Пінчук показав "око Бога". Фото

"Це перша виставка Андреаса Гурскі в Україні, більш ніж 23 роботи", - з гордістю розповідає журналістам арт-директор PinchukArtCеntre Пітер Дорошенко.

Якщо говорити точно, то представлених робіт рівно 24, а Гурскі раніше привозив у Київ свої роботи для участі у колективній виставці Reflection (у тому таки центрі сучасного мистецтва Віктора Пінчука). Однак це справді перша персональна виставка фотографа в нашій країні.

Вище неба

Величезні полотна Андреаса Гурскі мають по декілька метрів довжини. Зображуючи пустинні ландшафти, чи навпаки, великі скупчення людей, фотограф ніби вивищується над світом. Він часто знімає, вмостившись зі штативом на даху якоїсь вежі чи в гелікоптері і, як "око Бога" (саме так називають Гурскі), споглядає згори.

Але навіть на великих панорамних зйомках чітко помітні найменші деталі композиції: кожна цифра і буква табло з розкладом рейсів літаків франкфуртського аеропорту; кожна пряжка ременя десятків спостерігачів "Формули 1"; найменша травинка на кількаметровій фотографії "Рейн ІІ" (яка і дала назву виставці).

Майстер фотомонтажу, Гурскі наскільки професійно "зшиває" фрагменти роботи, що стики частин зовсім не помітні. Хоча один з найдорожчих фотографів сучасності зізнається: опрацьовувати роботи йому допомагають асистенти, а знімає він сам. Однак іноді реалізувати свій задум йому не вдається.

Так, фотограф розповів журналістам, що він прагне зняти місце паломництва всіх мусульман, святу Каабу.

"Я хотів з гелікоптера, але мені сказали, що це заборонено для не-мусульманина. Я зараз працюю над цим, маю контакти в Саудівській Аравії і, можливо, мені ще вдасться це реалізувати", - не кидає свій задум Андреас Гурскі.

"Мені ні разу не йшлося про індивідуумів, я не тематизував цього. Але зараз я більше йду до відокремлення людини, зараз навіть мене можна побачити на фотографіях", - розповів митець на прес-конференції у Києві. І додав, що наша столиця з околицями його зачепила, і "це приведе рано чи пізно до відповідної фотографії".

На ній точне не буде Чорнобиля. Не тому, що Гурскі проти атомної енергетики. Просто така електростанція в його розумінні є кліше, яке фотографа "взагалі не надихає".

Роботи Андреаса Гурскі Дубай І та ІІ, Кувейтська фондова біржа. Два з цих фото вже належать PinchukArtCentre
Шукати якусь одну тему творчості цього німецького автора не варто. Кожна робота Гурскі - це окреме поєднання простору і часу, його бачення сучасності, концентроване на якійсь події чи об'єкті. Тим більше, що роботи, представлені у PinchukArtCеntre, були створені з 1987 по 2008 рік, відтак мають різний зміст.

"Руйнуй, вона сказала"

Друга половинка Андреаса Гурскі Джулія Стошек теж представлена на виставці "Рейн на Дніпрі". Але надана нею колекція відео-арту має центральну ідею: конструкція-деструкція. Назву підбірці представлених творів дала робота Моніки Бонвічіні "Руйнуй, вона сказала".

Колекціонерка привезла у Київ 18 відеоінсталяцій представників класичних позицій періоду становлення відеоарту кінця 60-х (Брюс Нойман) та роботи сучасних адептів цього виду мистецтва (Крістіан Янковський, Роберта Бойд).

У відеорядах інсталяцій оголюється емоційна напруга сучасної людини. Надто вразливим глядачам рекомендуємо захопити з собою заспокійливе, а тим, хто не володіє англійською - перекладача. Хоча й без нього зрозуміти основний задум автора можна.

Улюблений твір самої Стошек - робота Маріни Абрамовіч "Цибуля". Під монотонну розповідь про втому героїні від черг, літаків, несправжніх та фальшивих емоцій жінка, зображена на екрані крупним планом, методично і з якимсь остервенінням поїдає велику цибулю. З шкарлупою. З рота капають соки з овоча, з очей течуть сльози.

Фотокадр відеоінсталяції Маріни Абрамовіч "Цибуля". "Коли тіло потрапляє у екстремальну ситуацію, біль, страждання... Це мене вражає", - розповіла Джулія Стошек
У роботах Матільди тер Хайне жінка створює точнісіньку копію самої себе і різними способами її вбиває. У "Бомбі самовбивці" під розповідь диктора про причини участі жінок у "операціях з самопожертвування" манекен вибухає то біля міської стіни, то у приміщенні.

У іншій роботі авторки жінка кидає з моста "себе" зі словами на зразок "я йду, перш ніж стану нещасливою".

В інсталяції Роберта Бойда під веселу і безтурботну поп-музику, на чотирьох екранах йде мікс кадрів з теленовин, мультиків, кліпів, документальних фільмів. При цьому герої зображень від релігійного екстазу доходять до терактів, безмежна радість змінюється трагедією. За задумом автора, у такий спосіб видно самознищення сучасного світу.

"Багато подій в моєму житті знімали на відео, тому це мистецтво мого покоління, це моє мистецтво. Майбутнє належить саме відео", - переконує Джулія Стошек. У будь-якому випадку, гострі відчуття від перегляду цих відеороликів відвідувачам забезпечені.

"Дякуємо за щедрість та підтримку"

Ці слова адресовані Віктору Пінчуку. Джулія Стошек та Андреас Гурскі написали їх у передмові до буклету з короткими описами робіт, представлених на виставці "Рейн на Дніпрі".

Німці неспроста дякують "за щедрість": з 24 робіт Гурскі, 9 вже належать зятеві Кучми. Скільки саме за них заплатив колекціонер не відомо: перед початком півгодинної прес-конференції з парою Стошек-Гурскі, журналістів попросили не ставити запитання про "хто що купив і скільки це коштує". Адже перелік картин, які вже є у власності PinchukArtCentre наведений у роздаткових матеріалах. Якщо вірити німцям, грошей колекціонер на їхню творчість не пожалів.

Виставка "Рейн на Дніпрі" (колекція Джулії Стошек/Андреаса Гурскі) відрита для відвідувачів в PinchukArtCentre з 28 вересня до 2 листопада (з вівторка по неділю (12:00-21:00). Вхід вільний

Всі фото Дмитра Ларіна

Про те, хто з українського бомонду відвідав виставку читайте на порталі TabloID "Франчук-Пінчук обіймали і цілували під "оком Бога"

Реклама:

Головне сьогодні