Кінопрем'єри: футбол, весілля та сімейні неприємності

Хабєнскій, Урґант, Йовович

На прес-конференції, присвяченій українській прем'єрі стрічки "Викрутаси", співак Потап зауважив, що перші літери прізвищ головних виконавців стрічки створюють сумнозвісне слово з трьох букв. А ще Хабєнскій, Урґант і Йовович красуються на постері "Викрутасів", хоча у фільмі багато інших, не менш важливих персонажів.

У "Викрутасах" Хабєнскій грає блаженного вчителя Колотілова, який приїхав підкоряти Москву із приморського містечка Пальчики. У білокам'яній він знайомиться із красунею Мілою Йовович, яка у цьому фільмі носить красиве і, що важливіше, рідкісне ім'я Надя.

Надя раптово закохується в учителя і планує зі своїм "Колотушею" пишне весілля. Звісно, це не подобається її колишньому хлопцю Іванові Урґанту та її мамі (у цій ролі справжня мама Міли Йовович Галіна Лоґінова).

На цій колізії закінчується сегмент "весілля" і розпочинається непередбачуваний жодними анотаціями картини сегмент "футбол".

Колотуша намагається якомога скоріше швидше виїхати на весілля до Москви, проте на вокзалі потрапляє у неприємну колізію, внаслідок якої депутат Держдуми відбирає у нього паспорт і змушує нагально зібрати дитячу збірну, яка могла б представити Пальчики на всеросійському чемпіонаті з дворового футболу.

Колотілову вдається зібрати команду з безпритульних дітей. Він сподівається на швидкий виліт зі змагання, аби у той самий день спокійно поїхати до своєї Міли/Наді. Проте стається непередбачуване - безпритульні виграють матч. Від'їзд героя до Москви знову відкладається. А у столиці його наречену вже "клеїть" колишній хлопець.

Взагалі, "Викрутаси" справляють дивне враження - весілля і футбольні перипетії ніяк не в'яжуться між собою. Втім, творці фільму не приховують, що лінія з весіллям була значно коротшою, а Надю вже почала грати інша актриса. Проте у продюсерів стрічки (серед них Тімур Бєкмамбєтов) з'явилася можливість запросити Мілу Йовович і роль довелося швидко розширювати.

Фільм розпадається на кілька частин, проте його рятує грамотний монтаж і непогані акторські роботи. Проблема картини в іншому.

Найперше, творцям фільму слід би було пояснити глядачам, чому російські діти грають у футбол точнісінько, як у стрічці "Шаолінський футбол". В картині Стівена Чоу м'яча ганяли професійні кунґфуїсти, але звідки такі екстраординарні навики у безпритульних хлопчиків з приморського російського міста?

Крім того, зосередившись на проблемах дорослих, творці фільму зовсім забули про маленьких героїв стрічки, які грають вирішальну роль у всій цій конструкції. Їхні характери тільки намічені, але не розкриті. Лінія, яка пояснює зацікавленість хлопчиків футболом (вони мріють, аби батьки побачили їхню гру по телебаченню і забрали додому), також залишається незавершеною.

Взагалі, фільми про спорт - від "Вогненних колісниць" (була у "Викрутасах" цитата і звідти) і до "Шаолінського футболу" - розповідають нам про торжество людської гідності та сили духу, а от "Викрутасам" якось вдається обійтися без усіх цих високих почуттів.

У фільмі чимало відразливих, просто обурливих епізодів, які сприймаються героями, як належне. Скажімо, депутат Держдуми відбирає у мирного громадянина паспорт, безпритульні діти безкарно грабують перехожих, футболісти б'ють свого тренера. І все це подається під соусом комедії "для всієї родини".

Взагалі, фільму можна багато пробачити, якщо в ньому присутній цікавий задум і драйв. Проте відверте нахабство і грубість пробачити неможливо. Навіть якщо Міла Йовович заспіває ламаною російською мовою і покаже своє декольте.

Оцінка фільму 3 з 5

Дівчинка із сірниками

У фільмі "Дівчина з татуюванням дракона" ми познайомилися із журналістом Міхаелем Блумквістом та його подругою хакеркою Лісбет Саландер. У кількох флешбеках картини з'являлася маленька Лісбет, яка обливала якогось чоловіка бензином, а потім запалювала сірник.

Стрічка "Дівчина, яка грала з вогнем" нарешті розповідає, що то був за чоловік, а також відкриває таємницю важкого дитинства Лісбет Саландер.

Дії картини розгортаються через рік після закінчення розслідування першої справи. Лісбет мандрує світом, а Міхаель, разом із новим співробітником журналу "Міленіум", готує матеріал про секс-торгівлю дівчатами зі Східної Європи.

Саландер вирішує повернутися на батьківщину, аби змусити свого опікуна визнати її дієздатною. Водночас молодого журналіста з "Міленіума" та його дівчину знаходять застреленими у своїй квартирі. Опікун Лісбет також вбитий. На пістолеті знаходять відбитки Саландер, і дівчину починає розшукувати поліція.

Міхаель Блумквіст намагається допомогти подрузі довести свою непричетність і виходить на слід справжнього виконавця цих злочинів. Проте Лісбет розпочинає власне розслідування, яке приводить її до шокуючих відкриттів.

Часто буває, що перший фільм нової франшизи здається невдалим. Проте після перегляду другої частини розумієш, що перша була не така вже й погана.

"Дівчина із татуюванням дракона" не могла похвалитися якимись значними режисерськими здобутками, та в ній, принаймні, була сильна інтрига. "Дівчину, яка грала з вогнем" знімав вже не Нільс Арден Оплев, а Даніель Альфредсон, і вона ще банальніша за першу частину.

Стрічка розпочинається із злободенної (принаймні для нас) теми секс-торгівлі східноєвропейськими дівчатами, але закінчується нудним длубанням у генеалогічному дереві Лісбет Саландер та її стосунками із батьком. Хто, кого і навіщо вбив зрозуміло вже у першій половині фільму. Жодних еротичних сцен (ну, хіба кілька секундний епізод із лесбійським сексом), жодної непевності і напруження.

Та й Лісбет Саландер перестала бути такою захоплюючою та загадковою, після того, як відпустила волосся і вдягнула мішкуватий балахон. Загалом, фільм минає, не залишаючись у пам'яті. "Дівчина, яка грала з вогнем" нагадує завчену школярську відповідь на уроці - механічну і бездумну, для "галочки". Чекаємо на фільм №3 у прокаті.

Оцінка фільму 3 з 5

"Невідомий"

Стрічка від режисера "Будинку воскових фігур" та "Сироти" Хауме Коллет-Серри.

Доктор Мартін Гарріс приходить до тями після страшної аварії, яка трапилася з ним у Берліні, і з жахом розуміє, що його не пізнає власна дружина, а невідомий чоловік тепер користується його іменем. Ніхто не вірить Гаррісу, і він змушений шукати правду самотужки. Та, вочевидь, чоловік перейшов комусь дорогу, адже, щоб його зупинити, був висланий найманий убивця.

Режисер картини у своєму інтерв'ю зізнавався, що зацікавився сценарієм, бо не міг передбачити, що станеться із героєм на наступній сторінці. Його вразила історія чоловіка, який готовий доводити свою ідентичність, навіть якщо весь світ буде проти нього.

У головних ролях: Лайам Ніссон ("Список Шиндлера"), Дайєн Крюґер ("Безславні виродки"), Дженуарі Джонс (серіал "Шаленці"), Френк Ланґелла ("Фрост/Ніксон").