Тиждень жанрового та національного кінорозмаїття

27
2 липня 2010

Листи покликали в дорогу...

Молода американка Софі проводить місяць перед весіллям у Вероні разом зі своїм нареченим Віктором. Однак, молодим не завжди вдається побути разом: Віктор надто заклопотаний справами свого майбутнього ресторану і постійно їздить Італією у пошуках вин та сирів. Залишена на самоті, Софі гуляє Вероною і натрапляє на будинок, де, за легендою, жила шекспірівська Джульєтта.

Софі бачить, як десятки закоханих дівчат зі всього світу чіпляють до стіни будівлі листи, в яких просять знамениту героїню порад у сердечних справах. Ці папірці збирає спеціальна служба "секретарок Джульєтти" і пише відповіді на них. Софі долучається до дівчат-секретарок і одразу знаходить лист молодої англійки Клер, закоханої в італійця Лоренцо.

 

Послання пролежало в стіні понад п'ятдесят років. Софі пише листа Клер, аби дізнатися, чим закінчилася любовна драма. На її здивування, жінка одразу ж приїздить до Верони, але не сама, а зі скептично налаштованим та постійно невдоволеним онуком Чарлі.

Утрьох вони вирушать у довгу мандрівку Італією, аби знайти Лоренцо. Водночас ця історія відображається і на особистому житті Софі, якій незабаром доведеться зробити вибір між двома чоловіками.

 

Попри свою назву, сюжет "Листів до Джульєтти" не має нічого спільного з класичною шекспірівською історією. На відміну від англійської трагедії, американська мелодрама впевнено уникає будь-яких гострих конфліктів.

Літні Клер та Лоренцо "дуже зручно" овдовіли і можуть без перешкод возз'єднатися, а Чарлі готовий чекати, доки Софі зробить свій вибір. Усі непрості ситуації творці фільму розв'язують легко, за кілька хвилин, позбавляючи персонажів навіть права на душевні переживання.

 

Парадоксально, але в "Листах до Джульєтти" начисто відсутній еротизм чи бодай натяк на нього. Здається, що герої стрічки навіть не здогадуються про існування сексу. Їм дозволено лише триматися за руки та цнотливо цілуватися під зоряним небом.

Ця емоційна "стерильність" поєднується зі стандартним мелодраматичним сюжетом, який легко "прочитується" вже на початку фільму.

 
Проте у цієї прохідної картини непересічний акторський склад. Окрім Аманди Сейфрід, яка вже традиційно зіграла екзальтовану білявку, на знімальному майданчику "Листів до Джульєтти" зібралися Ґаель Ґарсія Берналь, Ванесса Редґрейв та Франко Неро. Спостерігати за грою цих акторів, особливо старшого покоління, завжди суцільне задоволення.

Втім, має стрічка ще одну цікаву особливість. Інколи складається враження, що перед нами не мелодрама, а шпигунський трилер. Можливо, саме таким чином режисер фільму Ґері Селік намагається повернутися у молодість, коли він знімав горори, трилери та драми, а не типові фільми "для дівчат", які, схоже, не здатні підкорити чоловіче серце.

Оцінка фільму 2,5 з 5

Вогні великого Китаю

Картина "Маленький великий солдат" - це проект легендарного актора, режисера та продюсера Джекі Чана, за який він боровся понад двадцять років. Ідея цієї стрічки виникла ще у 1980-х, і, за словами актора, надовго застрягла у "пеклі виробництва".

У картині йдеться про складний та трагічний період історії Стародавнього Китаю. У проміжок між 475-м і 221 роками до нашої ери Китай складався із багатьох дрібних держав, які постійно ворогували між собою. Через безкінечні війни гинули десятки і сотні тисяч людей, селян забирали до армії, а їхні поля і господарства перебували у запустінні.

 
Герой Чана - старий солдат, якого силоміць забрали до війська багато років тому. Він мріє повернутися до рідних країв і працювати на своїй землі. Після однієї з баталій Солдат приходить до тями на всіяному трупами полі і розуміє, що в живих залишився лише він та ворожий Генерал.

Солдат вирішує доправити Генерала до свого правителя, аби отримати за нього винагороду - кілька акрів землі. Їхня подорож буде важкою та небезпечною, проте супутники дізнаються, що таке справжня дружба.

 
Коли Джекі Чан писав сценарій стрічки, він бачив себе у ролі молодого Генерала. Зрештою, йому довелося зіграти Старого Солдата - мудрого, досвідченого та неймовірно ліричного персонажа.

Джекі Чан уславився тим, що у своїх фільмах зміг поєднати східні єдиноборства з комедією. Кумирами актора стали не тільки знамениті майстри єдиноборств, але й видатні комедіографи Чарлі Чаплін, Бастер Кітон та Гарольд Ллойд.

 
Типовий герой Чана практично ніколи не супермен, він завше звичайна маленька людина, такий собі волоцюга Чарлі, який володіє прийомами кунґ-фу. У стрічці "Маленький великий солдат" вплив Чапліна проявився особливо виразно.

У картині Джекі Чан практично відмовляється від своїх звичних карколомних акробатичних трюків та ексцентрики, залишаючи мінімум бойових сцен. Тепер його більше цікавлять міркування про природу людини, про війну та мир, до яких повсякчас вдається Старий Солдат. Цей персонаж - безумовно трагічна постать, Чан відверто симпатизує та співчуває йому.

 
Картина "Маленький великий солдат" у чомусь нагадує стрічку "Вогні великого міста" Чарлі Чапліна. Його герої - Самотній волоцюга, пихатий аристократ, бідна, скривджена дівчина - ніби прийшли у китайську картину із фільму Чапліна. Щоправда, на Старого Солдата чекатиме не такий очікуваний фінал.

Оцінка фільму 4 з 5

"Чужа"

Екранізація однойменної кіноповісті київського блогера Володимира "Адольфича" Нестеренка, яка розповідає про бандитський Київ початку 1990-х. За переказами, "Адольфич" сам близько знайомий із кримінальним світом та навіть сидів у в'язниці.

Фільм "Чужа" - один із найгучніших російських "артхаузних" проектів останніх років, профінансований Константіном Ернстом та Ігорем Толстуновим. Відгуки російських критиків на цю стрічку коливаються між абсолютним зачаруванням та відвертим розчаруванням.

 
У стрічці йдеться про чотирьох братків, які вирушають до Чехії, аби повернути звідти сестру арештованого бандита Бабая, яка працює там повією. Дівчина, яку всі звуть "Чужа", повинна стати заручницею бандитів і ґарантувати, що брат не розповість слідству нічого зайвого. Проте братки не здогадуються, наскільки цинічною та жорстокою може бути Чужа.

Стрічка кардинально пориває із традиційною романтизацією "бандитських 90-х", які були здійснені у "Бригаді" та "Бумері".

Картина сповнена жорстоких та кривавих сцен. Не рекомендується до перегляду особам, молодшими за 18 років.

powered by lun.ua