Прем’єри тижня: хіпі-джедаї та три російських фільми

"Антикіллер 3" - безглуздий та нещадний

Від третьої стрічки про колишнього "мєнта" Ліса багато чого очікували. Якщо першу частину "Антикіллера", зняту Єгором Кончаловським, любили за незвичну кінематографічну форму, харизматичних персонажів і ностальгійне відображення "кривавих 90-х", то другий фільм, створений цим режисером у кліповій естетиці, викликав розчарування як у фанів Ліса, так і в критиків.

Мабуть через це у режисерське крісло "Антикіллера 3" сів молодий Ельдар Салаватов. Крім того, змінився і сам Ліс.

"Антикілер 3" фактично попрощався із своїм літературним джерелом - романами Даниїла Корєцкого. Літературний Ліс - Філіп Корєнєв - продовжує працювати в "органах", тоді як екранний врешті-решт потрапляє у психлікарню.

Там Ліса і знаходить Банкір, у якого невідомі хакери вкрали велетенську суму грошей, яка виявилась "воровським общаком". І поки Банкір ховається від братків, його симпатична помічниця Катя разом із Лісом вирушають на пошуки злочинців. Під час їхнього розслідування з'ясовується, що старі друзі та вороги Корєнєва мають чимало таємниць, а зухвале пограбування вчинила людина, якої вже давно немає в живих.

Якщо у першому "Антикіллері" Ліс був собі таким романтичним героєм, "Каїном і Манфредом", то в третій частині він більше нагадує напівбожевільного бомжа із парку, який несподівано для себе та оточуючих виявляється суперменом. Зрештою, інші герої "Антикіллера 3" теж поводяться достатньо ексцентрично, варто згадати хоча б Банкіра, який протягом усього фільму цмолить горілку з літрової пляшки та просто не виходить зі стану істерики.

Вочевидь, творці "Антикіллера 3" вирішили за будь яку ціну створити справжній "американський бойовик", задіявши російські кримінальні реалії. За кількістю кривавих сцен, безглуздих та навіть комічних смертей, російська стрічка наближається до такої "класики жанру" як "Постал" Уве Бола, "Перевізник" із Джейсоном Стетгемом та фільмів тандему Невелдайна/Тейлора "Адреналін" та "Геймер".

Почуття гумору в "Антикіллері 3" доволі своєрідне, починаючи каламбурами з іменами акторів і закінчуючи булгаковською фразою "за мною, читачу", яку, дивлячись у камеру, проголошує письменник-початківець Ліс.

Проте, намагаючись створити кіно "як у них", росіяни в черговий раз виявилися абсолютно не чутливими до специфіки подібних фільмів. Ну не може будуватися сюжет бойовика довкола такої специфічної речі як "общак", яка має цінність для обмеженого кола людей.

Позитивного героя до вбивства може спонукати лише серйозна і універсальна небезпека: загроза власному життю (штучне серце Чіва Чевіоса, наприклад), викрадення дитини (як у фільмі "Коммандо") або можливість всепланетарної катастрофи.

Ліс разом із друзями побиває ворогів наліво та направо, у справу йде холодна і вогнепальна зброя, вибухівка та навіть зовсім не пристосоване до вбивств обладнання, водночас ціною людського життя є невідома нам сума "відмитих грошей". Це справді гидко та аморально.

Оцінка фільму 2 з 5

Хіппі-джедаї

Стрічки, де із ностальгією згадуються 70-ті роки минулого сторіччя, студентські протести, боротьба за мир, ЛСД, травичка та хіппівські рухи просто автоматично викликають співчуття та замилування. У наші, позбавлені ідеалізму часи, сам спогад про патлатих пацифістів зігріває душу: "а були ж часи...".

Саме цей настрій і навіює картина Ґранта Геслов "Бойовий гіпноз проти кіз", знята за однойменним романом Йона Ронсона. Книжка базується на реальних фактах і розповідає про застосування вчень "Нью Ейджу" у американських військових розробках. Фільм запозичує у літературного першоджерела тему, але не більше. Майже усі сюжетні колізії вигадав сценарист "Бойового гіпнозу проти кіз" Пітер Строган.

Стрічка розповідає про молодого американського журналіста Боба Вілтона, який вирушає до Іраку, аби забути про розрив із коханою дружиною. Чекаючи у Кувейті дозволу в'їхати до країни, Боб знайомиться із загадковим Ліном Кессіді, який виявляється колишнім військовим екстрасенсом. Лін розповідає про таємний підрозділ американської армії, який існував у 70-ті та 80-ті роки і був закритий через інтриги одного із учасників проекту.

Там бійців вчили проходити крізь стіни, читати думки та розвивати екстрасенсорні здібності. Ці вояки, яких називали "джедаї", повинні були створити "Армію миру", яка нестиме народам землі добро та любов. Проте сила братства має й темний бік, із яким потрібно постійно боротися. Дізнавшись таємницю джедаїв, Боб змушений допомогти Ліну розпочати боротьбу із всемогутнім Гупером, котрий зрадив ідеали "Армії миру".

Варто зауважити, що "Бойовий гіпноз проти кіз" переповнений контекстуальними жартами з популярних американських кінострічок. Більше того, окрім цих кіноцитат у фільмі практично немає дотепів, тому людям незнайомим, скажімо, із міфологією "Зоряних воєн" буде важко зрозуміти, чому цю картину назвали "комедією".

"Бойовий гіпноз проти кіз", звісно, не примусить вас реготати, але поліпшити настрій зможе. До того ж у фільмі задіяні непересічні актори: Джордж Клуні, Джеф Бріджес, Еван МакҐреґор та Кевін Спейсі. Ці люди вже давно стали символами нонконформізму в кінобізнесі, тому вони з радістю втілюють найдивакуватіших персонажів на екрані.

Вочевидь, актори отримали неабияке задоволення від своїх ролей, і їхня завзятість передається у кінозал. А може це просто магія 70-х?

Оцінка фільму 4 з 5

Пікапери на полюванні

"Пікап: зйом без правил" - це черговий проект студії "Червона стріла", яка минулого року порадувала нас музичною комедією "Стиляги".

Цього разу молодіжній аудиторії запропоновано фільм на злободенну тему "швидких знайомств", що їх практикують адепти руху пікаперів. Двоє героїв стрічки настільки вправно "клеять" дівчат, що банальний зйом перестає їх цікавити. Друзі вирішують посперечатися на кохання. Піддослідна спочатку не повинна симпатизувати жодному з хлопців, і після того як один закохає її в себе, інший повинен буде її відбити. З ким залишиться дівчина, той і виграв. Проте під час "експерименту" справжнє кохання ламає усі плани пікаперів.У одному з інтерв'ю креативний продюсер фільму Наталя Клібанова запевнила, що їхня стрічка допоможе пояснити психологію та методи пікаперів, тим більше, що консультантами "Зйому без правил" були справжні гуру цього руху. Дівчатам стрічка підкаже, як розпізнати у хлопці пікапера, а юнаки зможуть переконатися, що "правила зйому" дієві у пошуках справжнього кохання на все життя.

Проте, не варто чекати від фільму феєричного видовища. Режисер стрічки Фелікс Герчіков до "Зйому без правил" зняв лише один фільм "Діти СРСР", який хоч і був показаний у рамках Московського кінофестивалю, отримав достатньо різкі рецензії від критиків. Зрештою, це може бути черговий роском.

Коротке замикання

Коротке замикання - це п'ять новел про любов, що їх поставили Борис Хлєбніков, Петро Буслов, Іван Вирипаєв, Кірілл Сєрєбрєнніков та Олексій Ґєрман-молодший. Автори стрічок демонструють, що кохання може ховатися у дворі старого будинку, будці глухонімого шевця, психіатричній лікарні чи у костюмі креветки-рекламі модного ресторану. Це почуття виникає в душах зовсім різних людей і поєднує тих, кого, здавалося б, неможливо уявити поряд.

І хоча відгуки на "Коротке замикання" доволі стримані, цей фільм, безперечно, порадує шанувальників російського кінематографа. Крім того, короткий метр дає можливість режисерам по-новому розкрити свій талант. По це свідчить новела режисера "хлопчачих фільмів" Петра Буслова "Негайний ремонт", яку дехто з критиків називає "найліричнішою" у всьому фільмі.