Весна, кохання, детектив, або Спогади письменників про Шерлока Холмса

828
16 березня 2013

1891 року в журналі "Стренд" було надруковано оповідання "Скандал у Богемії". Цим оповіданням сер Артур Конан Дойл розпочав велику серію подальших творів, що отримали назву "Пригоди Шерлока Холмса".

Цікава деталь – коли саме почалися перші пригоди культового персонажа детектива Шерлока Холмса? Це мало примітний факт. В оповіданні "Скандал у Богемії" чітко згадується час: березень 1888 року. Звісно, письменник у подальшому "розширить" біографію і час діянь Холмса, і будуть навіть раніші дати включно з датою народження (1854) чи знайомством із Ватсоном (1881)

Але саме в уявно-літературному березні 1888 року читачі вперше побачили дії Холмса. Тоді до нього звернувся за допомогою не менш вигаданий великий князь Касель-Фельштейнський, король Богемії Вільґельм Готтсрейх Сігізмунд фон Ормштейн. Саме тоді великий Холмс навіки закохався в авантюристку Ірен Адлер, і ця любов залишилися нерозділеною аж до його смерті.

Весна, кохання, детектив – далекий березень 1888 року. З цієї дати можна сміливо святкувати 125-річницю з початку діяльності детектива Шерлока Холмса як у творах Артура Конан Дойла, так і світовому кінематографі та літературі.

125 років, як постать Шерлока Холмса не перестає бути культовою у світовому кіно та масовій культурі. 125 років, як Холмс постійно переживає свої реінкарнації – від фільму до фільму, від серіалу до серіалу, від мультфільму до мультфільму, від комп’ютерної гри до іншої комп’ютерної гри. Чимало письменників "продовжують життя" Холмса у своїх романах і він знову мандрує від твору до іншого твору.

Холмс – це вже не лише класичний літературний персонаж, а зовсім інша творча реальність, яка почала жити окремим автономним життям від творів Артура Конан Дойла.

Останні реінкарнації Шерлока Холмса відбулися в анімації та кінематографі: у мультфільмі "Том і Джері: Шерлок Холмс" (англ. Tom and Jerry Meet Sherlock Holmes, 2010) режисерів Спайка Брандта та Джеффа С’єржі, у фантастичному детективному бойовику "Шерлок Холмс: гра тіней" (Sherlock Holmes: A Game of Shadows, 2011) режисера Гая Річі, та в американському детективному серіалі "Ементарно" (англ. Elementary, 2012) режисера Майкла Куеста, дія якого відбувається у США за наших часів. Нещодавно росіяни анонсували, що восени 2013 року вийде новий російський серіал "Шерлок Холмс" режисера Андрєя Кавуна.

Недавно побачила світ нова версія комп’ютерної гри "Пригоди Шерлока Холмса", а саме – "Заповіт Шерлока Холмса" (The Testament of Sherlock Holmes, 2012).

Україна також не пасе задніх. Особливо високим інтерес до постаті Шерлока Холмса був у видавців ще за радянських часів. За незалежної доби пригоди Шерлока Холмса в Україні спершу виходили російською мовою: зокрема у восьмитомнику творів Артура Конан Дойла, який у 1992 році видала Асоціація українських експортерів друкованої продукції, та книга "Записки о Шерлоке Холмсе" видавництва "Фоліо".

Українською ж мовою вийшов томик "Людина з Бейкер-стріт" (видавництво "Дніпро", 2001). А нещодавно, в 2009 році, тернопільське видавництво "Навчальна книга – Богдан" видало всі твори Артура Конан Дойла про пригоди Шерлока Холмса у чотирьох томах.

Українські письменники погодилися поділитися своїми спогадами про прочитання історій про знаменитого детектива і що для них означав чи означає Шерлок Холмс.

Лариса Денисенко, письменниця

"Замість скрипки – рояль, замість люльки – соломинка, замість Англії – Україна та Литва і, авжеж, дедуктивний метод!" Лариса Денисенко, фото Олени Ведмідь

Оповідання про Шерлока Холмса я прочитала в дитинстві, і навіть вигадала гру "Торф’яні болота", для цього були задіяні оболонські пустощі, втім, ще можна було відповідно розкреслити й означити простір під нашим будинком.

Написи були такі: "Болото", "Собака Б", "Орхідеї", "Пагорб", "Цвинтар", "Схованка 1", "Схованка 2", "Зло". Я це чудово пам’ятаю. Задля того, щоб болото було болотом, ми брали у двірника шланг – і заливали газони водою, роль собаки Б. було довірено обгорілому дереву, я фосфором намалювала очі, за собаку вила я (хоча пробували задіяти наших псів, втім, моє виття було страшнішим і переконливішим).

Це виття ми записали на старий касетник, котрий ховали в траві під деревом. Сусіди, люди з обмеженою фантазією та зіпсованими нервами, нас за цю гру не дуже любили, особливо через це виття, і "Торф’яні болота" час від часу руйнувалися.

Ще я пригадую, коли ми переїхали на Оболонь, у нас в квартирі – просто поряд із моїм ліжком, був вмикач світла з мотузочкою. Звичайно, що я не могла не думати про змію з "Пістрявої стрічки".

Батьки говорили, що це маячня, ніхто не хоче мене позбутися в такий недешевий і непростий спосіб, але якщо я й довіряла їхнім словам, то сусідам згори я не довіряла, цілком можливо в них жили змії. Щоразу вказувала на це батькам, поки вони не змінили вмикач-вимикач світла на щось менш "конан-дойлівське".

Можу сказати, що ці оповідки тренували мою фантазію, здатність бачити незвичне у звичайному, а також спонукали бути справжнім детективом. Замість скрипки – рояль, замість люльки – соломинка, замість Англії – Україна та Литва і, авжеж, дедуктивний метод!

Андрій Кокотюха, письменник

Не буду оригінальним, якщо скажу, що мавпував Холмса в отроцтві. Навіть писав невеличку серію детективів, де героєм був такий собі Шура Холмов. Звісно, це ніде не публікувалося. Між іншим, книговидавництво Української РСР не тішило україномовними виданнями.

"Холмс допоміг мені розрахуватися з боргом за квартиру", фото Андрія Кокотюхи Олесі Венгринович

А на всю СРСР не вистачало, бо книги Конан Дойла були, як і решта книг, написаних переможцями про переможців для переможців, у дефіциті або під забороною.

Аби виграти "Записки о Шерлоке Холмсе", брав участь у телевікторині "Ракурси пригодницького фільму". Не виграв.

У 2005-му році вирішив наповнити "Собаку Баскервілів" питомо українським змістом. Написався роман "Темна вода" – єдиний за всю історію української літератури детективний роман, котрий взагалі був десь відзначений. У моєму випадку – Гран-прі "Коронації слова" – 2006.

Таким чином, Холмс допоміг мені розрахуватися з боргом за квартиру. А загалом мені імпонує сексизм Холмса та його незалежність від світу. Правда, наркозалежність не імпонує – краще б він був алкоголіком.

Тобто, герой – це той, хто має погані звички, і це його не псує. А письменник – той, хто розуміє, що можна обійтися простою формою, без жіночих персонажів та любовних ліній, та заволодіти частиною світу.

Антон Санченко, письменник

"Я читав я їх під ковдрою з ліхтариком, коли батьки вкладали мене спати, а кортіло довідатися, хто вбив собаку Баскервілів", - Антон Санченко

Звичайно ж, це мої улюблені оповідання, хоча мені може трохи прикро за інші твори Конан Дойля, за "Білий загін" та бригадира Жерара, яких цей детектив зі скрипкою повністю собою затьмарив.

Звичайно ж, читав я їх під ковдрою з ліхтариком, коли батьки вкладали мене спати, а кортіло довідатися, хто вбив собаку Баскервілів.

Завдяки творам про Холмса й Ватсона я затямив, що дилетанти зазвичай роблять все краще за професіоналів, бо ними рухає щось більше, ніж зарплатня в конверті.

Тому можна сказати, що Конан Дойль сформував навіть моє ставлення до Спілки письменників.

Мар’яна Савка, поетка, видавець

"Найбільше читацьке враження – "Загублений світ" – книга, з якою я засинала і прокидалася", - Мар'яна Савка. Фото zt-news.org.ua

Конан Дойл – автор, без якого читацьке дитинство можна було б вважати таким, що не відбулося.

Не знаю, чи вплинув він на мою власну творчість, але на свідомість і фантазію – сто відсотків.

Найбільше читацьке враження – "Загублений світ" – книга, з якою я засинала і прокидалася.

Після циклу романів про симпатичного професора Челленджера, звичайно, з великою насолодою читала оповідання про Шерлока Холмса і досі вважаю, що Конана Дойла як майстра детективної прози ніхто не перевершив.

Брати Капранови, письменники, видавці

Конан Дойл, Вальтер Скотт та Жуль Верн – фаворити хлопчачого читання у нашому дитинстві. Усі без винятку ми колись складали власні шифри, як у Дойлівських "танцівних фігурках", або рахували кількість сходинок у під'їзді чи кроків до школи.

Тоді ще не було знаменитої екранізації, тому світлий образ Шерлока Холмса кожен ліпив собі сам, користуючись докладним описом автора. До речі, Дойл не лінувався описувати героїв, зокрема й другорядних, але за рахунок постійних вправ із спостережливості ці описи не виглядали нав'язливими і легко сприймалися читачами.

Брати Капранови: " Дойл не лінувався описувати героїв, зокрема й другорядних, але за рахунок постійних вправ із спостережливості ці описи не виглядали нав'язливими і легко сприймалися читачами". Автор фото - Галя Тельнюк 

Буквально місяць тому щось підштовхнуло нас перечитати Холмса і ми раптом побачили, як він прогресує – від доволі безпомічного і картонного "Етюду у багрових тонах" до вигадливої "Спілки рудих" чи "Пістрявої стрічки".

Звісно, дорослому оку видно більше невправностей та нелогічностей, але не будемо забувати, що це був фундамент, на якому збудовано весь жанр детективу-загадки.

Та й взагалі такі речі треба періодично освіжати у пам'яті, щоб, немов за камертоном, підлаштувати свої внутрішні струни.

Ще один момент: як вірно – Холмс чи Голмс? Журналіст Андрій Куликов, який багато років працював у Лондоні на БіБіСі, розповів нам, що "Голмс" – не англійське прізвище, у них немає такого кореня і взагалі це не англійська фонетика. І що швидше за все – прізвище Холмс має походження від "Холмський", а значить... Висновки за вами.

Олег Коцарев, поет

Олег Коцарев: "Я ніколи не боровся зі спокусою їх перечитувати, навіть якщо достеменно пам’ятав кожен поворот і закуток сюжету"

Я досі пригадую, як не міг заснути, прочитавши "Знак чотирьох" – перед очима стояв образ убитого отруйною колючкою Шолто з дикою посмішкою на обличчі, який сидить у темній кімнаті, в промені місячного світла.

Або не така жаска, проте так само невідступна картина: жінка щодня їде велосипедом через майже безлюдні краєвиди та щодня в одному й тому ж місці з’являється другий велосипедист, їде за нею певний час, а потім зникає…

Це вміння написати не лише цікавий і захоплюючий сюжет, а й об’ємну, ефектну, бездонну деталь зробило для мене книжки Конан Дойла особливо смачними. І я ніколи не боровся зі спокусою їх перечитувати, навіть якщо достеменно пам’ятав кожен поворот і закуток сюжету.

Чим пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона могли вплинути на становлення? Напевно, тим, що всі ці книжки – по-справжньому добрі, хоч і сповнені злочинців. А ще, повторюся, вони вчать, наскільки важливою штукою, і то не тільки в літературі, є деталь. Деталь і настрій.

Олександр Афонін, поет, книгознавець

Кінець 1966-го. Якось уранці однокласник, Віктор, дістав із торби, зшитої з армійської "кирзи", яка слугувала йому портфелем, загорнуту у домоткану тканину книжку і простягнув мені. Від хвилювання у мене затремтіли руки. Невже, після кількамісячного очікування, надійшла і моя черга? Боже! Яке щастя! Я тримав у руках клеєну-переклеєну, в затертій майже до дірок твердій палітурці книжку з ледь проступаючою назвою "Записки о Шерлоке Холмсе". Нарешті! Моїй радості не було меж.

Яким же довгим виявився цей день! Спочатку уроки, потім бабині доручення по дому — наносити з колодязя води, нарубати на вечір дров, насікти січки для корови Мурашки, а ще зробити домашнє завдання… Періодично я підбігав до своєї шкільної сумки, щоб помацати книжку, наче боячись, що вона раптом кудись зникне. І вже коли зовсім стемніло, після вечері я сів біля столу, викрутив до максимальної висоти гніт у гасовій лампі, щоб було більше світла, і відкрив книжку.

Важко описати мій тодішній стан. У мене було таке враження, що я захлинувся цією книжкою. Перше оповідання — "Союз рыжых" — я "проковтнув" за лічені хвилини, а потів взагалі втратив відчуття часу… Прийшов до тями лише тоді, коли баба з ліжка крізь сон сказала, що виллє з лампи гас і завтра ляжемо спати тільки-но смеркне. Змушений був зупинитись у своєму леті. Ходики з хитрою котячою мордою і бігаючими очима показували третю годину ночі. А вставати о шостій, бо до школи треба бігти чотири кілометри.

Наступний день пройшов у нервовому напруженні очікування вечора. Подумки я його підганяв: скоріше, скоріше, скоріше! Здавалося, мій терпець от-от урветься, і я кину все і побіжу додому, щоб дочитати книжку. До середини ночі я її таки дочитав. А потім до ранку не міг заснути, прокручуючи в голові прочитане…

"Великі механізми складаються з маленьких деталей, великі ідеї — з великої кількості осмислених дрібніших різнопланових ідей, великі цілі досягаються великою кількістю невеликих кроків"

За тиждень, виділений мені для прочитання, я встиг її прочитати тричі. І якщо під час першого прочитання я гнався за сюжетом, прискорював розвиток подій, намагаючись скоріше дізнатися, хто, кого і за що, то наступні два — вже було смакування.

Це можна порівняти з ситуацією, коли у страшенно спекотний день ти, втамовуючи спрагу, припадаєш до повного відра води з лісового колодязя і просто п’єш і п’єш її, холодну і мокру. І тільки потім, через деякий час, наступає неперевершене відчуття солодкуватого смаку і духмяного запаху березового листя, соснової глиці, що плавають на поверхні води, і моху, яким щільно заріс із середини дерев’яний колодязний зруб.

Так і тут. Мене, тодішнього шестикласника, якому ще були невідомі такі поняття, як логіка мислення, методика, аналіз, вразило те, як послідовно, по дрібних деталях, непомітних для більшості оточуючих, детектив відновлював розвиток подій, визначав причини, що викликали ці події, і встановлював особу злочинця.

Я захопився розумом, здібностями, послідовністю дій Холмса, його вмінням поєднувати на перший погляд непоєднувані факти, явища, речові докази. По суті, цей збірник оповідань про Шерлока Холмса став моїм першим підручником з логіки, який у такій захоплюючій формі вже в тому, ще майже дитячому віці, дозволив мені зрозуміти, що у житті, будь-якій діяльності людини немає дрібниць.

Бо великі механізми складаються з маленьких деталей, великі ідеї — з великої кількості осмислених дрібніших різнопланових ідей, великі цілі досягаються великою кількістю невеликих кроків. Непослідовність у діях, неувага до дрібниць, їх ігнорування на шляху до мети може дати результат, протилежний очікуваному. І навпаки — послідовність, уважність, ретельність, аналіз ефективності проміжних результатів дозволять досягти чи отримати те, на що ти розраховуєш у запланований час, у запланованому місці, у передбачуваних об’ємах чи вигляді. 

А які у вас спогади про прочитання пригод Шерлока Холмса? 



powered by lun.ua