Як пекло врятувало світ: "ХЕЛЛБОЙ-2" вийшов у прокат

21
22 липня 2008

Проте з артистичної точки зору, друга частина історії про вихідця з пекла - Хеллбоя - крок назад у творчій біографії Ґільермо Дель Торо - і у порівнянні з першим фільмом, і загалом з огляду на творчу еволюцію кінематографіста.

"Хелбой-2" не є продовженням першої частини - картина розповідає іншу історію, яка починається з казки, що її розповів маленькому чортеняті його названий батько професор окультних наук на прізвисько "Брум".

Це історія про співіснування людей та міфологічних істот, які спочатку жили мирно в едемському саду, але посварилися потім через людську жадібність.

Війна між людьми та істотами тривала довго, аж поки не була викувана Золота армія, яку люди не могли подолати. Коваль зробив також корону, яка давала право керувати цією армією. Після кількох битв був укладений мир між людьми та потойбічними істотами. Людям дісталися міста, істотам - природа.

Корону було поділено на три частини, одну отримали люди, дві інших зосталися у короля Балора. Золота армія заснула. Проте принц Нуада не схвалив мирної угоди свого батька короля і пішов у вигнання. І ось у новому тисячолітті він прибув на Мангеттен, аби розпочати нову війну проти людей.

Загалом сюжет картини є довільним переспівом коміксів про "Хеллбоя", створеного Майком Міньолою. Ґільєрмо Дель Торо максимально адаптував комікси до власних потреб. Він розповів ще одну історію про стосунки людей та потойбічного світу.

Так повелося ще з часів його дебютного "Кроноса", продовжилось у "Мутантах", "Блейді-2", першому "Хеллбої", "Хребті диявола" та "Лабіринті Фавна". Дель Торо принципово розводить світи людей та інших істот.

 

Він спадкоємець традицій фентезі, особливо лінії, що йде від Говарда Філіпа Лавкрафта. Американський письменник, який помер 1937 року, був першим, хто створив міфологію, яка не давала людям переваги перед іншими живими істотами.

На переконання Лавкрафта, люди були не першими і не найсильнішими представниками живого на Землі. Давні боги чекають свого часу у морських глибинах, важкодоступних місцях планети. Лавкрафт казав, що одного дня вони прокинуться і зметуть людей з лиця землі.

Та Дель Торо у своїх фільмах все ж дає людині шанс. У "Лабіринті Фавна" режисер розповідає історію дванадцятирічної Офелії, яка вважала себе принцесою підземного царства. Принаймні у цьому дівчинку переконує Пан, який виходить з таємничого лабіринту.

Про "Лабіринт Фавна" говорили, що це єдиний правдивий фільм про світ дитинства, якого не можна дивитися дітям. Крім відвертої демонстрації жорстокостей громадянської війни, Дель Торо насмілився показати у кадрі смерть дитини.

В одному зі своїх інтерв'ю режисер розповів про свою бабусю, ревну католичку, яка настільки стежила за доброчесністю внука (який цікавився розмаїтими чудовиськами), що провела над ним два ритуали екзорцизму, а щоби той відчув страждання Христа, вставляла йому у взуття алюмінієві підкладки.

Дель Торо добре вивчив уроки бабусі, бо його картини вщерть наповнені католицькою символікою. Більше того, його герої через католицьку віру сприймають світ, як місце постійного протиборства злу і в самих собі, і в оточуючих. Духовний градус його картин надзвичайно високий. Навіть Хеллбой не розлучається з католицькими чотками.

Після неймовірного успіху "Лабіринту Фавна" (двадцятихвилинні оплески на Канському фестивалі 2006 року, схвальні відгуки глядачів та критиків усього світу, три Оскари) від Ґільльєрмо Дель Торо чекали одкровення.

"Хеллбой-2" на нього явно не тягне.

Це стрічка у США отримала рейтинг PG-13, себто діти до тринадцяти років мають приходити на фільм у супроводі дорослих. Найкращі картини Дель Торо мали завше рейтинг R (діти до вісімнадцяти тільки у супроводі дорослих).

Відповідно, за кадром залишилося усе, що могло якось засмутити юні душі, а особливо їхніх батьків. Дель Торо зробив те, що віднедавна роблять у Голлівуді - випустив дитячий фільм, який би влаштував дорослих.

Тому ніякого відвертого насилля, ніяких смертей дітей, все доволі умовно і схоже на перші серії "Гаррі Поттера". Хеллбой майже не курить у кадрі, не лається і не свариться з начальством.

 Всі фото з офіційного сайту www.hellboy2.ru

Втім, скупість емоційного складника компенсується неймовірністю візуальних знахідок. Дель Торо десять років працював гримером і у "Хеллбої" зумів проявити власну винахідливість саме з цього боку.

Неймовірні і нечувані істоти населяють картину. Одній з них він присвятить доволі довгий епізод. У ньому Хеллбой битиметься з гігантською рослиноподібною істотою, що утілює собою Природу. Вона остання така на землі і Рудь (так назвали Хеллбоя в українському переклад) має вибір, або убити її, і, таким чином зменшити кількість живих істот, або порятувати, і приректи на смерть людей.

Хеллбой обирає перше, хоча досить довго вагається, - навіть гостю з пекла важко у світі суцільної екологічної свідомості. Друга частина "Хеллбоя" відверто "зелена" і не тільки від кількості вкладений у неї грошей, а ще й через ідеологічне спрямування - Дель Торо явно приєднався до захисників довкілля.



powered by lun.ua