хоч картин з мушлями у МакКартні декілька десятків, у Києві можна побачити лише дві
Є зв'язок у картинах і з музикою. Так, робота "Темні обличчя", за словами Дорошенка, пов'язана з "The Beatles". На ній з темряви дивляться два обличчя. Подряпини над одним з них чимось нагадують гітарні лади, а кола навколо очей другого можуть бути трактовані як круглі окуляри.

"Темні обличчя"
На одній з двох представлених картин, присвячених Полом своїй першій жінці Лінді, зображені гарбузи. В британській традиції вони, певно, не мають такого символічного значення, як в Україні.

На другому полотні можна побачити жовту Лінду і рояль.

За словами Пітера Дорошенка, відбираючи картини для виставки, вони хотіли якомога ширше представити творчість МакКартні-художника. І хоча вона не є ретроспективною, в ній зібрані роботи, написані протягом одинадцяти років - у період з 1988 по 1999 рік.

На полотні сер Пол МакКартні висловлює майже те саме, що і в музиці - почуття, думки враження. Але зізнається, що музикою для нього займатися легше. Починаючи писати картину, сер Пол ніколи не знає, скільки часу забере робота.

На створення деяких полотен йдуть роки, але бітл не поспішає. В нього немає потреби квапитись, він працює тільки коли справді відчуває потребу і бажання.

Всі фото Дмитра Ларіна

powered by lun.ua