Підсумки "Молодості": кіно без гламуру

9
31 жовтня 2011
Польський режисер Кшиштоф Зануссі і Катерина Ющенко. Зануссі отримав нагороду від фонду "Україна 3000" за розвиток українського кіномистецтва
Міністр культури Михайло Кулиняк з генеральним директором "Молодості" Андрієм Халпахчі та головою Держкіно Катериною Копиловою
Вручення гран-прі фестивалю авторам фільму "Подих"
Десятирічний Олексій Минько здобув диплом дирекції фестивалю за роль у фільмі "Rock’n’ball"
Дизайнер Лілія Пустовіт і нардеп Ольга Герасим’юк прийшли подивитися, кому ж дістануться призи "Молодості"
Продюсер Олександр Роднянський
Журналіст і ведучий Микола Вересень
Продюсер Олег Кохан

Сорок перший кінофестиваль "Молодість" добіг кінця. Брак фінансування, що на нього традиційно жаліється генеральний директор "Молодості" Андрій Халпахчі, цього року був особливо відчутним: ми не побачили гламурних зірок шоу-бізнесу, червоних доріжок та помпезних церемоній.

Можливо, відмова від публічності і шкодить медійному просуванню фестивалю, проте завдяки цьому "Молодість" позбавилася зайвої мішури і стала подією, присвяченою винятково кіно та його шанувальникам.

І, найголовніше, що "Молодість" цього року привезла майже усіх фаворитів найзнаменитіших кінофестивалів, зокрема, переможців Берліну та Канн.

Були показані й нові картини знаменитих кінорежисерів: "Аріранґ" Кім Кі-Дука, "Невгамовні" Ґаса Ван Сента, "Поза Сатаною" Брюно Дюмона, "Фея" – улюбленців "Молодості"Домініка Абеля та Фіони Ґордон. А закривався фестиваль новою стрічкою знаменитого російського кінематографіста Андрєя Звяґінцева "Єлєна". Крім того на фестивалі відбулися прем’єри двох українських повнометражних картин "Rock’n’ball" Дмитра Приходька та "Гамер" Олега Сенцова

Сама "Молодість" була дуже скромною та камерною, як і саме закриття фестивалю. Режисери, журі, почесні гості та оператори із фотографами розмістилися у Синій залі кінотеатру "Київ", а решта гостей, глядачі та преса – у Червоній залі, де відбувалася пряма трансляція церемонії закриття. Переможців вітали Катерина Ющенко, міністр культури Михайло Кулиняк та голова Держкіно Катерина Копилова, а також члени головного журі - письменниця Оксана Забужко, голова Magyar Filmunio Ева Везер, акторка та продюсерка Деана Якубіскова, актор, продюсер, сценарист і режисер Ґреґуар Колен та режисер Сєрґей Лобан.

Церемонія, яка обмежилась тільки врученням нагород та подяками спонсорам, минула дуже швидко. Після неї глядачі змогли побачити фільм-закриття "Єлєна" Андрєя Звяґінцева та картину, яка отримала Гран-Прі фестивалю – "Подих" Карла Марковіча.

Нагороди та відзнаки

Про переможців головного конкурсу "Українська правда. Життя" вже писала. Окрім головного журі, на фестивалі традиційно працюють спеціальні журі, крім того, самі глядачі "Молодості" можуть оцінювати конкурсантів у спеціальних анкетах. Після підрахунку голосів відбувається вручення призу глядацьких симпатій. Цього року аудиторії найбільше сподобалась французька короткометражка "Париж-Шанхай" Тома Кайє.

Нагороду за розвиток українського кіномистецтва, спонсоровану фондом "Україна 3000", з рук голови фонду Катерини Ющенко отримав польський режисер Кшиштоф Зануссі, який багато років поспіль допомагав молодим українським кінематографістам.

Велике журі фестивалю цього року очолила українська письменниця Оксана Забужко 

В програмі "Українська панорама" дипломи отримали фільми "Кров" Ірини Правило та "Хворісукалюди" Юрія Речинського, а переможцем став короткометражний фільм "Глухота" Мирослава Слабошпицького.

Приз імені Іва Монтана за найкращу акторську роботу отримала акторка Алісія Вікандер, яка зіграла у шведському фільмі "Піднесення" Лізи Ланґсет. Іще одним актором, відзначеним на "Молодості", став десятирічний Олексій Минько, який здобув диплом дирекції фестивалю за роль у фільмі "Rock’n’ball". Другий диплом дирекції "Молодості" отримала режисерка Наталя Пятигіна за фільм "Поза грою".

Традиційно на фестивалі працює Міжнародне журі кінопреси (FIPRESCI), Міжнародне Екуменічне журі та Міжнародне журі кіноклубів (FICC). Цьогоріч кінокритики були згодні із головним журі та присудили свою нагороду австрійському фільму "Подих" Карла Марковіча "за тонку, реалістичну демонстрацію спокути, входження в доросле життя; за добре продуманий сценарій та професійний кінематографічний стиль".

Екуменічне журі, яке складається із представників Міжнародної католицької кіноорганізації та Міжнародної міжцерковної організації, присуджує нагороди режисерам, які зачіпають важливі та фундаментальні питання життя та смерті. Вони відзначили кілька стрічок: короткометражку "Захисти націю" Кендіс Рейсер (Південна Африка-Німеччина), повнометражні стрічки "Зала самогубць" Яна Комаси (Польща) та "У дзеркалі" Неґар Азербаяні (Іран). Короткометражний фільм Івони Юки "Погляд з криниці" (Хорватія) здобув особливу подяку журі. А переміг фільм "Маленька кімната" Стефані Шуа та Веронік Раймон (Швейцарія).

Міністр культури Михайло Кулиняк та голова Держкіно Катерина Копилова (зліва) 

Міжнародне журі кіноклубів має своїм завданням підтримувати молодих режисерів некомерційного кіно. Спеціальні відзнаки від журі отримали короткометражки: "Корал" Іґнасіо Чанетона (Аргентина) та "Фактор Фелліні" Мирослави Хорошун (Україна). Головний приз "Дон Кіхот" здобула інша короткометражна картина "Молитва", знята данською режисеркою Еммою Бальказар.

Мистецький Апокаліпсис

Цьогорічна "Молодість", здається, підхопила світовий страх щодо можливого Апокаліпсису. Принаймні, ціла низка картин на фестивалі, так чи так, але торкалися теми повільного загнивання та умирання світу. Крім знаменитого "Туринського коня" Бели Тарра, на фестиваль потрапив інший "апокаліптичний" фільм – "Єлєна" Андрєя Звяґінцева. Ідея цієї картини народилася кілька років тому, коли британський продюсер запропонував режисерові зняти фільм для циклу з чотирьох повнометражних картин, поєднаних темою кінця світу.

Звяґінцев написав сценарій, проте згодом вийшов із британського проекту і поставив фільм у співпраці із продюсером Олександром Роднянським. Наразі фільм отримав приз журі програми "Особливий погляд" в Каннах, мандрує престижними кінофестивалями та вийшов у міжнародний прокат. Російська критика позитивно відгукнулася на картину. Дехто навіть вважає, що саме "Єлєна" мала б представляти Росію на "Оскарі", а не "Цитадель" Нікіти Міхалкова.

Головною героїнею картини є колишня санітарка Єлєна, яку взяв у дружини літній багатій Владімір. У Владіміра є безпутна донька, в неї – безталанний син, якому не вдається утримувати на плаву свою родину. Онук Єлєни закінчує школу і на нього чекає армія, від якої його може врятували лише платний виш. Владімір відмовляється спонсорувати навчання хлопця, мотивуючи тим, що такі речі повинен влаштовувати рідний батько. Аби порятувати "кровиночку" і забезпечити родину сина, Єлєна сплановує "ідеальне вбивство".

На відміну від багатьох цьогорічних фільмів, демонстрованих на "Молодості", Звяґінцев прямо не торкався соціальних проблем. Йому важливо було створити певну універсальну метафору пострадянського суспільства, яке геть забуло про доброту, благородство та високі ідеали, віддавши свої душі мамоні. Режисер відмовляється судити своїх героїв. Він тільки демонструє, як "останні" можуть стати "першими", здобувши свої статки у кривавій боротьбі за капітал.

Цього року на "Молодості" зіткнулися два підходи до кінематографу: кіно "соціальне", яке створює детальний портрет конкретного суспільства та кіно "мистецьке", яке творить узагальнюючу метафору. Режисери зверталися до тих самих тем – смерті, відчуження, родинних драм – але "соціальні фільми", глибоко вкорінені у реальність, у специфіку місцевості, де знімалася картина, виглядали переконливіше.

Зрештою, між "Єлєною" та "Землею забуття" невелика різниця – метафоричні герої із їхніми "загальнолюдськими" проблемами постають шаблонними та штучними, ніби маріонетками режисера та сценариста.

Фото Дмитра Ларіна

powered by lun.ua