Театр у квітні: що варто побачити

9
5 квітня 2011

12, 13 квітня в театрі ДАХ можна побачити цікаву постановку Влада Троїцького за сучасною актуальною драматургією - спектакль "Анна" за п'єсою російського драматурга Юрія Клавдієва.

Вистава про "стрілків" - жителів однієї російської глибинки, що загралися в алко-угарний вестерн.

Тут після 7 вечора по всьому селищу настає "час, коли жінки починають чекати". Чекати на своїх чоловіків, що напиваються по місцевих наливайках, а потім стріляються з пістолів, як техаські ковбої.

 

Анна - дівчина з Підмосков'я, яка потрапила в селище за принципом "так сталося". Вона мріє про нормальне життя, яке їй доведеться виборювати тими ж вестернівськими методами.

 
Жорсткий, іронічний і смішний текст Клавдієва, творця урбаністичного міфу, Троїцький поставив цілком за правилами російського психологічного театру, що нереальній сазі про "стрілків" і Анну надає глибини та переконливості. До того ж, це ще одна можливість подивитися вистави ДАХу перед їх довготривалими гастролями у Францію, що розпочнуться 6 травня.

15-го квітня в Молодому театрі в рамках Французької весни покажуть танцювальний проект візуального театру "Dos à Deux" "На межі безумства".

Сценарій, постановка, хореографія та виконання: Артюр Ріберо і Андре Кюрті. Це очікувано поетичний, здобрений візуальними метафорами сучасного Театру танцю пластичний проект (химерні рухи, актуальна хореографія), що розглядає безумство та самотність - два найрозповсюдженіших стани, в яких перебуває сучасна людина.

 
Трупа працює з 1998-го року і показала вже понад 30 вистав, в "На межі безумства" хореографія на двох спробує розкрити внутрішній безсловесний хаос та відчай сучасної людини. На цю виставу, як показує досвід Французьких весен, варто йти з чітким розумінням, що "Шалость" може і не вдатися", адже з українською сценою Французький культурний центр не церемониться, часто привозячи речі далеко не з першого і навіть не з третього ешелону.

16 квітня в Молодому театрі покажуть останню прем'єру театру "Той, Тот та інші". Такої вдалої вистави тут не було з часів "Четвертої сестри" польського драматурга Януша Гловацького.

"Той, Тот та інші" - угорське щеплення від бульварності та неякісних спектаклів для київської сцени.

Сім'я Тотів і майор 
За п'єсою угорського абсурдиста Іштвона Еркеня вистава в постановці угорського режисера Бели Меро ілюструє народження тирана з нікчеми та жмутку комплексів неповноцінності і перетворення здорових і сильних людей на рабських нікчем.

Тема "тиранчика"-правителя і мовчазного "терпили"-народа відома не лише угорцям, а й близька та рідна українцям. Нам цілком зрозумілі всі аналогії вистави. І хто такий дуркуватий майор, що приїздить з фронту до сім'ї свого підлеглого аби відпочити, а натомість влаштовує цій сім'ї апофеоз ідіотизму і видає каскад найбезглуздіших знущань.

Майор-тиран 
Провести аналогії з вітчизняними чинушами вдасться і навіть не дуже вдумливому глядачеві. Майор, куций маломірок, що вочевидь тероризує весь свій батальйон на фронті, приїздить в родину Тотів, в гірське селище, а ті, щоб вислужити для свого єдиного сина службу в тилу, роблять все, аби задовольнити неадекватні примхи "намаханого" командира.

Вище майора дивитися не можна, бо він комплексує через низький зріст, позіхати при ньому не можна, ночами майор не спить, майор - "коробкує" (робить коробки з усією родиною Тотів, але лише за умови, що їм самим неймовірно цікаво і радісно це робити), тиша навкруги має бути мертва - сторонні звуки майора дратують, і, врешті-решт, голова сімейства Тот мусить бути завжди веселим і бадьорим, і завжди готовим вибачитися і самопринизитися перед майором.

Тоти сходять з розуму 
Від такого безсонного і божевільного життя Тот потрапляє в психлікарню до професора Ципріані, який і сам зізнається, що не дуже здоровий на голову. Але лише тут, в божевільні, біле називають білим, а чорне - чорним, і, надівши велично і гордо на себе гамівну сорочку Ципріані (у чудовому виконанні Безсмертного) виголошує правду про цей безглуздий і абсурдний світ, що став з ніг на голову.

Тота же він відправляє на іграшковому білому коні подалі від свого мучителя. Найгірше те, що Тоти так сильно стараються для свого сина, який ще на початку вистави загинув: телеграму-оповіщення так і не приніс листоноша - образ неконтрольованої і безглуздої долі, що діє випадково без стратегії та задуму.

16-го квітня в кінотеатрі Кінопанорама на великій сцені відбудеться прем'єра за текстом Леся Подерв'янського "Павлік Морозов". Не зважаючи на те, що тексти Подерв'янського давно стали культурним пластом, і більш того, вже встигли відійти в історію, через примхливі і неповороткі репертуарні стратегії наших театрів, їх офіційно так ніхто і не ставив.

Для хуліганського автора-провокатора треба було б знайти і режисера-хулігана і провокатора, який ніяким чином не затаївся в жодному з академічних, і тим паче, не дай боже, в національному театрі України.

Репетиція вистави "Павлік Морозов
Андрій Крітенко, режисер зі Штутгарта, сьогодні разом з Лесем Подерв'янським ставить "Павліка Морозова". Оскільки репетиційний процес зараз в самому розпалі, то деталі постановки поки що невідомі.

Знаємо, що ціни на виставу кусючі - від 200 грн., але хто з тих, хто слухав і переслуховував Подерв'янського у записах, не мріяв побачити це і на сцені? Трохи згодом ми розповімо про очікування від вистави конкретніше.

powered by lun.ua