Жінки у космосі та на троні

34
1 червня 2012

Від 31 травня на українських екранах демонструються: фантастична драма "Прометей" Рідлі Скотта та фентезі "Білосніжка та Мисливець" Руперта Сандерса.

У космосі Бог не почує твій крик

Довкола стрічки "Прометей" Рідлі Скотта крутилося безліч чуток, які з’явилися ще на етапі підготовки до зйомок фільму. Сам режисер інтригував публіку, оприлюднюючи суперечливу інформацію щодо майбутнього фільму. І хоча Скотт заявляв, що не збирається знімати передісторію "Чужого", сюжет "Прометея" напряму стосується цієї теми. Для роботи над стрічкою режисер знову запросив швейцарського художника Ганса Ґіґера, який 1979 року створив Чужого та дизайн чужопланетного корабля.

 

Проте між двома картинами лежить величезна прірва – насамперед стилістична. Перший фільм, знятий за сценарієм Дена О’Беннона, розповідав історію зіткнення представників різних форм життя, які не можуть співіснувати, бо одна форма виключає іншу. "Прометей" же цілком виправдовує свою "міфологічну" назву і розповідає про пошуки Бога у космосі та у людській душі.

Картина Скотта розпочинається із появи на Землі раси Інженерів, завдяки яким на нашій планеті й виникло життя. Наступні події розгортаються наприкінці ХХІ сторіччя, коли дослідницький корабель під назвою "Прометей" вирушає до планети, де за розрахунками науковців мають жити ті самі Інженери.

 

Окрім членів екіпажу та робота-андроїда, на судні також розміщена команда вчених, серед яких археологи Елізабет Шоу та Чарлі Головей, які власне і проклали курс до далекої планети. Для християнки Елізабет ця експедиція має не тільки науковий інтерес.

Планета Інженерів скидається на незаселену, проте на ній збереглися велетенські споруди невідомого призначення. У цих будівлях дослідники знаходять сліди прадавньої цивілізації, а також залишки чужопланетян, які загинули ще 2000 років тому з невідомих причин. Археологи забирають знахідки із собою і згодом дізнаються багато нового та неприємного для себе.

 

Цього разу Рідлі Скотт зняв розлоге епічне полотно, у якому йдеться не стільки про боротьбу за виживання, скільки про метафізичні пошуки та про існування вищого розуму. Головна героїня його картини - ідеалістка, яка заради єдиного контакту із Творцем готова на безкінечні мандри та ризик.

Водночас фільм продовжує експлуатувати тему, яку заклав у "Чужого" шанувальник Лавкрафта Ден О’Беннон. Йдеться про втрату антропоцентричного погляду на всесвіт, який виявляється заселеним істотами, могутнішими і давнішими за людей.

На жаль, масштабність "Прометея" водночас є і його слабким місцем. Через велику кількість персонажів та подій, пов’язаних із ними, стрічка постійно розпадається на шматки. Герої часто з’являються та зникають без якихось видимих причин, а численні філософські діалоги збивають фільм із ритму та гальмують дію.

 

Висновок: "Прометей" затьмарив собою "Чужого", проте він здатен принести задоволення кожному любителю кінофантастики. Його сильною стороною є вдалий підбір акторів, серед яких Нумі Рапас, Майкл Фассбендер та Шарліз Терон. "Прометей" - ефектна та видовищна картина, хоча подекуди їй бракує цілісності. У фільмі чимало шокуючи сцен, тому непідготовленим глядачам краще спочатку подивитися "Чужого", щоби знати, що на них чекає у кінозалі.

Оцінка фільму 4,5 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в підготовці матеріалу

Белла на коні

2012 виявився щедрим на екранізації класичної казки братів Ґрімм про Білосніжку та сімох гномів. Нещодавно ми бачили фільм індійського візіонера Тарсема Сінґха "Білосніжка: Помста гномів", а цього тижня на нас чекає версія режисера-дебютанта Руперта Сандерса, де головні ролі виконують Крістен Стюарт та Шарліз Терон. Проте ці картини принципово різні: Сінґх зняв барвисту ексцентричну казку із боллівудським фіналом, а у Сандерса вийшло досить похмуре фентезі із елементами горору.

 

Новочасна історія про Білосніжку має небагато спільного із оригінальною казкою. У фабулі та ж оповідь про принцесу, яку намагається вбити мачуха-відьма. Проте сюжет у фільмі значно страшніший та кривавіший. Усі чаклунства відьми детально відтворені, зокрема, спілкування із дзеркалом-примарою, висмоктування молодості з юних дівчат та пожирання пташиних сердець. Сама Білосніжка виявляється спортивною та прудкою юнкою в шкіряних штанях, яка після років ув’язнення у башті гарно плаває, добре їздить верхи та навіть володіє мечем.

 

Замість одного казкового принца Білосніжка має аж двох залицяльників на вибір. Окрім гномів, їй допомагає Мисливець, син герцога, представниці річкового народу та чарівні феї. Зрештою, картина за жанром є найближчою до фентезі, що базується на середньовічних легендах і розповідає про вигаданий край із його власною географією та законами природи. Стрічка, вочевидь, створена за лекалами "Володаря кілець" Пітера Джексона та "Аліси в країні Див" Тіма Бартона, але навіть із цими запозиченнями виглядає напрочуд ефектно.

 

Сюжетні повороти картини важко передбачити і тому цікавість під час її перегляду не спадає до фіналу. "Білосніжка та Мисливець" також дуже красива стрічка, в якій можна побачити величні краєвиди, вигадливі та пишні декорації, а також вишукані й химерні костюми. Найбільше костюмери та гримери попрацювали над образом лихої королеви, яка впродовж всього фільму явно була "на світі всіх милішою", особливо якщо порівнювати її із простуватою Білосніжкою.

"Білосніжка та Мисливець" - доволі жорстока картина. І хоча у ній королеві не довелося танцювати до смерті у залізних черевиках, насилля та різних жахіть там навіть забагато, як на дитячий рейтинг PG-13. Особливо видовищною вийшла фінальна батальна сцена, зокрема, атака кінноти на чолі із Білосніжкою, закутою в лати із мечем та щитом у руках.

 

Висновок: Стрічка "Білосніжка та Мисливець" призначена для любителів фентезі та рицарських саг. Із головних принад – демонічна Шарліз Терон та воїтелька Крістен Стюарт, яка у цьому фільмі полишила своє "романтичне" амплуа, хоча й не змінила виразу обличчя.

Оцінка фільму 4,5 з 5

powered by lun.ua