Світові новинки: культ особи

21
2 серпня 2011

Починається серпень. Видавництва вже на низькому старті. От-от закрутиться новий літературний сезон.

В очікуванні на новинки, медіа змагаються в інформативності. Хтось публікує уривки найочікуваніших книжок, хтось публікує та коментує десятку лідерів літніх продажів.

Що нового в зарубіжній літературі? "Українська правда. Життя" традиційно рекомендує цікаві новинки. Час читати нове та згадувати іноземні мови.

Водночас кінець літа відзначився і втратою. 27 липня померла Аґота Крістоф (Agota Kristof), франкомовна швейцарська письменниця угорського походження. Вона стала відомою 1987 року після публікації трилогії "Загальний зошит" ("Le Grand cahier"). 2007 року вийшла її остання книжка - автобіографічна "Неписемна" ("L'Analphabète").

Франція

У Франції видавці обіцяють представити 654 нових романи протягом серпня-жовтня 2011 року. Минулого року було більше - 701 новинка.

На полиці книгарень потраплять книжки популярних і не завжди відомих в Україні письменників. З-поміж них: Амелі Нотомб із романом "Вбити батька" (Tuer le père), Ерік-Еммануель Шмітт із романом "Жінка з дзеркалом" (La femme au miroir), Фредерік Беґбеде зі збіркою есеїв "Перші підсумки Апокаліпсису" (Premier bilan après l'Apocalypse), Еммануель Каррер з біографічним романом "Лімонов" (Limonov). А ще - Давід Фонкінос, Лоранс Тардьйо, Ясміна Кадра, котра щойно отримала престижну нагороду та інші.

 
Але є новинка, що тішить око на полицях французьких книгарень просто зараз. Це Бернар Піво і його біографічні замальовки "Слова мого життя" (Bernard Pivot, "Les Mots de ma vie").

Бернар Піво - легендарний персонаж європейської культури. Він у певному сенсі створив сучасну інфраструктуру видавець-критик-читач.

Рецензії Піво дуже впливали на читацький загал. Власники книгарень давали неймовірні хабарі за список книжок, які Піво збирався представити наступного разу. Відгук цього критика був гарантією успішного продажу всього накладу.

Бернар Піво зумів поєднати літературу та телебачення. Протягом багатьох років він був ведучим передач "про книжки". У прямому ефірі! Центральне місце займали інтерв'ю з запрошеними письменниками. Журналіст не давав письменникам спуску - вони протягом години обговорювали дражливі сюжети.

В "Словах мого життя" Бернар Піво говорить не лише сам про себе. Ця книжка - цінне джерело слів і речень про світ ХХ століття.

Що було за лаштунками телебачення? Якими були в спілкуванні Олександр Солженіцин, Володимир Набоков, Маргеріт Дюрас? Як працювала французька цензура? Яке вино найкраще пити в певний час доби? Що цікавого в слові "коїтус"?

Жодної фальшивої ноти. Тут немає саморозхвалювання та самовихваляння автора. "Слова мого життя" Бернара Піво - це ніби розсип дорогоцінних каменів. Досконалий стиль, досконалий зміст. Можливо, нефранкомовні українські читачі колись зможуть це прочитати?

Велика Британія

2 серпня у Великій Британії починається Единбурзький міжнародний книжковий фестиваль. У ньому зокрема візьме участь Андрій Курков.

В очікуванні на новинки фестивалю, можна почитати щось літнє. Наприклад, роман Джонатана Коу "Жахливе особисте життя Максвелла Сіма" (Jonathan Coe "The Terrible Privacy of Maxwell Sim").

Джонатан Коу - англійський письменник, романіст і сатирик. Деякі його романи стали основою для серіалів каналу BBC.

 
Роман "The Terrible Privacy of Maxwell Sim" вже дев'ятий роман Джонатна Коу. В ньому центральний персонаж Максвелл Сім розповідає про свої мандри з Австралії до Англії.

За ніби простим сюжетом ховається щось інше. На це звернули увагу британські критики. Вони в один голос говорять про портрет нового покоління та про роздуми письменника.

В центрі уваги роману опинилася історія ізольованості людини від світу. Максвелл Сім - невдаха та абсолютно "маленька людина". Він самотній. Особливо рельєфно ця проблема виглядає на тлі описів новітніх технологічних можливостей для спілкування людей.

США

У літературному додатку "The New York Times" почали вести регулярну колонку "Механічна муза". В ній ідеться про зміни стилю сучасного американського роману. Як комп'ютеризація вплинула на манеру письма? Чи досі в центрі уваги письменника знаходиться імітація живого голосу?

Технічному прогресу в певному сенсі присвячений і один із нових американських романів.

Хелен Шульман у романі "Красиве життя" (Helen Schulman "The Beautiful Life") написала про життя багатих родин Манхетенна. Жила собі родина Бергамотс, вела красиве життя. Його зруйнувало одне еротичне відео, що швидко поширилося в інтернеті.

 
У відео знялася тринадцятирічна дівчинка Дейзі, подруга Джейка, сина родини Бергамотс. Джейк розіслав еротичне відео усім друзям, а ті - своїм друзям. У результаті Джейка відсторонили від навчання в приватній школі, а його тата-викладача попросили взяти тимчасову відпустку.

Але роман Хелен Шульман зовсім не про те, як інтернет руйнує особисте життя. В цьому винна, як завжди, сама людина. Адже вся каша закрутилася через те, що "Джейк навряд чи взагалі замислювався над самим концептом приватності".

Історія з відео радикально змінить життя родини Джейка. Сам хлопчик на вимушених канікулах прочитає "Великого Гетсбі" Фіцжералда. Ця книжка та роздуми над нею стануть важливою ниткою для розуміння роману "Красиве життя". Хоча набагато більше про роман може розказати сама Хелен Шульман.

А що в Україні?

До Форуму видавців залишилося не так багато часу. Та видавці поки що не поспішають хвалитися українськими новинками. Пауза триватиме до вересня чи останніх чисел серпня. Натомість вийшли цікаві перекладні книжки.

З нехудожньої літератури варто звернути увагу на книжку Конрада Лоренца "Так зване зло. До витоків агресії". В ній ідеться про людську агресію та її закони.

В перекладній поезії цікавою видається збірка Пйотра Мацєжиньского "тьфу, тьфу" (перекладачі Наталія Лобас і Юрiй Завадський). Мачєжиньскі - це дещо контркультурний польський поет, який пише гостру критику на політичне та релігійне життя своєї країни.

Цікавим видається переклад роману "Замок Ескаль-Віґор" Жоржа Екаута (перекладач Іван Рябчій). Жорж Екаут цікавий як персоналія на межі ідентичностей. Він - бельгієць із фландрії, котрий писав французькою мовою та видавався у Франції.

За сюжетом роману фламандський аристократ Анрі де Кельмарк закохується у юного селянина Ґвідона. "Замок Ескаль-Віґор" написано 1899 року. Це один із перших у Європі автобіографічних текстів про взаємини гомосексуальних коханців.

Більш легке чтиво можна знайти під палітуркою роману Барбари Космовської "Буба: мертвий сезон" (переклад Божени Антоняк). Роман присвячено буденним радостям і печалям дівчинки-підлітка з непростої і дещо божевільної родини.

В статті використано матеріали http://bukvoid.com.ua/, http://www.nytimes.com/, http://www.guardian.co.uk/, http://www.lexpress.fr/

powered by lun.ua