Народження Бонні Паркер та Філліпа Нуаре
1 жовтня - день народження знаменитої грабіжниці банків Бонні Паркер (1910-1934).
Зухвалі злочини, вчинені Бонні у парі із Клайдом Берроу, одразу стали частиною американської масової культури, і зробили небезпечну парочку одним із символів "Великої депресії".
Життя Паркер та Берроу лягло у основу фільму видатного американського режисера Артура Пенна "Бонні та Клайд" (1967).
Бонні Паркер та Клайв Берроу загинули під час поліцейської облави - їхню машину розстріляли з кулеметів.
Філліп Нуаре (1930-2006)
Філіп Нуаре. Фото cinema-francais.kiev.ua |
Свою кар'єру Нуаре розпочинав як театральний актор, зокрема він грав у знаменитому Theatre Nationale Populaire у Парижі.
Першою роботою Нуаре у кіно стала стрічка Аньєса Варди "Пуент Курт" (1955). А участь у фільмі Луї Малля "Зазі в метро" (1960) принесла акторові популярність.
Впродовж 60-х, Нуаре знімається у кількох голлівудських стрічках, зокрема "Леді Л" (1965) Пітера Устінова, Гічкоківському "Топазі" (1969) та "Жюстіні" Джоржа Кьюкора (1969).
Акторське амплуа Нуаре поєднувало як "позитивних", так і "негативних" персонажів. Він однаково майстерно перевтілювався у чоловіків з середнього класу, авантюристів та поліцейських.
Пік популярності Нуаре припав на 70-ті роки, коли він став провідним актором у фільмах французького режисера Бертрана Таверньє. Результатом співпраці Таверньє та Нуаре було сім фільмів, серед яких знамениті "Годинникар із Сент-Поля" (1973), "Нехай розпочнеться свято" (1974), "Слідчий та вбивця" (1975).
Не менш плідно Нуаре працював у жанрі комедії. Зокрема, він знявся у кількох фільмах Філліпа Де Брока ("Ніжний поліцейський" (1977),"Вкрали бедро Юпітера" (1979)) а також Клода Зіді ("Продажні" (1984), "Продажні супроти продажних" (1990)).
Одна з найбільш вдалих ролей Нуаре - старий працівник кінотеатру Альфредо із фільму Джузеппе Торнаторе "Кінотеатр "Парадізо"" (1988). У 1989 році ця стрічка отримала "Оскар" у номінації "Найкращий іншомовний фільм року".
Нуаре був володарем престижних світових кіновідзнак "Фелікс" (1989) та "Сезар" (1975; 1990).
Помер Філіп Нуаре 23 листопада 2006 року.
Річард Гарріс (1930-2002)
Річард Гарріс. Фото yacht.zamok.net |
Першою значною роботою Гарріса була роль гравця реґбі у фільмі відомого представника напрямку "молодих та сердитих", режисера та теоретика кіно Лінсея Андерсона "Спортивне життя" (1963).
Протягом своєї акторської кар'єри Річарду Гаррісу вдалося знятися у фільмах багатьох класиків світового кінематографу, зокрема, "Гарматах Наваронів" (1961) Дж. Лі Томпсона, "Червоній пустелі" (1964) Мікеланджело Антоніоні, "Майорі Данді" (1965) Сема Пекінпа.Молодшому поколінню глядачів Річард Гарріс відомий завдяки своїм ролям старого винахідника Дуґласа МакКракена у "Сибірському цирюльнику" (1999) Нікіти Міхалкова, та Марка Аврелія у "Гладіаторі"(2000) Рідлі Скотта.
Також британський актор зіграв директора Гоґвардсу Албуса Дамблдора у двох фільмах про Гаррі Поттера: "Гаррі Поттер та філософський камінь" (2001) і "Гаррі Поттер та таємна кімната"(2002).
Помер Річард Гарріс 25 жовтня 2002 року.
Джулі Ендрюс (1935)
1 жовтня ми відзначаємо 73 роки з дня народження американської актриси та письменниці Джулі Ендрюс.
Джулі Ендрюс починала свою акторську кар'єру на Бродвеї, зокрема, вона виконала роль Елізи Дулітл у мюзиклі "Моя чарівна леді". Славу їй пронесла участь у фільмі Роберта Стівенсона "Мері Поппінс" (1964), де Ендрюс перевтілилась у сувору, але справедливу няню. І хоча мюзикл мав мало спільного із сюжетом оригінального роману П. Л. Треверс, він одразу ж здобув любов глядачів та визнання Американської Кіноакадемії.
Фільм здобув шість "Оскарів", один із яких належав Джулі Ендрюс.
Джулі Ендрюс. Фото dailymail.co.uk |
Ендрюс намагалася розширити рамки свого комедійного амплуа і виконала кілька психологічних ролей у фільмах свого чоловіка Блейка Едвардса: "Сім'я Тамарінда" (1974), "Віктор/Вікторія" (1982), "Це життя" (1986). Під псевдонімом "Джулі Едвардс" актриса написала кілька дитячих книжок.
Жан-Жак Анно (1943)
65 років виповнюється французькому кінорежисеру Жан-Жаку Анно.
Перші фільми Анно мали сатиричне спрямування. Його режисерський дебют - антиколоніальна стрічка про події у Африці часів Першої Світової війни "Перемога з піснею на вустах/Чорні та білі кольори" (1976) принесла своєму творцеві "Оскара" за найкращий іншомовний фільм.
Але його наступна робота "Удар головою" (1978) не отримав належного відгуку серед глядачів.
Жан-Жак Анно. Фото kinomag.ru |
У 90-х Анно зняв експериментальну стрічку (зроблену у технології IMAX 3D) "Крила відваги" (1995) за мотивами прози А. де Сент-Екзюпері та фільм за участю Бреда Пітта "Сім років у Тибеті" (1997).
У 2001 році вийшов фільм Жан-Жака Анно "Ворог біля воріт", присвячений двобою снайперів піл час Сталінградської битви.