"Артполе": звуки та дії в просторі. Фото

10
16 липня 2013
Майстер-класи на фестивалі були як для дорослих, так і для дітей
"Як Уміємо Так і Піємо Оркестра"
Керівник "Як Уміємо Так і Піємо Оркестра" Ярема Стецик
Мітя Герасімов
Марк Токарь
"Проти ночі"
Репетиція "Як Уміємо Так і Піємо Оркестра"
Майстер-клас з виготовлення "блокнотів своє мрії"
"Уніж-Цех" - музика, яку творять інструментами для роботи
Дитячий майданчик

П'ять днів насолоджуватись дністровською красою, захоплюючою музикою різних країн світу, цікавими кінопоказами, усмішками красивих людей, дивними танцями і виставами - от що означає побувати на міжнародному фестивалі "Артполе".

Вже традиційний для України фестиваль "Артполе" відбувся цього року з 10 по 14 липня в селі Уніж Івано-Франківської області.

300 учасників з 12 країн світу - ось чим організатори справді змогли здивувати гостей фестивалю. Протягом п’яти днів відбулися унікальні концерти, вистави, кінопокази - деякі з них готувалися спеціально для "Артполя".

Загалом на фестивалі діяло чотири сцени -  етнічно-екологічно-дністрова, казково-театральна, вільно-експериментальна та велика world music.

 

Найбільшою інтригою цьогорічного фестивалю стала нічна експериментальна сцена, де розповідали казки, притчі та повір’я.

Зокрема публіка, яка завітала на фестиваль, мала змогу побачити виставу "Альберт", яка створена за однойменним оповіданням Юрія Андруховича, що колись увійде до збірки про видатних "нечестивців усіх часів".

"У центрі нашого дійства — історія Альберта Вироземського, шахрая і злодія. Щоб уникнути смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров'ю угода чомусь не спрацювала — й певного осіннього дня року 1641-го його було привселюдно спалено посеред львівської площі Ринок", - розповідає сам Андрухович.

У вечір прем'єри підібратися до "малої сцени", де відбувався показ вистави, було практично нереально. Публіка, здається, повністю заполонила "малу сцену".

"Альберт" поєднав в собі вокальні експерименти Андруховича, несамовитий контрабас Марка Токаря, наспіви Уляни Горбачевської та графіку Анатолія Бєлова.

Ідея проекту належить Ользі Михайлюк, директору фестивалю "Артполе", яку, здається, варто привітати з непоганим стартом.

Родзинкою "Артполя" можна назвати і покази фільмів цьогорічного фестивалю Docudays UA. Особливо успішно публіка сприйняла показ альманаху "Відкритий доступ".

 

На фестивалі діяла така кількість різноманітних майстер-класів, що, здається, будь-хто міг знайти заняття, яке було б йому цікаве - майстер-клас з гончарної справи, "фабрика" гумових виробів, плетіння солом'яних оберегів, виготовлення повітряних зміїв, крутіння вогнем від "Проти ночі" та інше.

Особливо вразили публіку "Як Умієм Так і Пієм Оркестра" та  овочевий оркестр "Паприкалаба".

Цікавим був спосіб пересування "Як Умієм Так і Пієм": у розпорядженні ансамблю був цілий трактор з причепом для динамічних репетицій.

Під час фестивалю про "Як Умієм Так і Пієм" знімали фантастичне кіно, героями якого стали всі учасники хору разом із художнім керівником.

 

Не менші цікавим виявилась і "Паприкалаба" - це міжнародний трибьют-бенд, який виконує пісні гурту "Перкалаби" на овочах, намагаючись передати поетичність, енергію, чесність і радість, властиві композиціям Оркестру радості і щастя.

Учасники бенду грають на моркв'яних флейтах, кабачкових трубах, кавунових барабанах і шейкерах з перців. І це не  жарт.

Саме репетиції Паприкалаби кожного дня розпочинали програму "Водяної сцени".

 

Що стосується великої сцени, то приємним відкриттям для публіки стало тріо з Польщі "Enchanted Hunters". Ніжний голос солістки, звуки флейти та скрипки змушували публіку підриватися і рухатися в такт звукам.

Традиційним став виступ гурту "Перкалаба", який щороку виступає на "Артполі". "Порвав" публіку відчайдушний оркестр з Фінляндії - Faarao Pirttikangas & Kuhmalahden Nubialaiset.

Їхня музика - це сплав блюзу, року, фінскої народної музики та мотивів з усього світу.

Не менше вразили публіку і гурт "Крапка" з Запоріжжя, "Князь Мышкин" з Білоруссі, поляки Miazsz, Кarolina Сicha.

 

Якщо гарно подумати, то програма фестивалю була настільки насичена, що часу "нічим не займатися" взагалі не було. Напевно, саме це і є показником успішності фестивалю, за що варто подякувати організаторам.

І ви ще не знаєте, як отримати враження, не перетинаючи кордон? А я вже знаю - завітати на міжнародний фестиваль "Артполе"... 

powered by lun.ua