Кінопрем'єри: тиждень війни зі стереотипами

8
28 січня 2011

Ласкаво просимо у Шті

Комедія Дені Буна - іще одна січнева прем'єра, яка припізнилася із появою в Україні. Ця французька картина вийшла на екрани 2008 року, тож усі бажаючі переглянули її в оригіналі, або ж у російському перекладі під назвою "Бобро пожаловать".

У нас її чомусь охрестили "Завітайте, порегочемо", хоча міжнародною назвою фільму є "Ласкаво просимо у Шті" (стрічка транслюватиметься з DVD, тож хорошого українського перекладу ми, мабуть, так і не дочекаємося).

Втім, ці дивні лінгвістичні пригоди картини відповідають її сюжету, побудованому на мовному непорозумінні між жителем французького Півдня та мешканцями північного регіону Нор-Па-Де-Кале.

"Ласкаво просимо у Шті" грає із французькими національними упередженнями щодо мешканців півночі, яких завше уявляли брутальними алкоголіками та любителями не надто вишуканої місцевої кухні. Крім того, у Нор-Па-Де-Кале збереглася регіональна мова "шті" (так звана пікардійська), яка стала одним із діалектів французької завдяки політиці мовної уніфікації.

 

Увесь місцевий колорит жителів цього регіону - від манери говорити й одягатися до способу вести домашнє господарство - перейняв назву "шті" і перетворився на багате поле для жартів решти мешканців Франції.

Головним героєм стрічки є поштовий працівник Філіп, який намагається догодити дружині, отримавши призначення у місто біля моря. Проте підвищення у їхній конторі світить лише пільговикам-інвалідам, тож чоловік купує собі інвалідний візок, аби переконати інспектора з кадрів у своїй недієздатності.

План провалюється, і Філіпа на цілих два роки відсилають у містечко Берґ працювати начальником пошти. Далекий родич переконує його, що на півночі справді арктичні температури, а місцеві жителі дуріють від нудьги та алкоголізму. Очікуючи на найгірше, Філіп залишає вдома дружину та сина. Проте Берґ несподівано виявляється приємним місцем із теплою погодою, гостинними мешканцями та смачною місцевою кухнею.

Творцем цієї картини став Дені Бун, який взяв на себе режисуру, написав сценарій та зіграв одну з головних ролей, поштара Антуана, - одного з найхаризматичніших персонажів фільму.

 

Його герой - типовий матусин син, якому мама приносить обіди на роботу і забороняє зустрічатися із коханою дівчиною. Проте Антуан не лише розносить пошту і порушує материнські заборони - він ще й чудовий дзвонар, продовжувач давньої традиції, яка передається від батька до сина.

Втім, інші працівники пошти Берґа теж вельми неповторні особистості, як, зрештою, і всі городяни. Саме на цій харизмі, місцевому колориті й мовним особливостям "шті" Дені Бун і будує своє картину. Він не надто турбується про розвиток сюжету: режисер явно був у захопленні від місцевого антуражу, тож традиційна драматургія та режисура поступилася розмаїтим ґеґам та чарівним краєвидам півночі Франції.

Режисер часто обриває сцену після першого-ліпшого жарту і переходить до нового дотепу. Тому "Ласкаво просимо у Шті" нагадує пістряву ковдру із клаптиків, зшитих у довільній послідовності. Загалом, виразних конфліктів у фільмі немає, тож здається, що історія про поштового працівника-невдаху виникла у Дені Буна, щоби поєднати численні жарти про жителів цього неповторного регіону Франції.

Зрештою, стрічці варто віддати належне - вона неймовірно смішна. Зрештою, дотепи у картині не надто вишукані, в основному вони зосереджені довкола вимови "шті" (тому стрічку варто дивитися у хорошому перекладі).

 

Також у картині присутні кілька по-справжньому вибухових епізодів, як от спроба нового начальника пошти боротися із пияцтвом на роботі, або ж маскарад, влаштований друзями Філіпа для його дружини.

"Ласкаво просимо у Шті" можна дивитися із ким завгодно - родичами та друзями, любителями "мистецького" кіно і шанувальниками "жанрових" фільмів. Не виключено, що після перегляду у вас може з'явитися бажання переглянути стрічку вдруге, або взагалі поїхати у Берґ - настільки любовно змальовує це місто Дені Бун. Недарма у фільмі кілька разів звучить фраза: "Той, хто приїздить до Шті плаче двічі - у день приїзду та день від'їзду".

Оцінка фільму 4 з 5

"Кохання та інші ліки"

Легковажний та привабливий Джеймі працює консультантом у магазині побутової техніки і має шалену популярність у клієнток. Через інтрижку із дівчиною боса, хлопець втрачає роботу, проте швидко знаходить себе у світі фармацевтичних препаратів. Він схиляє лікарів прописувати пацієнтам продукцію своєї фірми так само легко, як колись переконував дівчат купувати магнітофони.

Проте безтурботне життя хлопця змінюється, коли він зустрічає художницю Кейт, яка страждає від хвороби Паркінсона. Завдяки їй він розуміє, що таблетки не тільки бізнес, але й засіб порятунку людських життів. Так продавець пігулок для потенції відкриває для себе справжні почуття.

 

Стрічка "Кохання та інші ліки" знята за біографічною книжкою Джеймі Рейді "Hard Sell: The Evolution of a Viagra Salesman" або ж "Як я продавав Віагру". Продюсер картини Скотт Стубер навіть порівнював Джеймі із персонажем фільму "Волл-стріт" Олівера Стоуна, який так само позбавляється юнацького ідеалізму, зіткнувшись із цинічними іграми старших колег.

Та на відміну від Стоуна, творців картини "Кохання та інші ліки" зовсім не цікавили моральні аспекти процесу накопичування капіталу. Художниця Кейт, якої не було в оригінальній книжці, з'явилася щоб пом'якшити критичний настрій фільму та розбавити його романтичними епізодами.

На думку творців стрічки, історія кохання Джеймі та Кейт розповідає про людей, які бояться серйозних стосунків та відповідальності, але відчувають нестримний потяг один до одного. Ролі закоханих зіграли Енн Гетавей та Джейк Ґілленгол, які вже знімалися разом у стрічці "Горбата гора" і могли забезпечити картині необхідну «хімію». Заради красуні Гетавей сценаристи навіть змінили образ головної героїні, зробивши його більш романтичним.

 

Автори фільму постаралися максимально унаочнити прірву між холодним та впорядкованим світом фармацевтичних компаній, в якому перебуває Джеймі, та хаотичним творчим простором квартири Кейт. Для героїні Гетавей спеціально підбирали костюми, які б найкраще демонстрували риси її характеру - волю та силу, а також чутливість та душевну незахищеність.

Актори намагалися максимально вжитися у образ: Джейк Ґіленголл консультувався у самого автора літературної першооснови Джеймі Рейді, а Енн Гетавей зустрічалася із людьми, які страждають від хвороби Паркінсона.

Стрічку знімав знаменитий режисер Едвард Цвік - постановник "Останнього самурая" із Томом Крузом, "Кривавого діаманту" із Леонардо ДіКапріо та "Виклику" із Деніелом Крейґом.

 
Втім, картина "Любов та інші ліки" зібрала суперечливі відгуки у американській пресі: на популярному ресурсі rottentomatoes картина отримала 49% "свіжості", на сайті metacritic здобула 55 балів зі ста, а відомий критик Роджер Еберт оцінив її лише у дві зірочки з чотирьох.

"Бурлеск"

У стрічці йдеться про юну провінціалку Еллі (Крістіна Аґілера), яка приїздить до Лос-Анджелеса підкорювати сцену. Дівчина потрапляє до нео-бурлеск-клубу, під промовистою назвою "Бурлеск", де усім керує втомлена життям красуня Тесс (Шер). Еллі мріє виступати на сцені, і завдяки своєму таланту, незабаром займає місце прими шоу-балету. Також дівчина зустрічає у клубі своє справжнє кохання.

 

"Бурлеск" - це режисерський дебют актора та постановника кліпів Стіва Ентіна. Ідея майбутньої стрічки з'явилася у нього під час перегляду виступу Крістіни Аґілери із бурлеск-трупою "Pussycat Dolls", хореографом якої був його брат.

Втім, Ентін не бачив свого фільму без іще однієї зірки - Шер. Він довго вмовляв обох жінок згодитися на участь у проекті. Співачки сумнівалися, адже для Аґілери це перша роль у кіно, а Шер не знімалася близько десяти років.

 

Проте Ентін запевнив своїх зірок, що готовий змінювати сценарій за їхнім бажанням. Зрештою, в картині сценарій має другорядну роль. Найголовнішими є танцювальні номери з Крістіною Аґілерою, яку Ентін вже встиг охрестити новою Барброю Стрейзанд.

Стрічка цілком виправдовує свою назву, яка означає надмірність у всьому. Її можна звести до моменту, де напів-оголена Аґілера в екстравагантному вбранні, витанцьовує на фоні велетенських літер "Бурлеск".

powered by lun.ua