"Буремний перевал" та "Рейс" - кохання, ненависть і докори сумління

87
7 грудня 2012

Від 6 грудня на українських екранах демонструються: психологічна драма "Буремний перевал" Андреа Арнолд, драма "Рейс" Роберта Земекіса, комедія "Заміж на 2 дні" Паскаля Шомеля.

А також фільм жахів "Колекціонер 2 3D" Маркуса Данстена та комедія "Чоловік нарозхват" Ґабріеле Муччіно.

Буремний перевал/Wuthering Heights

Режисер: Андреа Арнолд
У ролях: Кайя Скоделаріо, Джеймс Говсон, Шеннон Бір, Соломон Ґлейв
Країна: Велика Британія

Роман Емілі Бронте "Буремний перевал" - одна із найважчих для екранізації і водночас одна із найчастіше екранізованих книжок британської літератури. Дія роману відбувається у 18 столітті в Північному Йоркширі, де спалахує спопеляюча пристрасть між фермерською дочкою та циганським знайдою, якого її батько колись привів у дім.

Трагічне кохання Гіткліфа та Кетрін Ерншо триває не один десяток років і втягує у себе кілька поколінь героїв роману, відтак вмістити усі перипетії сюжету в один фільм доволі складно. Інший виклик для сценаристів – мотивації героїв, які часто діють ірраціонально, не відчуваючи різниці між реальністю та сновидіннями.

 

Впродовж усіх дев’яноста з лишком років, які минули з часу першої екранізації "Буремного перевалу", кінематографісти традиційно вирізали "зайві" сюжетні лінії, а стосунки Кетрін та Гіткліфа зображували у мелодраматичному ключі.

Відома британська режисерка Андреа Арнолд взялася за нову кіноадаптацію роману після численних кадрових змін на майданчик. Вона також зосередилася на основній любовній лінії, проте пішла на незвичний крок, відтворивши не лише сюжетну канву, але й атмосферу непривітних йоркширських пусток, на яких розігрувалася трагедія Бронте.

Каннська лауреатка, а також володарка нагород Американської та Європейської кіноакадемій, Андреа Арнолд уславилася своєю незвичайною цікавістю до потаємних процесів людської душі.

Вона до найменших дрібниць розглядає характери та вчинки своїх героїв, приділяючи велику увагу такоє оточенню, яке сформувало їхні особистості.

 

Арнолд із однаковою прискіпливістю відтворює побут британських низів у фільмі "Акваріум" та спосіб життя британських фермерів у "Буремному перевалі". Прагнучи повного реалізму, частину реквізиту вона позичила у музеї, а фільм вирушила знімати саме у ту місцевість, про яку йдеться в романі.

Акторів, які зіграли головні  ролі, вона теж набрала серед місцевих жителів. Лише Кайя Скоделаріо, що вона втілила дорослу Кетрін, має досвід роботи в кіно. Іще одна несподіванка кастингу – призначення на роль Гіткліфа чорношкірого актора.

І хоча режисерка виправдовує свій вибір тим, що не змогла знайти достатньо вправного виконавця серед циган, темний колір шкіри головного героя сильно змінив акценти в її картині.

"Класова" неприязнь у картині перетворилася на расову, адже Гіткліф постав у ній не лише ненависним волоцюгою без роду та племені, але й рабом-утікачем. Натомість помста героя постає також відповіддю колишнього чорного раба білим "господарям".

Стрічка Арнолд розповідає про двох молодих людей, чиє прагнення до волі зростає із посиленням домашньої тиранії. Ці пристрасні натури, здається, компенсують своєю надмірною емоційністю суворість і стриманість довколишньої природи та місцевих звичаїв.

"Буремний перевал" сюжетно та стилістично розпадається на дві частини – в одній розповідається про дитинство героїв, у іншій - про їхні дорослі роки. І саме епізоди з юними Гіткліфом та Кеті є найсильнішими та найпереконливішими у цій картині.

У першій частині фільму режисерка демонструє правдиву хроніку селянського життя у Британії, фокусуючи увагу на найдрібніших деталях побуту: одязі, меблях, облаштуванні нехитрого господарства, щоденних домашніх справах.

 

Рухлива та чутлива камера Робі Раяна йде слідом за своїми героями, вихоплюючи найглибші та найінтимніші моменті їхніх стосунків. Вона однаково уважна і до станів природи, і до душевних переживань людей. Андреа Арнолд фактично перекроює роман Бронте під себе – в її роботі мало діалогів, а все найважливіше передане через погляди, жести та вчинки.

Вона посилює градус емоцій нелінійним та експресивним монтажем, несподівано  вставляючи у оповідь короткі кадри із символічним нічним метеликом чи канаркою у клітці.

І попри те, що для Соломона Ґлейва та Шеннон Бір, які втілили юних Гіткліфа та Кетрін, це був перший у житті досвід у кіно, їхню акторську гру можна назвати бездоганною - настільки переконливо вони зобразили своїх непокірних, але по дитячому щирих героїв.

 

Натомість "доросла" частина драми  виглядає значно більш штучною та награною, особливо якщо зважати на візуальну несхожість героїв у підлітковому та старшому віці та химерні шанси колишнього чорношкірого раба на швидке збагачення.

У цій частині мелодрама таки бере гору і режисерці просто не вистачає сил на її достойне завершення, хоча хрестоматійна сцена із могилою Кетрін ставить трагічну та вражаючу крапку в усій цій історії.

Оцінка фільму 4,8 з 5

Автор дякує кінотеатру "Київ" за допомогу в написання матеріалу

Рейс /Flight

Режисер: Роберт Земекіс
У ролях: Дензел Вашинґтон, Джон Ґудман, Кеті Рейлі
Країна: США

Американець Роберт Земекіс, який розпочинав свою кар’єру з безневинних комедій на кшталт "Вживаних машин", десь із кінця дев’яностих зосередився на драматичних картинах, почавши із фільму про міжпланетні подорожі "Контакт".

Нещодавня його робота "Різдвяна історія" (2009), знята за класичним оповіданням Чарльза Діккенса, запам’яталась потойбічними візіями нічного Лондона та моторошним втіленням суворої вікторіанської моралі.

 

Новий фільм режисера "Рейс", попри багатообіцяючу назву та видовищний трейлер, виявився не менш повчальним, аніж історія старого скнари Скруджа. Ця картина виявляється безперервною проповіддю, де про Бога та віру в нього згадують ледь не у кожній сцені.

Головний герой стрічки Віп Вайтекер (Дензел Вашинґтон) - нестримний алкоголік, наркоман та бабій, який чудово усвідомлює усі негативні риси свого характеру. Віп розлучений і майже не спілкується із колишньою родиною, яка зневажає його. Єдине місце, де його цінують – це робота.

Вайтекер - досвідчений пілот і щодня здійснює внутрішні рейси Америкою, хоч і не зрозуміло, як із таким способом життя йому вдається проходити усі перевірки.

 

Якось після тривалої пиятики, Віп приводить себе до тями кокаїном і вирушає у черговий рейс. Під час польоту літак ламається, і пілот героїчним зусиллям садить його на землю, рятуючи переважну більшість пасажирів та екіпажу.

Ще на лікарняному ліжку Вайтекер стає національним героєм, та незабаром стають відомі результати аналізів крові, взяті одразу після аварії, які засвідчують його "некондиційний" стан під час польоту.

Віп ризикує отримати довічне ув’язнення, тож має переконати комісію, що того трагічного дня він не вживав ні алкоголю, ані наркотиків. Рятуючись від правосуддя, чоловік вимагає, аби друзі та колеги збрехали про його тверезість. Та не для всі це прохання прийнятне з морального боку.

Почавши фільм видовищним епізодом авіакатастрофи, Земекіс присвячує увесь подальший хронометраж переживанням головного героя та рефлексіям щодо природи божої волі.

Тож "Рейс" - це не фільм-катастрофа, і не судова драма, як може здатися на перший погляд, а велика педагогічна поема, де докори сумління та віра перетворюють типового поганця на ідеального американського громадянина, який стає прикладом ще й для інших "загублених" душ.

 

Схожий сюжет експлуатувала  й комедія Стівена Фрірза "Герой" (1992), в якій дрібний злодюжка та невдаха став мимовільним рятівником п’ятдесяти з лишком пасажирів літака, що розбився.

Утім, на відміну від "маленької людини" з фільму Фрірза, Віп Вайтекер є значно сучаснішим персонажем – егоїстичним та цинічним професіоналом, який вкоренився у масовій культурі завдяки славнозвісному серіалу "Доктор Хауз". Схоже, що мода на харизматичних і романтичних алкоголіків-наркоманів поступово просочується із американських серіалів у їхнє ж кіно.

 

Загалом, "Рейс" можна назвати психологічною драмою, адже найважливіші сюжетні перипетії відбуваються всередині людських душ.

Стрічка ставить своїх героїв перед непростим моральним викликом, примушуючи обирати між дружбою та обов’язком, егоїзмом та суспільною користю, чесністю та "брехнею у благо". Тож якщо вам близькі ці питання – сміливо вирушайте на фільм.

Оцінка фільму 4 з 5

Заміж на 2 дні/Un plan parfait

Режисер: Паскаль Шомель
У ролях: Даян Крюґер, Дені Бун, Меллон Левана
Жанр: мелодрама, комедія, пригоди
Країна: Франція

Тридцятирічна Ізабель збирається вийти заміж. Проте на жінках у її родині лежить прокляття - їхній перший шлюб завжди закінчується розлученням. Аби зберегти своє кохання, дівчина наважується на ризикований крок і знаходить тюхтія, який має стати її першим "невдалим чоловіком". 

 

Ізабель мріє швиденько розлучитися, проте її плани йдуть шкереберть – її обранець виявляється професійним мандрівником і залучає дівчину до своєї роботи. Разом вони подорожуватимуть світом, і спільні пригоди назавжди змінять їхнє життя. 

Колекціонер 2 3D/The Collection

Режисер: Маркус Данстен
У ролях: Джош Стюарт, Емма Фіцпатрік, Крістофер МакДональд
Жанр: жахи
Країна: США

 

Ведмежатнику Аркіну ледве вдалося врятуватися з пасток, влаштованих для нього в будинку загадковим маніяком Колекціонером. Він думає, що кошмар залишився позаду, але його сподівання марні.

Чоловік нарозхват/Playing the Field

Режисер: Ґабріеле Муччіно
У ролях: Джерард Батлер, Джессіка Біл, Кетрін Зета-Джонс, Ума Турман, Денніс Квейд
Жанр: комедія, мелодрама, спорт
Країна: США

 

Через збіг обставин, зірка футболу і просто красень-чоловік стає тренером дитячої футбольної команди. Тепер йому доведеться мати справу і з школярами, і з їхніми звабливими матусями.

Фото Kinopoisk.ru

powered by lun.ua