"Космополіс" та "Згадати все": фільм, який важко дивитися та фільм, який легко забути

33
10 серпня 2012

Від 8 серпня на українських екранах демонструються: драма "Космополіс" Девіда Кроненберґа, пригодницький фантастичний бойовик "Загадати все" Лена Вайсмана, збірка короткометражок "Гавана, я люблю тебе" та комедія "Велика ржака!" Віталія Москаленка.

Сутінки капіталізму

Одразу скажу, що нова стрічка Девіда Кроненберґа "Космополіс" (Cosmopolis) призначена "не для всіх" і навіть не для всіх любителів творчості цього режисера. Вона належить до штибу картин, які під час перегляду викликають дискомфорт у глядачів, а після сеансу залишають забагато питань без відповідей. Безперечно, жоден фільм знаменитого канадця не назвеш легким чи приємним, проте "Космополіс" не дає пересічному глядачеві ані об’єкта для ідентифікації, ані поля для звичайного людського співчуття.

 

Ця картина з’явилася у результаті творчого переосмислення Кроненберґом однойменного бестселера американського письменника Дона ДеЛілло. Головним героєм стрічки є 28-літній мільярдер та фінансовий магнат Ерік Пеккер, який на початку оповіді приймає не дуже вдале рішення постригтися у пам’ятній для нього перукарні на іншому кінці міста. Він сідає у білий лімузин, нашпигований різним високотехнологічним приладдям, і вирушає у свою Одиссею небезпечними вулицями мегаполісу.

Роман "Космополіс", який вийшов друком ще 2003 року, у пресі хвалили за критику капіталізму, а після минулорічної акції "Окупуй Волл-стріт", взагалі охрестили "пророцтвом". Кроненберґ зберіг "антикапіталістичну" складову першоджерела, проте, цілком очевидно, що режисера цікавив не політичний пафос, а типова для нього історія зовнішньої та внутрішньої трансформації головного героя.

Сучасний Улісс має колосальні статки, власний бомбардувальник, який, правда, не може літати, та нелюбу, але дуже багату молоду дружину. Проте єдине, що його турбує в житті – це курс юаня, зміни якого не можуть передбачити навіть найкращі аналітики компанії. І поки він силується проникнути у таємниці цієї валюти, зовнішній світ, від якого він так вперто ховався, нагло вривається у його лімузин і навіть у його власне тіло.

Дорога до перукарні стане для Еріка Пеккера непересічним життєвим досвідом. Кожна зустріч, кожна розмова, кожен вихід із лімузина потроху позбавлятиме героя зовнішнього лоску і, врешті-решт, приведе до повного руйнування його світу. Зрештою, усе, що відбуватиметься із Еріком – це чиста абстракція, як і його спілкування з оточуючими. До діалогів у картині пристосуватися дуже важко, адже глибокодумні слова героїв насправді не мають жодного сенсу і нічого не змінюють.

 

Подібний сценарний хід можна легко по тлумачити як метафору існування сучасного капіталізму, який функціонує на чистій абстракції, легко заробляючи колосальні гроші з повітря і так само легко втрачаючи їх. Та Кроненберґ зовсім не закликає виходити на вулиці та закидати багатіїв дохлими пацюками. Він зосереджуються на розпаді ідеального і холодного образу (тут важко щось говорити про особистість) Еріка Пеккера, який наприкінці фільму нарешті стане спроможним на справжні емоції.

Роль Пеккера дісталася зірці "Сутінкової саги" Роберту Паттінсону, який зміг довести, що доріс до справді драматичних ролей. Та схоже, що у фільм Кроненберґа він потрапив якраз завдяки "Сутінкам", адже блідий та відсторонений Ерік до болю нагадує якогось кіношного красеня-вампіра. Окрім Паттінсона у стрічці з’явилися Джей Барушель, Джульєт Бінош та неперевершений Пол Джіаматті, який зіграв "жертву капіталу", таку ж непривабливу, як і її пригноблювачі.

З іншого боку, "Космополіс" можна також розглядати і як комедію, щоправда, сповнену якогось збоченого та химерного гумору. Принаймні стрічка має кілька сцен, від яких хочеться зайтися істеричним сміхом, як от епізод із "тортовим маніяком" у виконанні Матьє Амальріка. А кульмінацією цього "шоу потвор" стане сцена із оглядом простати, яка безперечно стане незабутньою і для шанувальників Кроненберґа, і для усіх фанатів Паттінсона.

 

Та попри все, "Космополіс" залишається однією з найбільш неоднозначних та недружніх до глядача картин Кроненберґа. Дивитися її можна і варто, але перед тим необхідно розрахувати свої сили та любов до подібного кінематографа.

Оцінка фільму 4,5 з 5

Три цицьки і ніякого Марса

На одному зі своїх "Вечорів" Кевін Сміт загадував про досвід співпраці із режисером Леном Вайзманом, у якого знімався в "Міцному горішку 4.0". За його словами, Вайзман, взявся за постановку цього фільму, бо дуже любив попередні частини франшизи, проте йому так і не вдалося взяти під контроль власний знімальний майданчик.

Судячи із кількості кіноцитат, у новому фільмі Вайзмана "Згадати все" (Total Recall), він знову черпав натхнення із улюблених стрічок (у даному випадку фантастичних), але дорівнятися до своїх кумирів так і не зміг.

 

Попередню екранізацію оповідання Філіпа Діка "Спогади за оптовими цінами" здійснив, як відомо, Пауль Вергофен 1990 року, і його стрічка "Згадати все" досі залишається взірцевою. Картина Вайзмана використовує фабулу літературного першоджерела і назву знаменитого попередника, проте претендує на сюжетну оригінальність. Заспокоївши фанатів старої картини кадром із трьома цицьками, автори оновленого фільму прибрали із нього майже все, що нагадувало б Вергофена. Насамперед вони позбулися Марса.

Дія нової стрічки "Згадати все" розгортається винятково на Землі. Головний герой Дуґлас Квейд (Колін Фаррел) живе у азіатській Колонії, а працює на іншій стороні земної кулі – у британській Метрополії, де на заводі тиранічного канцлера Когааґена (Браян Кренстон) майструє роботів-синтетів. Цю відстань він долає на потязі "Стрибок", який ходить тунелем, прокладеним наскрізь через усю Землю. У Квейда є квартирка у нетрях та кохана дружина, проте ночами він бачить сни, в яких виконує секретну місію з порятунку людства.

 

Бажання втрапити у шкіру супершпигуна приводить героя у фірму "Ріколл", де йому пропонують вживити бажані спогади. Та несподівано виявляється, що Квейд і є секретним агентом на ім’я Гаузер, якому було стерто пам’ять за допомогу повстанцям Колонії.

Стрічка "Загадати все" експлуатує популярну наразі тему протистояння багатих та бідних, проте зовсім не зосереджується на соціальному конфлікті, приділяючи усю увагу екранному видовищу та спецефектам. Власне, яскраві сцени сутичок Квейда та поліції, як от епізоди з аеромобілями чи ліфтом, і є найсильнішою стороною картини. Все решта – переспів вже відомих та розкручених тем.

Творці фільму постаралися зробити світ майбутнього максимально подібним до Лос-Анджелеса з "Блейдраннера", а синтетів старанно змалювали з вояків Дарта Вейдера, наділивши їх до того ж сумнозвісним "ефектом штурмовика". Стосунки Квейда із його найкращим другом нагадують схожу колізію в "Шоу Трумена", а сам Квейд перетворився на рефлексивного інтелігента на кшталт ноланівського Бетмена.

 

Рефлексивність Фаррела різко контрастує із тваринною силою качка-Шварца, втім, нове століття вимагає нових персонажів. До того ж, автори стрічки пішли на ризикований хід і зробили Квейда лише одним із головних героїв – на рівні з ним діють і партизанка Меліна (Джессіка Біл), і "дружина" Лорі, роль якої значно розширилася у порівнянні з попереднім фільмом. Лорі, що її втілила дружина режисера Кейт Бекінсейл, навіть відтіснила на другий план самого Когааґена.

Та на жаль, після карколомних сцен переслідування, назовні вилазить невдалий, розбалансований сценарій, який ледве з’єднує між собою шматки кінематографічного атракціону. Окреме "спасибі" хочеться сказати і оператору Полу Кемерону, що його ракурси постійно викликали незнищенне почуття клаустрофобії.

 

Як і можна було передбачити, новий фільм "Згадати все" не перевершив картини Вергофена, але переконливо продемонстрував прогрес у галузі кінематографічних спецефектів. Ця стрічка – явно не той спогад, який би хотілося залишити у власній пам’яті, але вона все таки здатна потішити глибоко захованого "внутрішнього підлітка".

Оцінка фільму 3 з 5

Гавана, я люблю тебе/7 días en La Habana

Режисери: Лоран Канте, Бенісіо дель Торо, Хуліо Медем, Еліа Сулейман, Хуан Карлос Табіо, Пабло Траперо, Ґаспар Ное

У ролях: Джош Гатчерсон, Деніел Брюль, Емір Кустуріца

Країни: Франція, Іспанія

 

Стрічка знята навздогін альманаху "Париж, я люблю тебе" та його численним "клонам". Фільм складається із семи новел, присвячених якомусь із днів тижня, проведених від заходу до світанку в столиці Куби Гавані.

У зйомках були задіяні європейські та латиноамериканські режисери, зокрема, любитель еротичних пригод іспанець Хуліо Медем, провокатор і порушник спокою аргентинець за народженням Ґаспар Ное, знаменитий французький режисер, постановник фільму "Клас" і переможець багатьох європейських фестивалів Лоран Канте, відзначений нагородами у Каннах та Венеції ізраїльський режисер Еліа Сулейман, відзначений у Венеції та Роттердамі аргентинець Пабло Траперо, а також знаменитий кубинський постановник Хуан Карлос Табіо. Свій режисерський дебют представить і оскарівський лауреат, актор Бенісіо Дель Торо.

Велика ржака!/Большая ржака!

Режисер: Віталій Москаленко

У ролях: Сєрґєй Пісарєнко, Євґєній Нікішин, Анна Сємєнович

Країна: Росія

Жанр: комедія

 

Двоє провінційних телеведучих шукають ідеї для нового шоу, яке могло би привести їх у Останкіно. Разом із монтажером Надею вони вигадують передачу "Золото Росії", учасники якої мали б шукати скарби Колчака. У ведучих немає акторів, техніки та грошей, проте вони мужньо вирушають на зустріч неймовірним пригодам, які чекають на них у російській глибинці. Пригоди забезпечуватимуть п’яний негр-десантник, горілка "Незамерзайка" та перегони на танку. 

powered by lun.ua