"Білосніжка" та "Фортуна Веґаса" – старі історії та нові мотиви

Від 28 березня на українських екранах демонструються: готична мелодрама "Білосніжка" Пабло Берґера, комедія "Фортуна Веґаса" Стівена Фрірза, фантастичний пригодницький фільм "Гостя" Ендрю Ніккола, фільм жахів "Маніяк" Франка Хальфуна та пригодницький фантастичний трилер "G. I. Joe: Атака кобри 2" Йона М. Чу.

Також мав вийти, але після першого сеансу був заборонений, кіноальманах "Українські злі" низки режисерів. УП інформуватиме про розвиток подій щодо цього фільму.

Білосніжка/Blancanieves

Режисер: Пабло Берґер

У ролях: Макарена Гарсія, Марібель Верду, Даніель Хіменес Качо, Анхела Моліна

ВІДЕО ДНЯ

Жанр: мелодрама

Країна: Іспанія

Чорно-біла німа картина "Білосніжка" вийшла на екрани слідом за двома голлівудськими інтерпретаціями цієї казки братів Грімм. Також вона стала мимовільною конкуренткою нещодавнього гіта Мішеля Газанавічуса "Артист".

Проте режисер та сценарист фільму Пабло Берґер не збирався наслідувати своїх французьких та американських колег – ідея "Білосніжки" виникла у нього шість років тому, і увесь цей час він провів у пошуках коштів та можливостей для втілення свого задуму.

Ця картина – своєрідна присвята європейському кіно 1920-х, і Берґер вдається до експресивного монтажу, надблизьких планів та поліекспозицій, притаманних тогочасному кіноавангарду.

"Білосніжка" знята на чорно-білу 16 міліметрову плівку, щоби створити необхідне стилізоване зображення. Втім, режисер не обмежується лише цими часовими рамками, цитуючи в своїй картині знаменитих "Потвор" (1932) у сцені переслідування мачухи карликами, чи "Що сталося з Бебі Джейн" (1962) у епізоді з садистським обідом в домі тореадора.

Німецька казка в інтерпретації іспанця втратила кілька важливих сюжетних поворотів та персонажів, проте здобула незабутню ностальгійну атмосферу давно втраченого життя уславленої Бунюелем Андалусії.

Картина зображає залиті сонцем вулиці Севільї, поважних чоловіків у капелюхах та жінок у мереживних накидках, ритуали побожних католиків, танцюристів фламенко та найголовніше видовище того часу – кориду. Навіть роль короля в іспанській "Білосніжці" виконує знаменитий тореадор, який в один день втратив і кар’єру, і кохану дружину.

Невдалий бій із биком закінчився для Антоніо лікарняним ліжком та повною нерухомістю. Його вагітна дружина не витримала жахливої сцени на арені, передчасно народила дочку та померла одразу після пологів.

Горем Антоніо скористалася хижа медсестра і прибрала чоловіка та його статки до своїх рук. І поки колишній тореадор скнів у своєму палаці в лещатах зажерливої дружини, його донька Карменсіта росла в бабусиному будинку, мріючи про зустріч батьком.

Після бабусиної смерті дівчинка перебралася у будинок до батька, де мачуха одразу зробила із неї служницю. Через кілька років жінка знайшла спосіб позбутися і чоловіка, і його дочки. Проте Карменсіті вдалося врятуватися та приєднатися до мандрівної трупи карликів-тореадорів. Скоро природний хист робить її знаменитою тореадоркою, проте гучна слава дівчини, яка взяла собі псевдо Білосніжка, не дає спокою її мачусі.

Автори картини характеризували її як "готичну мелодраму", і справді, її фінал можна назвати радше оригінальним, аніж щасливим. "Білосніжку" також важко назвати мелодрамою в сучасному значенні цього слова, адже в ній ідеться не про любовні перипетії, а про пристрасті зовсім іншого характеру – жорстокість, хтивість, заздрість.

Це правдиво католицьке кіно, де гріх та свята доброчесність стикаються між собою в духовному двобої. Сюжет "Білосніжки" контрастний та позбавлений напівтонів, як і зображення цього фільму.

Ефектна чорно-біла картинка, сюрреалістичні декорації та гіпнотичні сцени, гострий конфлікт та протистояння незламних у своїх переконаннях героїв – ось, що робить "Білосніжку" такою цікавою, і відрізняє її і від "Артиста", і від інших адаптацій казки братів Грімм.

Оцінка фільму 5 з 5

Фортуна Вегаса/Lay the Favorite

Режисер: Стівен Фрірз

У ролях: Ребекка Голл, Брюс Вілліс, Кетрін Зета-Джонс, Джошуа Джексон, Вінс Вон

Жанр: драма, комедія

Країни: США, Великобританія

Стрічка "Фортуна Веґаса" спокушає глядача зазначеним у синопсисі жанром "комедія", словом "Веґас" у назві, та "міцним горішком" Брюсом Віллісом в головній ролі. Та насправді це не типова американська комедія про шалені пригоди у місті гріха, а радше "драмеді" від майстра психологічних нюансів Стівена Фрірза.

Попри усі смислові пастки, це правдиве європейське кіно, зняте поза жанровою специфікою та зорієнтоване на інтелігентного глядача.

У фільмі йдеться про стриптизерку з маленького флоридського містечка, яка вирушає підкорювати Лас-Веґас. За кілька днів Бетті влаштовується працівницею агентства, яке заробляє гроші на азартних іграх. У дівчини відривається справжній талант до гендлювання, проте їй доводиться залишити роботу через роман із одруженим начальником. Вона переїздить у Нью-Йорк до свого нового хлопця і знову береться за звичну роботу, та у цьому місті азартні ігри заборонені, і вона наражає себе та свого коханого на небезпеку.

Загалом, переказувати сюжет цієї картини майже безглуздо, бо тут він відіграє другорядну роль, поступаючись психологічним особливостям персонажів та їхній взаємодії між собою. У цій стрічці стосунки між героями по-європейськи складні та багатовимірні, а також позбавлені традиційного американського моралізму

У "Фортуні Веґаса" немає хороших та поганих героїв. Усі вони, навіть гендлярі, колишні злочинці та дещо нервові дружини, винятково милі та приємні люди, готові прийти на допомогу та розрадити у важкій ситуації. Оптимізму додає також те, що картина базується на реальній історії. Її зняли за мемуарами самої Бет, якій справді вдалося вирости із провінційної стриптизерки до письменниці.

Проте серцем цієї картини є все таки не вона, а герой Брюса Віліса Дінк - емоційний та чутливий гендляр, який все ще пам’ятає кілька слів їдишем, та більш за все любить свого хом’ячка і дружину-скандалістку (Кетрін Зета-Джонс). Його половинка між пілатесом, підтяжками обличчя і скандалами також знаходить час на допомогу ближньому.

"Фортуна Веґаса" – це звісно не найкраща робота Стівена Фрірза, та й питань до сюжету залишається чимало. Тут немає інтриги, яка б тримала в напруженні весь фільм, нема й цікавої колізії та конфліктів. Проте це якраз те кіно, яке хочеться називати "добрим" та "людяним", і яке справді зігріває душу попри усі свої недоліки.

Оцінка 4 з 5

Гостя/The Host

Режисер: Ендрю Ніккол

У ролях: Сірша Ронан, Даян Крюґер, Вільям Герт

Жанр: фантастика, пригоди

Країна: США

Екранізація однойменного роману Стефані Маєр. Землю захопила раса безтілесних прибульців, які називають себе Душами. Вони вважають землян надто агресивним видом і тому вселяються у їхні тіла, повністю блокуючи людську волю.

Дівчині Мелані довгий час вдається уникнути поневолення, та одного разу її ловлять прибульці і в її тіло проникає інша Душа.

Проте Мелані виявляється достатньо сильною, щоби спочатку протистояти своїй поневолювачці, а потім подружитися з нею. Натомість Душа починає симпатизувати людям. Також вона, як і Мелані, закохується у земного хлопця.

Маніяк/Maniac

Режисер: Франк Хальфун

У ролях: Елайджа Вуд, Нора Арнезедер, Америка Оліво

Жанр: жахи, трилер

Країна: США

Рімейк однойменного горору Вільяма Лустіґа (1980). Одним зі сценаристів стрічки є знаменитий Александр Аджа, який свого часу заповзявся відроджувати традиції слешеру 80-х.

У фільмі йдеться про продавця у магазині манекенів Френка. Вдень він скромний службовець, а ввечері – убивця, який знімає скальпи з дівчат.

Саме так він виражає свою тугу за матір’ю, яка нещодавно померла.

Та знайомство із фотографом Анною ставить його перед вибором – повернутися до нормального життя із коханою, чи продовжувати свої криваві злочини.

G.I. Joe: Атака Кобри 2/G.I. Joe: Retaliation

Режисер: Йон М. Чу

У ролях: Дуейн Джонсон, Брюс Вілліс, Чаннінґ Татум, Джонатан Прайс

Жанр: пригоди, фантастика, бойовик

Країна: США

Над світом нависла нова страшна загроза, і знову у цьому винна таємна організація Кобра.

Її ватажок Зартан вдало прикидається президентом Америки і планує використати ядерний потенціал цієї країни. За порятунок людства береться команда G.I. Joe.

Українські злі

Режисери: Аксінья Куріна, Руслан Батицький, Валерій Шалига, Альона Алимова, Ілля Калюкін, Анастасія Касілова, Володимир Тихий, Лариса Артюгіна

Країна: Україна

В рамках кінолабораторії "Україно, Goodbye!", присвяченої питанню української еміграції, було знято 25 картин. Шість із них під цією ж назвою вийшли в український прокат минулої осені. Учасників цього проекту незабаром охрестили "українськими злими" за аналогією до суспільно-критичного руху "злих" у британському кіно. Назва "Українські злі" зрештою об’єднала вісім фільмів у новій збірці короткометражок із проекту "Україно, Goodbye!".

Гамбурґ, реж. Володимир Тихий, 2011, 6'

Головний герой цієї картини дуже мріє подорожувати. Але виїхати за кордон йому вдається лише по частинах.

Фестивалі та нагороди: Short Film Corner Каннського МКФ;Українська національна конкурсна програма 3 Одеського МКФ; українська програма VII Міжнародного фестивалю незалежного кіно "Кінолев"; диплом журі "За дотепний лаконізм у діагностуванні стану людської природи" національного конкурсу 42 Київського МКФ "Молодість".

Очерет, реж. Руслан Батицький, 2011, 15’

Розповідь про буденні та сумні картини останніх днів життя села, розказана крізь призму реальної історії.

Фестивалі та нагороди: конкурсна програма XI Відкритого Санкт-Петербурзького фестивалю фільмів студентів кіношкіл "Начало"; VII Міжнародний фестиваль незалежного кіна "Кінолев", українська програма; Премія ім. Тарновських; студентська конкурсна програма 42 Київського МКФ "Молодість".

Ксенофілія, реж. Ілля Калюкін, 2012, 8'

Стрічка про любовний трикутник між українською дівчиною, її іноземним залицяльником та таємно закоханим у неї українським хлопцем.

Ґауді, реж. Аксінья Куріна, 2012,18'

Студент архітектурного факультету Віктор закоханий в Барселону і роботи Ґауді. Він прагне здобути ґрант на навчання в Барселоні і чекає відповіді з іспанського університету. Поки в барселонському університеті вирішують, чи приймати до своїх лав студента з України, він карколомно котиться на самісіньке дно… Чи встигне рятівний лист прийти вчасно?

Та поїду!, реж. Валерій Шалига, 2011,10'

Аби утримувати чоловіка, сина та матір, головна героїня їздить за кордон працювати різноробочою. Щоразу, як вона повертається додому – обіцяє собі більше не їздити на заробітки. І щоразу їде знову. Адже у всіх членів родини уже є певні звички – матері подобається дивитись телевізор, син хоче красиво одягатись і мати модний телефон, а чоловікові до вподоби випивати з друзями в гаражі. При цьому ніхто ніде не працює. Коли героїні в черговий раз телефонують і пропонують роботу, вона вагається, але дивиться на свою родину і розуміє – іншого виходу у неї нема.

Фестивалі та нагороди: конкурсна програма 6 Міжнародного фестивалю короткометражних і документальних фільмів River Film Festival у Падуї, Італія; українська панорама VII Міжнародного фестивалю незалежного кіно "Кінолев"; національний конкурс 42 Київського МКФ "Молодість".

БЕЗ ГМО, реж. Лариса Артюгіна, 2011, 10’

У молодої жінки трагічно загинув чоловік. З можливих видів поховання вона вибирає кремацію. Жінка запізнюється на церемонію похорону ... Один з працівників крематорію вже отримав останки її чоловіка, і перемелює їх у дробильній машині. Потім акуратно вкладає в урну пакет і висипає туди попіл. Але не весь. Залишає приблизно жменю і завченим рухом відсипає в заздалегідь підготовлену сумку на коліщатках...

Коли сумка стає повною, працівник крематорію забирає її додому ... На балконі у нього ростуть помідори, які потребують добрива.

Фестивалі та нагороди: Short Film Corner Каннського МКФ; українська національна конкурсна програма 3 Одеського МКФ; українська програма VII Міжнародного фестивалю незалежного кіно "Кінолев".

Красива жінка, реж. Альона Алимова, 2012, 9’

Саме цей фільм ймовірно спричинив заборону кіно альманаху. У ньому йдеться про кохання дівчини до... Януковича.

Фільм веде про зраду… Він її звабив, Вона подумала, що то любов і відповіла йому взаємністю, та швидко прийшло гірке розчарування – Він нахабно надурив Її, наївну й довірливу. Зрада виявилася такою нестерпною, що Вона вирішила еміґрувати. Вона – це Україна?..

Фестивалі та нагороди: українська національна конкурсна програма - Спеціальна згадка журі (диплом) на 3 Одеському МКФ; українська програма VII Міжнародний фестиваль незалежного кіно "Кінолев".

Останній день, реж. Анастасія Касілова, 2012, 13’

Батьки шістнадцятирічного Сашка прагнуть кращого життя. Для себе і для своєї дитини. Вони вирішили залишити Україну й переїхати до Америки. Завтра життя хлопця повністю зміниться.

Фото Kinopoisk.ru

Реклама:

Головне сьогодні