Проект "Інь": як об’єднали мистецтво і моду

5
28 січня 2011
Сукня від дизайнера Олени Іванової
Сукня від дизайнера Олени Іванової
Сукня від дизайнера Лариси Лобанової
Сукня від дизайнера Лариси Лобанової
Капелюшок від Лариси Лобанової
Колекція Ксенії Марченко
Колекція Зінаїди Ліхачової

У відносно новій галереї - Центрі сучасного мистецтва М17 відкрилась нова виставка під назвою "Інь". Ключовою ідеєю і знаковим об'єднанням художніх полотен у виставку стала гендерна приналежність їх авторів. Адже головна тема проекту - це те, що всі її учасники жіночої статі і створюють "жіноче" мистецтво, якщо його можна називати таким.

Хоча ідея об'єднання мистецького начала виключно за цим критерієм негативно проявилась у відсутності певної цілісності представленого.

Відкриття проводили без претензії на елітарність, чим власне дуже втішили критиків. Адже, як показує досвід, світські заходи в нашій країні дуже рідко відбуваються на справді заявленому високому рівні.

Презентацію виставки вирішили об'єднати з живою інсталяцією - показом дизайнерських колекцій. Прийом, звичайно, не новий для світового мистецтва. Але у нас ця тема привернула небачену увагу київської культурної публіки і створила навколо події справжній ажіотаж.

Про картини

На виставці представлено картини аж 26-ти українських жінок-художниць різного віку і творчого визнання, які працюють в абсолютно розбіжних стилях і творчих напрямках.

Полотна розвісили дуже щільно на обох поверхах невеликого дивно-архітектурного приміщення колишнього Французького культурного центру. Хоча треба віддати шану координаторам виставки: із задачею розміщення таких розмаїтих експонатів вони майже впорались.

Організатори декларують "чуттєве жіночне, а головне, свіже мистецтво, а не розкручені імена грошовитих митців". Та як для "Центру сучасного мистецтва" представлені картини аж ніяк не можна назвати актуально-сьогоденними чи ультрасучасними. Зате всі вони справді об'єднали спраглих до загальної уваги жіночок-художниць.

 
Виставка вийшла доволі посередня за наповненням, але й справді місцями досить душевна. Художниці, яких можна було помітити серед натовпу гостей, виглядали цілком задоволеними і щасливими, знайомилися, обмінювалися контактами.

Перед показами мав відбутися анонсований організаторами як "VIP-перформанс VIP-women", який в кінцевому варіанті виглядав наче банальне бліц-інтерв'ю з відомими жінками на тему: що для них "Інь"?

 
Трохи підводила апаратура, трохи грішили відсутністю поставленого голосу віп-учасниці, тож розчути жіночі меседжі пощастило не кожному. Найкрасномовніше і по-філософськи визначила поняття жіночого начала звикла до промов організаторка Українського Тижня Моди Ірина Данилевська. "Інь" - це право на пріоритети. І цим жіночим пріоритетом є життя", - сказала вона. 

 
Про показ мод

Очікувалося, що в ході вечора будуть представлені колекції українських дизайнерів, створені "на межі фешн і арту". Цією межею, як виявилось, стала певна приналежність кожного з модельєрів до художнього мистецтва.

Таких дизайнерів у сучасній українській моді знайшлося аж четверо.

Це Ксенія Марченко, чия остання круїзна колекція з білих сукенок з рукописними текстами була створена все ж таки не без творчої участі художника Володимира Кузнєцова. Дизайнерка стверджує, що всі тексти на одязі - то автентичні українські захисні замовляння.

Дизайнер Олена Іванова, живописець за освітою, представила свіжий фрагмент своєї позаторішньої фешнвіківської колекції "Скромніше, сестро!" з варіаціями на тему маленької чорної сукні. До живопису цього разу дівчина долучилась шляхом власноручного розпису декількох речей.

Запросили до участі і любительку яскравих барв одеситку Ларису Лобанову, чия дизайнерська творчість дивує власними розробками принтів і малюнків на тканині. Трапляються серед іншого доробку дизайнера малюнки художника Євгена Ларіонова, і дитячі малюнки. Тож як бачимо, без чоловічої участі навіть в суто жіночому проекті "Інь" не обходиться.

Потрапила до четвірки і Зінаїда Ліхачова, яка плавно перекочувала з художнього мистецтва у моду, прихопивши з собою пристрасть до розмальовок тканини і батику. Зараз дружина політика поринула у етно-стиль. Та для заходу дизайнер відібрала далеко не найепатажніші свої роботи з колекції, показаної восени на Українському Тижні Моди.

Власне дефіле не було подією тривалою, і дизайнери мали змогу представити всього декілька моделей, об'єднаних єдиним показом. Треба віддати належне, кожен з них доволі продумано і чітко зробив підбір моделей зі своїх регулярних колекцій. Тож модна складова проекту виглядала більш-менш цілісно. Для кращого сприйняття не вистачало лише якісного подіуму. 

 
Про людей

Чого точно не бракувало, так це відвідувачів. Люду на подвійне свято прийшло повно. Роздивитися картини при такій штовханині було майже нереально.

Здається, навіть організатори не очікували бурхливого напливу публіки.

Загруженість невеликого приміщення легко пояснити через велику кількість самих учасників проекту, присутність особистих шанувальників, а також відвідини події модниками.

Але здебільшого це знайомі і поціновувачі конкретних майстринь, дехто з колег по цеху. Було серед юрби багато немедійних облич, що певною мірою кидається в очі тому, хто звик до відвідування фешн-подій.

 

Штовханина стала частково приводом до того, що білий подіум ще до початку дефіле встиг перетворитися на затоптану базарну площу. Не всі охочі змогли побачити віп-перформанс і розгледіти моделей у дизайнерських сукнях. Але, здається, алкогольних напоїв вистачило на всіх охочих.

 

Усі фото з сайту організаторів

powered by lun.ua