Хроніки знімального дня Кустуриці очима масовки

10
10 липня 2008
Емір Кустуриця перед зйомкою: останній помах гримерського пензлика
Він сказав "Поїхали" і...
Маестро думає. Можливо, хоче дати пораду режисеру? На зйомках у Харкові він це робив
Здогадайтеся: це Кустуриця чи його дублер? Правильно! Дублер
Гійом Кане, який грає у фільмі одну з головних ролей, радо обіймає колег. Слава богу, на сьогодні вже відпрацював! Тобто, відіграв
Режисер поміж своїх головних героїв. Зліва направо: Емір Кустуриця, Крістіан Каріон та Гійом Кане
Крайній зліва на фото - Костянтин Таран. Каскадер і дублер у одній особі.
Майже увесь час Емір Кустуриця був зайнятий, навіть у перервах між зйомками. З мобільним телефоном він не розлучався...
Навіть під час фотографування із знімальною групою
ВДНГ повернулася у радянські часи. Не лякайтесь, це лише декорації для фільму. Фото Дмитра Ларіна
Кріпне союз серпа та молота. Це - на знімальному майданчику. А насправді - Франції та України. Фото Дмитра Ларіна
Цей хлопець - теж актор. У фільмі він не має імені, а з'являється як випадковий страж порядку
Масовка на відпочинку. Не масово, невеличкими купками і в спеціальних панчохах. Все відповідно до часу подій у фільмі
Один з корпусів зображує чи театр, чи ДК "Строитель".
А уявіть, скільки радянських людей купували квитки на такі творчі вечори! Можна було усю масовку у чергу ставити - не прогадали б!
Час збирати речі. Скоро французьким кінематографістам повертатися на батьківщину

На один день французи повернули київську виставку досягнень сільського господарства (ВДНГ) у радянські часи. Біля будівель, на які і донині рясніють радянською атрибутикою, підняли прапори республік, з'явилися люди у радянському одязі початку 80-х.

Вчора відбулися зйомки епізодів до фільму французького режисера Крістіана Каріона, назва якого донині остаточно не відома. За найсвіжішою інформацією - "Останній". Головну роль у ньому грає Емір Кустуриця.

Кореспондентові "Життя" пощастило потрапити у масовку, аби, так би мовити "з середини", роздивитися, як працюють кіношні професіонали.

У Києві відбувається останній етап зйомок фільму французького режисера Крістіана Каріона. Версії робочої назви у пресі та народі ходять різні - "Прощавай", "Коридори", "Farewell"... Як ми дізналися під час зйомок, режисер нібито збирається його назвати "Останній".

Це спільний французько-український проект. З боку України він представлений компанією "Радіоектів Глобал". Відомості щодо нього намагаються тримати у таємниці. Знімальна група вже проводила зйомки у Харкові.

Фільм розповідає про розвідника Володимира Вєтрова. На початку 80-х років цей офіцер КДБ передавав Франції секретну інформацію про роботу радянської розвідки.

Підготовка до зйомок починається ще о 6 ранку. У 2-му корпусі ВДНГ масовка перевдягається у одяг, подібний до того, який радянські люди носили на початку 80-х років.

Статистів задіяли більш ніж 200 чоловік - жінки, чоловіки, діти... Типажі підібрали різноманітні.

Ось чоловік у штанях, сорочці-безрукавці та з вельветовим капелюхом на голові. Жінка у перуці - коротке курчаве волосся. Характерна жіноча зачіска тих часів. Скромна суконька, короткі панчохи.

Поблизу вештається чоловік з тонким коричневим шкіряним портфелем. Ось хлопець у вельветових штанях. "У той час це було супер модно, - каже йому співрозмовник років за 40, - Ти був би першим хлопцем на Хрещатику".

Проте, за сценарієм фільму, події відбуваються у Москві. Номери на автомобілях, які задіяні у зйомках, змінені на радянські - чорні з білими цифрами та літерами. Московські.

Історичних хиб творці фільму, видно, не уникнуть. Біля одного з корпусів ВДНГ, який зображає у фільмі театр, стоїть "Москвич" з наліпками (білі з червоним косі смужки), які на якийсь час були введені вже за незалежної України. Його згодом залучали до зйомок. Сподіватимемось, що у кадр наліпки таки не потраплять.

Вражає фанатизм щодо "Волг" 60-тих років випуску. Їх на території ВДНГ нараховувалося не менше 4 штук. Чи їздили на них активно у 80-ті?

Якщо у кадрі достатньо чітко буде видно написи на плакатах нібито на театрі, то глядач помітить, що на них абсолютно різні дати - з різних пор року. Творчий вечір актора Крамарова - 18 листопада, Пугачової - 15 квітня, Леонова - 11 січня.

Знімають сцену передачі інформації Вєтровим французькому бізнесменові, який працює на свою розвідку. Першого грає серб Емір Кустуриця, другого - француз Гійом Кане.

Обидва супервідомі. Кустуриця - як режисер таких фільмів, як "Життя як диво", "Папа у відрядженні", "Час циган" тощо. Кане - як актор у фільмах "Не кажи нікому", "Пекло", "Закохайся у мене, якщо насмілишся" тощо. Він також і режисер.

 
Біля павільйону №2 на стільці сидить сам Емір Кустуриця. Сірий костюм, світла сорочка. Нога закинена за ногу. Видно, що він розслаблений. На обличчі - характерна для нього посмішка. Шнурок на правому черевику розв'язаний. Він не помітив цього до кінця зйомок, так і ходив.

Трохи переглядає сценарій. Тоді підходить до "Волги", у якій його будуть знімати. Вона причеплена до спеціально обладнаної машини, на якій встановлена камера, освітлювальні пристрої.

Кустуриця сідає за кермо. Машини починають активно рухатися. "Волга" із метром, за нею "Запорожець", потім "Жигулі", "ЗіЛ"... Вони багато разів роблять коло навколо декількох павільйонів. Зробили коло - на вихідні позиції, і все спочатку.

Після обіду нам з колегою вдається недовго поспілкуватися з Еміром Кустурицею. Довго не мали змоги - Емір то довго спілкувався по телефону, то їв, то розмовляв з режисером та актором Гійомом Кане. Ми перехоплюємо його, коли він з усіма повертався до трейлерів - уся знімальна група сфотографувалася на пам'ять.

Метр неговіркий. Колега, Володимир, говорить Еміру про те, що ми були приємно здивовані, коли дізналися, що він - шанувальник Олександра Довженка. При чому дипломатично говорить "Soviet and Ukrainian film director", адже знає, що Кустуриця гадає, що Довженко - росіянин. Хоче ж розставити крапки над і. "Ми хочемо подарувати вам буклет з музею Довженка", - говорить він.

Кустуриця дякує. "Це його будинок?", - цікавиться, показуючи на фотографію. Отримавши стверджувальну відповідь, питає, де він знаходиться. "Не дуже далеко, кілометрів 150 від Києва, Чернігівський район", - кажемо йому.

"Чудові люди, приємні обличчя", - відповідає Емір на наше запитання про ставлення до українців. Також ми дізнаємося, що це не перший його візит до України. "Але кожного разу якось у справах", - додає він.

За день було знято лише 3 сцени та "розбивки". Власне, це останній день зйомок з масовкою. А наступний день - взагалі останній день зйомок в Україні. Про це ми дізнаємося від персоналу.

Режисер фільму Крістіан Каріон вітає із завершенням зйомок актора Гійома Кане. Той щасливо посміхається, витягає з роту дольку апельсину, яку щойно їв, дякує усім, під оплески обіймається з режисером.

Після обіду головні актори залишили знімальний майданчик. Працювати залишились дублери.

Я дуже сконфузилися, коли на звернення англійською нібито до Гійома почув у відповідь "Говори по-русски". Це вже згодом помітив, що борода в нього накладна. Так під час перерви, викликаної дощем, відбулося знайомство з Костянтином Тараном.

Костя розповів, що сам він - каскадер і у цьому фільмі працює саме за професією. Днем раніше він брав участь у постановці трюку на Хрещатику, де машина "ниряє" у "кишеню" просто перед вантажівкою.

"Так от вийшло, що мене потім помітили й вирішили задіяти ще й як дублера", - посміхається він. І розповідає історію, про те, як на Хрещатику біля нього зупинилася машина і дівчина за кермом звернулася до нього французькою. "Я їй теж саме, що й вам сказав", - знову посміхається.

Дощ закінчується й знову, на щастя для знімальної групи, виходить сонце. Узялися знімати загальні плани. По завершенню водії машин дружньо просигналили. Знімальна група знову аплодувала. Поступово з ВДНГ стали зникати плакати з написами "Крепи союз серпа и молота", "Решения КПСС в жизнь" тощо. Радянський Союз розпадався тут на очах. Точніше, розбирався. Його воскресіння побачимо вже на екранах.

Всі фото Максима Кудимця



powered by lun.ua