Онук Ганді в Україні: Коли вказуєш пальцем на когось, трьома тичеш на себе

19
22 квітня 2010

Громадський діяч разом зі своєю дружиною та командою молодших колег вже встиг побувати в Індонезії, Південно-Африканській республіці, Кенії, Єгипті, Ізраїлі, Палестині, Норвегії та Румунії.

Після України онук Махатми Ганді на деякий час повернеться до Індії, а потім продовжить своє турне до США, Мексики, Колумбії та Швейцарії, де пройде підсумковий Форум з питань безпеки людства.

Коли вказуєш пальцем на когось, то трьома пальцями тичеш на себе

До України Раджмохан Ганді прибув автобусом - перед виверженням ісландського вулкану усі стали рівними. Його візит розпочався із бесіди з колишнім президентом України Віктором Ющенком, який останньої миті вирішив зустрітися з мислителем.

Професор Ганді охарактеризував цю зустріч як надзвичайно сердешну. За його словами, Віктор Ющенко розповів йому про нинішню ситуацію в Україні і висловив сподівання, що їй вдасться досягти трьох речей: національного відродження, демократії та євроінтеграції.

Зі свого боку Раджмохан Ганді розповів екс-президенту про асоціацію "Ініціативи змін" та принципи її роботи, головний із яких: коли показуєш пальцем на сусіда, то три інші пальці показуватимуть назад на тебе.

На це Ющенко засміявся і зауважив, що в Україні вправний політик може просто показати на когось всією долонею.

Того ж дня Раджмохан прочитав лекцію на тему довіри в університеті ім. Т. Шевченка та виступив на телебаченні за участі деяких українських політиків, а вже в середу взяв участь у форумі на тему довіри.

"Ми з моєю командою подорожуємо тому, що, по-перше, хочемо зрозуміти ваш світ, і також підтримати місцеві підрозділи асоціації "Ініціативи змін" (такий підрозділ є і в Україні). І одна з ініціатив в Україні, яку ми хотіли підтримати, це Тиждень Довіри. Якщо ми живемо в атмосфері недовіри та підозри один до одного, то, можливо, ми можемо хоча б один тиждень спробувати довіряти один одному", - зауважив Раджмохан на прес-конференції в середу.

Релігійні протистояння - шляхи їх подолання

Професор Ганді також звернув увагу на релігійні конфлікти у світі. В Індії час від часу виникають конфлікти між індуїстами та мусульманами з одного боку, та індуїстами і християнами - з іншого.

"В Індії головним чином виникає два питання. По-перше, якщо виникає релігійний конфлікт, то чи вживає уряд певних заходів для швидкого та неупередженого вирішення цього конфлікту. Відповідь буде така: інколи уряд дійсно швидко і вміло залагоджує конфлікт, але в окремих випадках він просто не в змозі вміло його зупинити".

"По-друге, чи взагалі має місце недовіра, чи, навпаки, довіра в громадськості, і якщо це недовіра, то чи вона зростає, чи, навпаки, згасає? Загалом, в індійському суспільстві дух довіри зростає. Хоча бувають різні ситуації", - охарактеризував сьогоднішню релігійну ситуацію в Індії Раджмохан Ганді.

Професор також зазначив, що в Індії християнське населення становить близько 2,5 % населення. І хоча не завжди, але інколи, на жаль, трапляються випадки агресії з боку християнських меншин.

Щодо шляхів подолання міжрелігійних конфліктів Раджмохан Ганді перш за все називає діалог - коли одна сторона має вислуховувати іншу сторону. Потрібно також використовувати ЗМІ, аби пояснити населенню, що є багато спільного в різних релігіях. Потрібно пояснювати, що партнерство і співробітництво - це нормально, тоді як боротьба - це ненормально.

Помаранчева революція - не поразка, а урок

Про поразку Помаранчевої революції Раджмохан Ганді зауважив, що якщо якийсь ненасильницький рух не приніс ніяких гарних результатів, то це не означає, що потрібно відмовлятися від такого ненасильницького руху. Ми повинні поставити запитання - в чому була слабкість цього руху?

Інколи ми хочемо, щоб сталися якісь зміни в країні, але думаємо, що ці зміни мають статися просто тому, що буде змінено уряд. Ми хочемо, щоб політики вели себе якось по-іншому, але ми не думаємо про те, що ми, як громадяни, також повинні вести себе якось інакше.

Наголосив професор Ганді і на проблемі, такій близькій Україні: "Іноді ми об'єднуємось проти одного спільного супротивника, але не думаємо про співпрацю між собою. В Індії такі рухи проти диктатури і авторитарного режиму були досить успішними, але щойно їм вдавалося досягати успіху, як ті, хто боролися за певну мету разом, починали воювати між собою".

Досвід замість порад

"Я не кажу нікому, що потрібно всьому світу роззброїтися, позбутися міліції та збройних сил. Я тільки говорю про те, що злість і ненависть - не допомагають. Примирення між тими, хто раніше був ворогами, може лише допомогти суспільству. І якщо повинна йти якась боротьба за справедливість - то нехай вона буде без насильства", - закликав Раджмохан Ганді.

Коли професора попросили дати поради щодо подолання кризи недовіри в Україні, він сказав, що приїхав не для того, аби давати поради.

"Я тут для того, аби вчитися і ділитися досвідом. Якщо мій досвід може бути комусь у пригоді - я залюбки ним поділюся, але не даватиму порад".

Насамкінець Раджмохан Ганді вкотре закликав Україну стати прикладом об'єднання Сходу і Заходу, прикладом подолання недовіри, який сьогодні так потрібен світові.

Довіра по-українськи

Раджмохан Ганді у середу також взяв участь у громадському форумі на тему довіри за участі громадських діячів Наталії Безбородько, Костянтина Сігова, Євгена Сверстюка, Євгена Захарова та Олександра Філоненка, який проходив в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського. Серед спікерів форуму очікували також Мирослава Поповича, однак останній так і не з'явився. 

Розпочавши форум, координатор Наталія Безбородова зауважила, що "довіра потрібна для побудови нормальних стосунків між різними частинами країни, спільноти тощо. Наш світ сповнений протиріч, які можна побороти саме і лише за допомогою довіри".

Модератор форуму Костянтин Сігов, пославшись на класика, наголосив, що треба бути обережним у своїй довірі, але ще більш обережним потрібно бути у своїй недовірі до когось. Сігов також зауважив, що у нашому житті чомусь саме недовіра формує наші стосунки, наше життя.

"За старою народною мудрістю треба, посадивши рослину, дати її корінню вростати в землю самому. Якщо будеш постійно його перевіряти, то нічого і не виросте", - пояснив Сігов.

Він також зауважив, що недовіра заразила нас не лише у сфері політики, бізнесу, безправ'я, але й у пострадянських університетах. І проблема університетської недовіри - не суто українська. Сьогодні це проблема ще й багатьох західних країн, проблема, яку негайно треба вирішувати.

Євгеній Сверстюк почав з кризи сучасного світу, яка, на думку громадського діяча, полягає у кризі духовного життя і, передусім, у кризі довіри. Немає жодної великої справи, яку можна було б побудувати без любові і без довіри.

Сверстюк згадував, що радянський уряд насильства був частиною марксистсько-ленінської філософії. Він досі дивується, як на терени тодішнього Радянського Союзу потрапив символ Махатми Ганді.

Факт існування ненасильницької боротьби, проповідуваної Махатмою, стали шоком для тогочасного суспільства. Інтелігенція лише і жила цією філософією. Люди почали цікавитись його ідеями, індійською культурою - і це було початком краху радянської доби.

Як приклад абсолютної довіри задля національних цінностей Євгеній Сверстюк згадав шістдесятників, яким вдалося подолати недовіру між собою, незважаючи на те, що всі вони були з різних куточків України та мали за плечима різне минуле.

Євген Захаров у свою чергу зауважив, що ті проблеми, з якими Україна стикнулася сьогодні, спричинені тим, що нема довіри одне до одного, нема довіри людей до держави. Це пов'язано, мабуть, з тим, що в Україні досі не виокремились загальні цінності з однаковим до них ставленням громадськості.

Внаслідок такого розділення поглядів на одні і ті ж питання та проблеми сучасності, а також нашої історії, якраз і наростає ота недовіра, оте не сприйняття чужого, яке подеколи навіть переростає у суспільний спротив. 

Як стверджує Євген Захаров, довіра може бути лише взаємною. І поки ми не навчимося вірити одне одному, подолати сьогоднішні суспільні проблеми в Україні нам не вдасться.

Олександр Філоненко ж звернувся до "Божественної комедії" Данте: "Розділ "Пекло" починається словами: "Залиш надію кожен, що сюди входить". Ці слова цілком заслуговують бути девізом минулого століття. І, мабуть, наша проблема в тому, що ми так добре прочитали частину Дантового "Пекла", і так і не дочитали до частини "Рай".

Професор Раджмохан Ганді виступив зі своєю доповіддю останнім. Він зізнався про свою молодецьку недовіру до європейців, нелюбов до Пакистанців, а також про першу зустріч з людьми з "Ініціативи змін", коли йому було 21-22 роки.

Індійський мислитель пояснив, що великі суспільні зміни починаються зі змін самого себе. І в тиждень довіри він закликав кожного українця спробувати довіритись ближньому, довіритись владі, повірити у те, що відбувається довкола. Лише почавши довіряти самі, ми можемо викохати довіру у нашому суспільстві.

Не даремно великий Махатма Ганді говорив, що "коли 10% людей в суспільстві змінюються, решта 90% мимоволі також стають іншими".



powered by lun.ua