Прем’єри тижня: не в Prada щастя

18
8 липня 2011

Від 7 липня на українські екрани виходять: комедія "Prada і почуття" Анхеля Ґарсії та комедія "Училка" Джейка Кездана.

Джейн Остін в мексиканському кварталі

Картина "Prada і почуття", створена за мотивами знаменитого роману Джейн Остін "Розум і почуття", проте її дія перенесена у бідний мексиканський квартал у Лос-Анджелесі.

Від твору англійської письменниці, тут залишилося небагато - замість трьох юних англійок та їхньої матері у фільмі постали дві сестри, які виросли у сім'ї мексиканських емігрантів. Для Остін було важливо довести своїм героїням, що в коханні повинен керувати розум, а не почуття. У картині "Prada і почуття" йдеться про геть інші речі: тут мораль у тому, щоби ніколи не забувати про своє коріння.

 

Двадцятичотирьохрічна Нора (Камілла Белль) та її молодша сестра Марія (Алекса Веґа) звикли ні в чому собі не відмовляти. Їхній батько-вдівець забезпечив їм шикарне життя у Беверлі-Гіллз. Втім, сестри розпоряджалися достатком по-різому - прагматична Нора мріяла стати адвокатом і поклала усі сили на навчання, а легковажна Марія смітила грошима у модних бутіках. Вони ніколи не стикалися зі злиденним життям своїх своїхспіввітчизників, і навіть не знали іспанської.

Після несподіваної смерті батька дівчата дізналися, що успадкували від нього лише борги. Навіть улюблений будинок, в якому вони виросли, переходить незаконнонародженому сину їхнього батька. Притулок сестри знайшли у бідному мексиканському кварталі в будинку рідної тітки. Кожна із них має свій план порятунку із негараздів - Нора шукає роботу, а Марія прагне окрутити багатого і красивого вчителя з коледжу. Захопившись цими справами, дівчата ледь не втрачають своє справжнє кохання.

 

Важко сказати, навіщо було тривожити прах Джейн Остін і переробляти її роман у доволі тривіальну мелодраму із шаблоннии героями та колізіями. Нора, яка в оригінальному романі звалася Елінор, зображена "нецілованою" зубрилкою та заучкою. Проте, як і багатьом іншим екранним "кривеньким качечкам", їй довелося лише змінити макіяж та вдягнути гарну сукню, щоби одразу перетворитися на красуню.

Марія (у Остін Маріанна), постала гламурною егоцентричною кралею, яка ходить виключно в міні та окулярах, що затуляють пів обличчя. Її шанувальник полковник Брендон переворився на гопуватого "супер-сексі-мачо" із несподівано ніжною, як на такого здоровила, душею. Схожі метаморфози спіткали й інших героїв літературного першоджерела.

Стрічка не надто оригінальна ні в сюжеті, ані у виражальних засобах, і в деяких місцях скидається на якусь із мексиканських мильних опер, що з'являлися на наших екранах у дев'яностих. "Prada і почуття" відрізняється від цих серіалів хіба що згадками про важку долю мексиканських емігрантів та наріканнями на зловживання американських фірм, які наймають нелегалів. Та режисер фільму Анхель Ґарсія явно не претендував на лаври Кена Лоуча, тож розвитку ця тема не отримала.

 

Зрештою, дивитися цю картину можна. Щоправда, в кінотеатр краще не ходити, а переглянути дома з друзями.

Оцінка фільму 2,5 з 5

Педагогічна проблема

Над фільмом "Училка" працювали безперечно талановиті люди. Сценарій до картини написали Лі Айзенберґ та Джин Ступніцький, які є сценаристами знаменитого сіткому "Офіс". Режисер "Училки" Джейк Каздан був постановником не менш видатних "Freaks and Geeks". А в головних ролях знялися чудові комедійні актори Камерон Діаз, Джастін Тімберлейк, Джейсон Сіґел та Філіс Сміт (Філіс з "Офісу").

 

Айзенберґ та Ступніцький на прикладі "Офісу" довели, що навіть найбуденніше життя так званих "маленьких людей" може змалювати влучно, дотепно та головне дуже близько до правди. "Училка" дотримується тієї ж схеми. Втім, сумнівно, що ця стрічка стане культовою комедією для широкого загалу (маються на увазі дорослі глядачі, бо, попри шкільну тематику, дітям на фільмі робити нічого).  

Фабулу фільму можна звести до однієї фрази: вчителька-алкоголічка шукає гроші на силіконові імплантанти, але знаходить особисте щастя. Головна героїня не лише курить травичку та дудлить віскі прямо у кабінеті, але ще й матюкається та дає сексуальні поради школярам. Оригінальна назва "Училки" перекладається як "Погана вчителька", що одразу нагадує про "Поганого Санту" Террі Цвіґоффа, де неврівноважений грабіжник у костюмі Санти демонстрував дітям власний погляд на різдвяні свята.

 

Головна героїня картини Елізабет Гелсі стала вчителькою, бо спокусилася на неповний робочий день та велику відпустку. Під час уроків вона спить, або пиячить (цим вона займається і після роботи), а дітям демонструє фільми з DVD. Елізабет мріє вийти заміж за багатія, вирішити усі свої фінансові питання та нарешті покинути вчителювання. Після того, як потенційний наречений покидає її без засобів до існуваня, дівчина вирішує ловити наступного "спонсора" на великі груди, тож починає збирати кошти на силіконові імплнатанти.

Їй бракує рівно 10 000 доларів і вона не соромлячись здирає гроші з учнів. Коли ж у їхній школі з'являється новий вчитель, який виявляється нащадком старовинного багатого роду, дівчина докладає усіх сил, щоби зачарувати його. Проте у неї несподівао з'являється конкурентка - навіжена вчителька Емі Білка, яка готова битися за свого коханого до останнього.

Попри багатообіцяючий склад творчої групи, "Училка" все ж таки не дотягує навіть до того ж "Поганого Санти". Картині бракує чіткої структури, тож у ній часто трапляються сюжетні провали, які зовсім не полегшують її сприйняття. Камерон Діаз лише якимсь дивом вдалося зіграти свою далеко неодозначну героїню так, щоби вона викликала симпатію, а не відразу. Зрештою, брутальний Біллі Боб Торнтон у стані "з бодуна" виглядає органічніше, аніж ніжна білявка Діаз.

 

Ми звикли, що у фільмах про школу бунтарі-учні вічно протистоять занудам-вчителям. В "Училці" все навпаки: учні поводяться на диво благопристойно, а от вчителі, здається, вже давно з'їхали з ґлузду. Скажімо, директор школи всиновлює дельфінів, фізрук влаштовує вчителський наркопритон у спрортзалі, а географічка Емі Білка розігрує перед учнями костюмовані вистави, аби зацікавити своїм предметом.

Безперечно, "Училка" - стрічка явно не для кожного, адже гумор у цьому фільмі простий і невигадливий, а інколи навіть вкрай схиблений. Особливо це стосується "сексуальної сцени" між Камерон Діаз та Джастіном Тімберлейком, яка при усій своїй цнотливості, виглядає, мов найсправжнісіньке збочення.

Оцінка фільму 3,5 з 5

Фото з kino-teatr.ua

powered by lun.ua