Прем’єри тижня: просто любов і смерть
Від 25 серпня на українські екрани виходять: мелодрама "Один день" Лоне Шерфіґ та фільм жаху "Пункт призначення 5" Стівена Квейла.
День, тривалістю в життя
Картина "Один день" знята за однойменним американським романом-бестселлером Девіда Ніколса і розповідає про кохання-дружбу, яке пов'язує між собою хлопця і дівчину протягом двох десятиліть.
Емма та Декстер познайомилися 15 липня 1988 року після випускного вечора в Единбурзькому університеті і провели разом ніч. Згодом кожен пішов власним шляхом, але дружба між ними тривала і далі. І саме 15 липня стало днем, коли вони, де б не були, намагаються зустрітися і розповісти одне одому про своє життя.
![]() |
Мабуть кожен з нас після випуску зі школи або із іншого навчального закладу думав: "А що станеться із однокашниками за двадцять років?". Стрічка "Один день" дає відповідь на це запитання. Вона показує, як молоді люди здобувають життєвий досвід, переживають крах ілюзій та розчаровуються у колишніх мріях та ідеалах. І лиш одне залишається незмінним - бажання любити.
![]() |
Емма та Декстер зовсім не схожі між собою. Дівчина походить із небагатої родини, читає "розумні" книжки і мріє стати письменницею. Легковажний Декстер ніколи не відчував брак грошей, розваг та красивих жінок і загалом визнає власну обмеженість. Втім, картина "Один день", як це часто буває з екранізаціями, спрощує характери своїх героїв. У романі Девіда Ніколса постаті Декстера та Емми були глибшими та цікавішими, вони відображали устремління та уявлення свого покоління, а от стрічка зосередилася лише на їхніх стосунках.
![]() |
Зрештою, "Один день" - хороша жіноча мелодрама, у якій красиві персонажі переживають прекрасні почуття на тлі мальовничих пейзажів Британії, Франції та, здається, Італії. Картина лірична, в міру романтична і сентиментальна, а також сповнена практичної "життєвої мудрості". Фінал, звісно, типовий для мелодрам (та й сам фільм - типова мелодрама), але для тих, хто не читав книгу він стане несподіванкою.
Оцінка фільму 4 з 5
І доки смерть не розлучить нас
Все з часом псується і горор-франшизи особливо. Після жахливої (в сенсі художньої якості) четвертої частини "Пункту призначення", пройшла чутка, що більше продовжень не зніматимуть. Але продюсери "знайшли вихід" і зняли приквел до першої частини, тож "Пункт призначення 5" не продовжує цикл, а оповідає про події, які трапилися незадовго до вильоту знаменитого рейсу 180 до Парижа із першого фільму.
![]() |
Сценарій до цього фільму написав Ерік Гейсерер, який був сценаристом малопереконливого перезапуску "Кошмару на вулиці В'язів". Режисером виступив Стівен Квейл. Це його дебют у повнометражному ігровому кіно - до того він працював другим режисером на фільмах Джеймса Кемерона.
І не те що б "Пункт призначення 5" не був напруженим - люди там так само гинуть криваво і видовищно, проте відчувається надуманість та клішованість багатьох нещасних випадків, скажімо, вода, яка потрапила у розетку - це вже зовсім заїжджений штамп. І у фільмі фактично нема сюжету.
Героями картини стали працівники фабрики, які вирушили на корпоративний тренінґ. Дорогою один з героїв бачить видіння, в якому всі його товариші гинуть під час аварії на мосту. Піддавшись почуттю, він закликає своїх колег покинути автобус. Дехто слідує за ним, інші - залишаються. Міст руйнується, а на врятованих починає своє полювання сама Смерть.
![]() |
Взагалі сюжет "Пункту призначення", здається, створений лише для того, щоб заповнювати прогалини між нещасними випадками, і жодного смислового навантаження має. Головний герой любить дівчину, але його посилають навчатися у Париж і кохана починає сумніватися у перспективах їхніх стосунків. Отак за любовними перипетіями і проходить фільм. Найцікавіший персонаж - хтивий та самовпевнений хлопець в окулярах на ім'я Ісаак. Зрештою, його смерть і була найсмішнішою у фільмі.
Та попри все, "Пункт призначення 5" свою функцію виконує - він лякає і водночас смішить.
Оцінка фільму 3 з 5
Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в підготовці статті
Фото kino-teatr.ua