Кінопрем’єри тижня: Американці на війні

11
4 травня 2012

Від 3 травня в українських кінотеатрах демонструються: екранізація коміксів "Месники" режисера Джосса Відона, бойовик "Захисник" Боаза Якіна, трилер з елементами жахів "Поміж" Френсіса Форда Копполи та збірка короткометражок Future Shorts: Весна 2012.

Толока по-американськи

"Месники" (The Avengers) є екранізацією марвелівского коміксу 1963 року. Загалом це вже шостий фільм із так званого кінематографічного всесвіту "Марвел".

Фабула фільму доволі проста, проте сюжет достатньо заплутаний, особливо з огляду на велику кількість дійових осіб, практично кожен із яких має свою окрему серію фільмів та власну міфологію.

Отже, директор міжнародного агентства "Щит" Нік Ф’юрі прибуває на секретну підземну базу, де проводяться дослідження Тессеракту – таємничого блакитного куба чужопланетного походження, який може стати джерелом невичерпної енергії для землян. Несподівано куб проявляє активність та відкриває портал в інший вимір, звідки до лабораторії вривається Локі, зведений брат Тора.

Локі чинить насилля над працівниками лабораторії та охороною, бере під свій контроль професора Селвіґа та одного із супергероїв на прізвисько Соколине око, викрадає Тессаракт та зникає у невідомого напрямку.

 

Нікові Ф’юрі нічого не залишається, як відновити програму "Месники" та скликати під свої знамена відомих супергероїв. Врешті-решт, йому вдається вмовити допомогти йому Наташу Романову (Чорна вдова), Брюса Бреннера (Галк), Тоні Старка (Залізна людина), Стіва Роджерса (Капітан Америка), а також впертого Тора, який весь час намагається побитися з Локі.

Таким чином вийшла така собі американська толока, на яку прийшли усі небайдужі, аби знову врятувати нещасну Землю від нечестивого вторгнення ворожих сил.

 

Кожен із супергероїв залишається тут у своєму амплуа, і їх грають ті ж самі актори, що і у попередніх стрічках, окрім Брюса Бреннера, у якого цього разу перевтілився Марк Руффало.

Цікавішою та повнокровнішою, у порівнянні із "Залізною людиною-2" , стала героїня Скарлетт Йоханссон, яка є правдивою окрасою фільму, особливо у сцені її допиту росіянами.

 

Приблизно половина цієї стрічки йде на притирання героїв одне до одного, з’ясування стосунків між собою та із самим "Щитом", який приховує важливу інформацію про власну діяльність.

Складається навіть враження, що автори фільму відміряли кожному із героїв однаковий хронометраж, аби той зміг себе проявити уповні.

Послань у фільму два: землян ніхто не любить у Всесвіті, тому треба озброюватися, і земляни настільки люблять свободу, що готові за неї покласти голову.

 

Звісно, під землянами в обох випадках тут розуміють винятково американців, які ведуть війну на всі фронти і здаватися на милість ворога аж ніяк не хочуть.

Риторика у фільмі - явно із часів холодної війни. Тобто тепер навіть літні блокбастери будуть немилосердно суворими у відстоюванні мілітаристських ідей.

 

"Месники" йдуть протоптаною стежкою "Трансформерів" та інших подібних історій, де поділ на чорне та біле залишається навіки незмінним. Фільм нічого не додає до жанру. Особливо нагадує третіх "Трансформерів" фінальна битва у Нью-Йорку.

Це особливо сумно, якщо порівняти картину із "Хранителями" Зака Снайдера, де все було не так однозначно та тупо.

 

Резюме: аудиторія цього фільму – однозначно підлітки та шанувальники попередніх екранізацій коміксів "Марвела". Умовність епізодів із насиллям робить фільм придатним також і для родинної аудиторії.

Оцінка фільму: 3 із 5

Надійно, як у сейфі

Фільм "Захисник" (Safe) розповідає про зустріч на станції метро двох геть різних героїв: юної китаянки Мей та сорокалітнього суворого бійця Люка Райта (Джейсон Стетгем). Кожен із героїв переживає не найкращий період у своєму життя – дівчинку переслідують російські бандити, а Люк готується стрибнути під поїзд.

 

Далі все досить просто – чоловік рятує дівчинку, вбиваючи поганих, а дівчинка, у свою чергу, допомагає героєві знайти сенс життя. Згодом виявляється, що вона - математичний геній із самого Китаю, яку тріади вивезли, аби вона рахувала для них прибутки навколишніх комерційних закладів, а він - дуже крутий і дуже чесний спеціальний агент-убивця у відставці, який свого часу дав свідчення про корупцію у власному підрозділі, за що його ненавидять і намагаються звести зі світу колишні товариші. І, ясна річ, він перейшов дорогу російській мафії, а згодом і китайській тріаді.

Сама картина являє собою доволі міцно скроєний бойовик, який відрізняється активною дією та стрімким монтажем. Тут багато насилля, проте воно не особливо деталізоване і жодного разу не стає самоціллю. Фільм знято ручною камерою у модному сьогодні стилі майже документальної зйомки, головне завдання якої створити ефект присутності. Ефект посилює швидкий монтаж, через який створюється відчуття, ніби ти опинився на якомусь карколомному атракціоні, з якого хочеться якнайшвидше здиміти.

 

Фільм часто порівнюють зі стрічкою 1998 року "Меркурій у небезпеці". Порівнюють через сюжет, бо в обох випадках йдеться про захист агентом спецслужб особливої дитини – тоді це був аутист, який розгадав таємний код, тепер математично обдарована дівчина, яка надто багато знає про оборудки китайської мафії.

Проте сюжетна схожість аж ніяк не робить ці картини подібними у всьому іншому. Два проекти відображають дві різні епохи. Наприкінці дев’яностих ворог для американців був здебільшого внутрішнім, проте тепер ворог скрізь – і зовні, і всередині.

Росіяни, китайці, власні корупціонери – всі вони стають на заваді чесним американцям. Тому головний герой з промовистим ім’ям Люк, достеменно знаючи своїх ворогів, ні секунди не вагається, аби пустити їм кулю у лоба.

Важливо також, що картина цілком вписується до кіносвіту самого сценариста, режисера та продюсера цієї картина Боаза Якіна, який працює в індустрії з 1989 року. Саме тоді вийшла перша картина за сценарієм Якіна – "Каратель" - із Дольфом Лундґреном у головній ролі.

 

1994 року Якін також дебютує у кінорежисурі і ставить стрічку "Зухвалий" (Fresh), яка цілком задає параметри своєрідної філософії цього кінематографіста. У "Зухвалому" йшлося про чорношкірого підлітка-шахіста, який включається у вуличну торгівлю наркотиками, а згодом, використовуючи шахові уроки свого наставника, зіштовхує між собою бандитські угруповування.

Від того часу подібного героя (нетипового обдарованого підлітка, який маніпулює дорослими) кінорежисер Боаз Якін обов’язково вводить у кожну свою наступну картину. Навіть його відверто комерційні, створені за чужими сценаріями стрічки містять подібну перипетію. Обов’язковим складником історії стають також непрості родинні стосунки героїв (часто це смерть близьких) та сцени грубого фізичного насилля, які здійснюються спочатку на очах, а згодом і за участю самої дитини.

У картині "Захисник" усе це наявне, хоча не у такій концентрованій формі, як у "Зухвалому". Проте дівчинка Мей у картині аж ніяк не скидається на безпорадну жертву, яку слід рятувати.

Резюме: фільм радимо любителям бойовиків у сучасному безкомпромісному стилі, шанувальникам Джейсона Стетгема та кінематографіста Боаза Якіна. Не радимо шанувальникам родинного кіно.

Оцінка фільму: 3,5 із 5

Коппола знову поміж

"Поміж"/Twixt

Режисер: Френсіс Форд Коппола. У ролях: Вел Кілмер, Ель Феннінґ, Бен Чаплін, Брюс Дерн, Том Вейтц.

Малоуспішний письменник намагається продати свою книгу в американській глушині. Виходить у нього це не вельми успішно. Крім того, автор численних романів про відьом давно вже втомився і від своїх героїнь, і від власного особистого життя. Він явно потребує творчого та усякого іншого оновлення. Несподівано для нього місцевий шериф пропонує письменникові взяти участь у розслідуванні злочинів серійного убивці.

 

Письменник погоджується і зависає поміж сном та реальністю, днем та ніччю, життям та смертю.

Новий фільм класика світового кіно Френсіса Форда Копполи також опинився поміж. Одним фільм подобається, інші взагалі не хочуть чути навіть саме ім’я Копполи. Загалом панує думка, що свої кращі фільми режисер зняв ще до 1980 року, а все що було далі – тільки переспіви вже знятого.

 

Відтак картина на сьогодні не має широкого прокату ні у Сполучених Штатах, ні за його межами. Кілька фестивальних показів, які відбулися з осені 2011 року, тільки підтверджують суперечливі відгуки про цю картину.

Сам режисер, представляючи свій фільм, розповідає про те, що сюжет йому наснився у Стамбулі і що фільм зроблений у жанрі готичного роману. Коппола ніби повернувся на п’ятдесят років назад, коли починав свою кар’єру на студії Роджера Кормана.

 

Схожість тут не тільки жанрова, але й суто виробнича. Фільм знімався поза великими голлівудськими студіями, з молодим та маловідомим оператором-постановником. Бюджет фільму становить сім мільйонів доларів. Коппола не тільки написав сценарій та поставив, але і спродюсував та профінансував власну картину.

 

Головну роль зіграв Вел Кілмер – недорогий актор, який давно вже втратив популярність у Голлівуді. Іншу роль зіграла Ель Фенніґ, молодша сестра Дакоти Феннінґ, яка тільки розпочинає свою кар’єру, проте вже здобула за свою роботу у фільмі схвальні відгуки. Також на екрані можна бачити забутого сьогодні Брюса Дерна та незмінного Тома Вейтца.

 

Резюме: дивитися чи не дивитися цей фільм – кожен обирає для себе. Проте фільм визнаного класика, навіть попри усі застереження та видимі недоліки, все ж залишається на голову вищим за поточну кінопродукцію у наших кінотеатрах.

Ще раз про кохання

Збірка короткометражок Future Shorts: Весна 2012 цього разу цілком присвячена коханню, точніше, розмаїттю його форм.

Тут зібрано сім історій, які розповідають про непросто стосунки між коханими у сучасному світі. Усі фільми із цього випуску стали багаторазовими лауреатам розмаїтих фестивалів, а серед кінорежисерів можна зустріти як дебютантів, та і визнаних мастив на кшталт Спайка Джонзі.

Резюме: у будь-якому разі на глядача чекає несподіване та вишукане видовище.

Усі фото з http://www.kinopoisk.ru/

powered by lun.ua