Що може стати "природним чудом України"? Фото

119
7 липня 2008

Список цих фіналістів визначений зі 100 претендентів на основі анкетування експертів - науковців та фахівців біологічних, геологічних, географічних факультетів провідних вузів України.

З 7 липня стартує Інтернет-голосування на офіційному сайті акції http://7chudes.in.ua/, де кожен зможе обрати свої сім природних чудес.

А 26 серпня, за результатами Інтернет-голосування та голосування експертів, Оргкомітет загальнонаціональної акції "7 природних чудес України" офіційно оголосить переможців.

Список фіналістів конкурсу: (за абеткою):

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

Цілинний степ цього заповідника - єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг. Завдяки цілині зберігається реліктовий фауністичний комплекс.

Тут надійне місце помешкання видів, котрі стали рідкісними або опинилися на грані зникнення та потрапили на сторінки "Червоної книги України" (6 видів комах, 3-плазунів, 6-птахів, 5-ссавців).

 
Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.

Базальтові стовпи (геологічний заказник, Рівненщина)

Цей заказник знаходиться на Івано-Долинському родовище базальтів, що в с.Берестовець Костопільського району Рівненської області.

Базальтові стовпи - різновид базальтів, що має в поперечному перерізі - форму від чотирьохгранних до семигранних. Товщина стовпів коливається в межах від 0,6 до 1,2м. Переважають із товщиною 0,8-1,0м. Висота - від 3-х до 30м. Мають властивість давати прямий рівний розкіл.

 
Загальна протяжність відслонень базальтів у межах заказнику 180-230м. Також на території заказнику є мінерали: адуляр, хлорит, яніт, кварц, халцедон, кальцит, барит, гематит, пірит, марказит, псиломелан, борніт, азурит, мідь самородна.

Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (АР Крим)

Один з мандрівників по Криму, французький учений Дюбуа де Монпере, відвідавши ці місця в 30-х рр. 19 сторіччя, першим припустив, що легендарний Одісей відвідав тоді ще невідому грекам країну варварів-людожерів, що жили у Тавриці.

У своїй книзі вчений записав: "Якби я робив опис Балаклавської бухти, навряд чи я зміг би створити картину більш вірну й більш ясну, ніж та, що я запозичив у старця Гомера... Ця бухта - цікавий геологічний феномен: глибоко затиснута меж скель із мармурового вапняку й конгломерату, вона зменшується серед чорного сланцю й виходить до крейдяного басейну".

Як з'ясували дослідження, в V ст. до н.е. на берегах цієї дивної бухти греки заснували населений пункт, що послужив початком сучасній Балаклаві.

 
У середні століття назва міста погоджувалася з тюркськими словами "балик"-риба й "юве"-гніздо, що у вільному перекладі можна прийняти як "рибний кіш", тобто - багате рибою місце. З тих пір "риб'ячий дух" міцно закріпився  за Балаклавою, що не раз підкреслювали письменники.

Через багатство природи і загадки мис Айя називають "загубленим світом". У підніжжя схилів мису Фіолент розташована смуга пляжів зі своєрідною трав'янистою рідкісною рослинністю. Тут єдине в Криму місцеперебування такого рідкого виду, що є третинним реліктом, занесеним у Червону книгу України - меч-трава звичайна. Прибережна акваторія моря мису характеризується великими глибинами.

Буковинські водоспади (ландшафтний заказник, Буковина)

 
Гірська заліснена ущелина долини потоку Смугарів - правого притока Черемошу. В руслі потоку та його приток на відстані 2 км - сім водоспадів різної потужності і висоти (3-18 м), що є унікальним явищем для Українських Карпат.

Говерла (гора, Івано-Франківщина)

Найвища точка України має правильну пірамідальну форму. Висота Говерли - 2061 метр над рівнем моря.

 
У перекладі з мадярського "Говерла" означає "сніжна гора". Вершина її насправді сніжна. Та й погода тут часто змінюється: сніг на Говерлі серед літа - не дивина.

Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)

Унікальність даної території з поміж іншого полягає в тому, що вона знаходиться на межі двох структурних мегаблоків Українського Щита - Інгульського та Дністрово-Бузького, і в відслоненнях на денній поверхні можна спостерігати контакти між ними.

 
Відслонення кристалічних порід на денній поверхні дають змогу фахівцям розуміти та уявляти процеси створення планети, суходолу, континентів, структурних блоків та взаємодію між ними.

Деснянська оболонь (біля м. Новгород-Сіверський, Чернігівщина)

 
Десна - типова рівнинна ріка з високим весняним водопіллям і низькими рівнями влітку й узимку. Особливо мальовничі краєвиди - у районі міста Новгород-Сіверський.

Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.)

Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода".

 
Найцікавішою, наймальовничішою ділянкою Дністра є його відрізок у 250 км від гирла Золотої Липи до гирла Збруча - Дністровський каньйон. Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних звивів - меандрів.

Дунайський біосферний заповідник (Одещина)

 
На території України пониззя Дунаю відзначається своїм біологічним різноманіттям та багатством природи. Його унікальність і своєрідність пов'язані з розташованими тут Кілійською дельтою, наймолодшою і найдинамічнішою ділянкою однієї з найбільших у світі дельт, дунайської, а також великими прісноводними водоймами - лиманами.

Внаслідок цього тут переважють величезні водно-болотні угіддя, представлені очеретяними плавнями, вкритими мережею проток, каналів, з численними озерами. Окрім того, в регіоні різноманітні й наземні екосистеми. На відносно невеликій за площею територією є ділянки заплавних лісів, луків, солончаків, пісків, залишки степів.  

Кам'яні могили (заповідник, Донеччина)

Розташований неподалік від с. Назарівка Володарського району Донецької області.

 
Урочище "Кам'яні Могили" - це гірська країна в мініатюрі. Про територію заповідника існує декілька дуже цікавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на місці цієї "гірської країни" було розташоване велике місто зі своїм королівством. Але за якихось обставин злий чаклун зачарував його. Існує деякий спосіб, як розчарувати це місто, але й досі ніхто з людей так і не зміг цього зробити.

Канівські гори (р. Дніпро, Черкащина)

Крім цікавої та незвичайної геологічної будови, ця територія багата на історичні пам'ятки.

Тут знаходиться городище, обмежене насипними оборонними валами ХІ-ХVст.

У ХV-XVIст. тут знаходився Трахтемирівський православний чоловічий монастир, який у 1578 р. був переданий реєстровому козацькому війську під госпіталь. В 1665 році його зруйнували польські війська. Пізніше на цьому місці була збудована церква. Зараз тут стоять два хрести, на місці старого кладовища зберігся ще один кам'яний хрест. За переказами, це могила реєстрового козака Василя Мухи.

 
На найпівнічнішій частині Зарубинецького мису знаходиться відокремлена гора Батура, яка отримала свою назву на честь похованого тут козака Батури. На вершині збереглася його могила з великим кам'яним хрестом.

На території Канівських гір знаходиться музей та могила Тараса Шевченка.

Карадазький природний заповідник (АР Крим)

 
Заповідник Карадаг (в перекладі з тюркського - "Чорна гора") - це гірський масив в Кримських горах, стародавній згаслий вулкан, який діяв 120-160 млн. років тому.

Кочубеївські дуби (Полтавщина)

Ці дуби були свідками страти генерального судді Василя Кочубея та полковника Івана Іскри

За народними переказами біля Кочубеївських дубів Мотря зустрічалась з гетьманом Мазепою. Це досить заплутана історія кохання знатного шановного гетьмана Мазепи та його хрещениці Матрони Василівни Кочубей, двох людей різниця у віці яких сягала 50 років, не зрозумів ніхто.

Молода Кочубеївна захоплювалась талантом та розумом хрещеного батька. Після загадкових зустрічей та таємного листування, дівчина вирішила втекти від батька, що був категорично проти таких стосунків.

 
Старий Кочубей ладний на все аби повернути доньку та помститися Мазепі, тому у серпні 1707 року він та Іскра надіслали листа Петру І, в якому повідомили про переговори гетьмана Івана Мазепи зі шведським королем про відрив України від Росії.

Петро І не тільки не повірив цьому, а й страшенно розгнівався на Кочубея, тому Кочубей і Іскра були видані царським урядом Мазепі і незабаром страчені. Поховані у Києво-Печерській лаврі.

Мармурова печера (АР Крим)

 
За оцінкою відомих спелеологів, ця печера належить до п'ятірки найкрасивіших обладнаних печер планети. Одну з самих відвідуваних печер Європи, Мармурову, в 1992 році було прийнято до Міжнародної асоціації обладнаних печер (м. Генга, Італія).

Олешківські піски (Херсонщина)

 
Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх "кучугурами"), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю...

Оптимістична печера (Тернопільщина)

 
Одним з найбільш унікальних природних пам'яток України є найбільша печера Євразії - Оптимістична, яка знаходиться поблизу села Королівка Борщівського району Тернопільської області.

Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)

Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговій лінії. Аналогів у світі немає, але подібні за геологічними структурами скелясті гряди є у Великобританії та США.

 
Ідеальним аналогом може бути Великий Бар'єрний риф, який знаходиться на пiвнiчному та східному узбережжi Австралiї. Проте, ця геологічна споруда перебуває у стадії свого постійного формування і змін, більшою мірою представлена аквальними екосистемами.

Товтри є меншими за своєю протяжнiстю, нiж Великий Бар'єрний риф Австралiї, але унiкальнiсть його полягає у тому, що вiн знаходиться на суходолі, хоч і сформувався в узбережній зоні епіконтинентальних морів, але був похований у первозданному вигляді під молодшими відкладами і відкопаний згодом денудаційними процесами плейстоцену та голоцену.

Світязь (Озеро, Волинь)

 
Найбільше і найглибше озеро природного походження в Україні. Світязь чимось схожий на море, у вітряну погоду хвилі тут досягають півтораметрової висоти.

Синевир (Озеро, Закарпаття)

Найбільше озеро Закарпаття. Воно утворилося 10 тисяч років тому на висоті 989 метрів над рівнем моря.

 
Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тисяч років тому. На висоті 989м гірські кам'янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина, що при цьому виникла, заповнилася водою трьох гірських струмків. У прозорій воді озера добре почуваються форель озерна, райдужна та струмкова.

Тустань. Урицькі скелі (Львівщина)

 
Урицькі скелі - не тільки визначна природна, але й археологічна пам'ятка. Тут знайдені рештки стін та будівельних конструкцій, які є залишками давньоруської фортеці Тустань (ХІ - ХІІІ ст). Захисники цієї фортеці на протязі довгого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі.

Яблуня-колонія (Сумщина)

Зовні - це яблуневий кущ, орієнтовний вік якого - понад 200 років.   У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура. Сьогодні на одному з міських майданів, за металевою огорожею, на площі близько 1000 квадратних метрів лежать у різних напрямках 15 прирослих до землі стовбурів - її дітей чи онуків, а, може, правнуків та прапра... Загубився початок цього життя десь у сивій давнині.

 
Неперевершеною, ніде більш незнаною особливістю яблуні є її здатність до самостійного укорінення гілками, а значить - до продовження життя. Коли один з прирослих до землі стовбурів має відмерти, його віти стрімко нахиляються до землі і теж приростають. Набравшись сил, вже не віти, а деревця піднімаються знову догори, рясно вкриваючись цвітом навесні та червоно-білими, приємними на смак яблуками восени.

Завдяки таким своїм особливостям увійшла диво-яблуня до історії садівництва.

За матеріалами організаторів акції. Всі фото взято з сайту "7 чудес України"



powered by lun.ua